Для посилання на першого автора:

Бійчук Г. Л. Вивчення спецкурсу з української постмодерної літератури у старшій школі [Текст] / Г. Л. Бійчук, А. М. Фасоля // Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки НАПН України за 2011 рік: наукове видання. – К., Ін-т педагогіки, 2012. – 376 с., с. 155–158.

Для посилання на другого автора:

Фасоля А. М. Вивчення спецкурсу з української постмодерної літератури у старшій школі [Текст] / Г. Л. Бійчук, А. М. Фасоля // Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки НАПН України за 2011 рік: наукове видання. – К., Ін-т педагогіки, 2012. – 376 с., с. 155–158.

Вивчення спецкурсу з української постмодерної літератури у старшій школі

Г. Л. Бійчук, канд. пед. наук,

А. М. Фасоля, канд. пед. наук

Осмисленню специфіки літератури українського постмодернізму в останні десятиліття приділяють увагу літературознавці (Т. Гундурова, М. Зубрицька, С. Квіт та ін.), організації вивчення – вчені-методисти (О. Ніколенко, В. Уліщенко та ін.). Художні тексти викликають зацікавлення юних читачів і їхніх наставників. Однак емпіричні дані та проведене опитування засвідчують труднощі вчителя і учня у прочитанні постмодерних творів (нечітке розуміння змісту теоретико-літературних понять, поверхове усвідомлення основних ознак постмодерного твору, брак умінь аналізувати й інтерпретувати, коментувати події, явища, авторську позицію та художні особливості тощо). Словесники відчувають недостатність практичних рекомендацій щодо організації літературних занять.

Сутність експериментальної методики полягає в поетапному формуванні в учнів розуміння відповідних літературознавчих понять, виробленні практичних умінь і навичок інтерпретувати постмодерний твір на творчо-реципієнтному та культурологічному рівнях, застосувати набуті знання і вміння у новій навчальній ситуації. Дієвість методики перевірялася у процесі вивчення поетичної творчості Ю. Андруховича, О. Ірванця, О. Забужко, В. Слапчука, прози Ю. Андруховича, О. Ірванця, Г. Пагутяк. Експериментом було охоплено 128 учителів-словесників, 212 учнів старших класів.

Основні результати експериментального дослідження: =с. 155= сформовано перелік літературознавчих термінів, засвоєння яких забезпечує успішне прочитання постмодерного тексту: «новітня література», «література постмодернізму», «модернізм», «постмодернізм», «реконструкція тексту», «деконструкція тексту», «рецепції», «ремінісценції», «алюзії», «ілюзії» та ін.;

визначено ефективні методи, прийоми й організаційні форми навчальної діяльності учнів на заняттях спецкурсу: метод організації творчо-пошукової діяльності, проблемний виклад, евристична бесіда, постановка проблемних запитань і завдань щодо аналізу змісту і художніх особливостей постмодерного твору; семінарські заняття різного виду (дискурс, дискусія), учнівська наукова конференція, літературні вечори, випуск шкільної газети, живого журналу, виголошення доповідей, написання рефератів, аналіз постмодерного твору та його інтерпретацій, демонстрація слайдів власних науково-пошукових проектів з використанням мультимедійних презентацій, комп’ютерних і цифрових технологій та інтернет-ресурсу), творчі завдання дослідницького характеру (написання есе, створення власного навчального фільму, кіносценарію, мистецької галереї та ін.);

встановлено, що ефективність вивчення новітньої української літератури на заняттях спецкурсу в профільній школі забезпечується завдяки дотриманню таких психолого-педагогічних умов: системний підхід до організації навчальної діяльності учнів; збагачення учнів теоретико-літературними знаннями, необхідними для аналізу й осмислення основних ознак постмодерного твору; поєднання проблемних і пошуково-дослідницьких завдань; урахування вікових особливостей старшокласників;

сформульовано критерії, в основу яких покладено уміння старшокласників аналізувати й осмислювати постмодерні твори (розуміння теоретико-літературних понять; сформованість здатності систематизувати, узагальнювати навчальний матеріал, інтерпретувати постмодерні тексти; володіння умінням висловлювати власні судження з приводу прочитаного; зіставляти =с. 156= авторську позицію і власне бачення змісту та позиції автора; готовність усвідомлено використовувати здобуті знання у новій навчальній ситуації та ін.);

доведено, що впровадження методики вивчення спеціального курсу «Новітня українська література (кінець ХХ – початок ХХІ ст.)» сприяє: формуванню в учнів психологічної настанови розуміти складні постмодерні тексти, сприймати й інтерпретувати їх на трьох рівнях: філософському, художньо-естетичному та культурно-ідеологічному; розумінню читацької діяльності як засобу пізнання себе, світу і себе-у-світі; виробленню умінь і навичок аналізу постмодерного твору (осмислювати основні ознаки, вести діалог із текстом, усвідомлювати індивідуальний стиль автора та ін.); формуванню умінь працювати з підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами, використовувати інформаційно-комп’ютерні технології, у різний спосіб послуговуватися електронним супроводом. Засвідчено динаміку розвитку творчої уяви, асоціативного й аналітичного мислення, творчих здібностей учнів (давати власну оцінку й інтерпретувати текст, писати есе, читацькі відгуки, творчі сюжети та ін.);

засвідчено підвищення рівня сформованості читацьких умінь учнів. Високого рівня сформованості знань і умінь аналізувати постмодерні твори української літератури досягли 38,4 % старшокласників, середнього – 44,2 % і залишилися на низькому – 17,4 %. На початку експерименту ці дані становили відповідно 22,7, 49,5, 27,8 %. Виявлено зміни в розумінні мети читацької діяльності. Кількість тих, хто готовий надалі відвідувати заняття, зросла з 26 % у 10-му класі до 62 % в 11-му класі. Головним завданням 55 % опитаних вважає вироблення умінь самостійного прочитання нових художніх творів (на початку вивчення спецкурсу – 20 %).

Отже, підтверджено, що впровадження методики вивчення української постмодерної літератури сприяє активізації інтелектуальної діяльності та читацької активності, розвитку творчої уяви, асоціативного і критичного мислення, читацьких =с. 157= рефлексій, творчих здібностей учнів. За результатами наукового дослідження підготовлено методичні рекомендації для вчителя-словесника щодо вивчення української постмодерної поезії та прози (Ю. Андруховича, В. Неборака, О. Ірванця, Г. Пагутяк). =с. 158=