Вийшла друком колективна монографія «Фундаменталізація змісту освіти у старшій школі: теорія і практика». Автори – наукові співробітники відділу дидактики Інституту педагогіки НАПН України. Монографію присвячено актуальним питанням фундаменталізації змісту освіти в старшій школі, що є важливою і складною проблемою профільного навчання. Зміст монографії, побудований з урахуванням сучасних здобутків з теорії навчання, послідовно висвітлює результати наукових пошуків співробітників відділу дидактики. У роботі розкрито особливості конструювання змісту шкільної освіти у педагогічній теорії, схарактеризовано соціально-педагогічні чинники, проаналізовано систему знань як когнітивну домінанту, а також визначено гносеологічну цінність навчальних предметів у контексті фундаменталізації змісту освіти старшої школи і висвітлено шляхи оптимізації навчального змісту предметів гуманітарного циклу, що сприятиме духовному становленню молоді на сучасному етапі розвитку українського суспільства.
У першому розділі «Теоретико-методологічні засади фундаменталізації змісту освіти у старшій школі» (Васьківська Г. О.) розкрито особливості конструювання змісту шкільної освіти у педагогічній теорії, соціально-педагогічні чинники фундаменталізації змісту освіти у старшій школі. Окреслено основні характеристики системи знань як когнітивної домінанти фундаменталізації змісту освіти у старшій школі, визначено гносеологічну цінність навчальних предметів у контексті фундаменталізації змісту освіти старшої школи. Чільне місце в монографії (розділ 2 «Варіативний компонент змісту освіти в старшій школі у контексті фундаменталізації» (Кизенко В. І.)) відведено проблемі варіативного компонента, адже розглянуто особливості його змісту, педагогічні засоби розв’язання відповідної проблеми, а також дидактичні орієнтири курсів за вибором в умовах профільного навчання. Про проблеми фундаменталізації змісту освіти старшокласників за діяльнісного підходу йдеться у третьому розділі «Діяльнісна спрямованість змісту освіти старшокласників як умова його фундаменталізації» (Трубачева С. Е.). Тут також розглянуто технологічний аспект реалізації діяльнісного спрямування змісту освіти старшокласників, йдеться про реалізацію ідеї фундаменталізації змісту освіти старшокласників на основі діяльнісного підходу засобами шкільного підручника. Четвертий розділ «Фундаменталізації змісту освіти у старшій школі: компетентнісний підхід» (Бондар С. П.) присвячено компетентнісній спрямованості змісту і структури навчальних предметів в умовах фундаменталізації освіти, описано модель формування в учнів ключових компетентностей. П’ятий розділ «Фундаменталізація змісту природничих предметів у старшій школі в умовах профільного навчання» (Липова Л. А.) присвячено дидактичним завданням до здобуття учнями фундаментальних знань у процесі вивчення природничих предметів, основним показникам якості фундаментальних природничих знань учнів, генералізації фундаментальних природничих знань як логічному переходу до їх нового рівня – метапредметності. Описано і подано графічно модель фундаменталізації змісту природничої освіти в старшій школі. У шостому розділі «Фундаменталізації змісту гуманітарних предметів у старшій школі в умовах профільного навчання» (Барановська О. В.) окреслено теоретичні передумови фундаменталізації, гуманізації та гуманітаризації освіти на сучасному етапі розвитку української школи. Розглянуто шляхи оптимізації змісту предметів гуманітарного циклу в профільній школі. Описано і графічно вибудувано концептуальну модель фундаменталізації змісту гуманітарних предметів у старшій школі. Теоретико-методичні основи формування ціннісно-смислових орієнтацій в учнів старшої школи у процесі навчання предметів гуманітарного циклу розкрито у сьомому розділі «Фундаменталізація змісту освіти у старшій школі: ціннісний аспект». Автором (Косянчук С. В.) обґрунтовується, що емоцій-но-ціннісні стосунки як складова вітагенного досвіду старшокласника виступають важливою детермінантою формування ключових компетентностей випускника. У восьмому розділі «Формування системи екологічних знань старшокласників у процесі фундаменталізації змісту освіти» (Захарчук Н. В.) окреслено дидактичні умови та представлено модель формування системи екологічних знань старшокласників у процесі фундаменталізації змісту освіти. Процес фундаменталізації змісту освіти в старшій школі має відбуватися за врахування розкритих у монографії аспектів. Однак, дослідження не вичерпує окресленої проблеми. Потребує подальшого розвитку проблема взаємозв’язку інваріантної і варіативної складових змісту освіти у старшій школі з огляду на фундаменталізацію.
Бібліографічний опис: Фундаменталізація змісту освіти у старшій школі: теорія і практика : кол. монограф. / [авт. кол.: Г. О. Васьківська, В. І. Кизенко, С. Е. Трубачева, С. П. Бондар, Л. А. Липова, О. В. Барановська, С. В. Косянчук, Н. В. Захарчук] ; за наук. ред. д-ра пед. наук Г. О. Васьківської. – К. : Пед. думка, 2015. – 288 с.: іл. – Бібліограф.: 310 назв. – С. 250–271.
Детальніша інформація (зміст, література, апробація) – [ 826_F-zmLtApr.pdf ]
|