Для посилання:

Бондаренко, Неллі. Проблеми формування правописної компетентності учнів 5-7 класів на уроках української мови та шляхи їх розв’язання [Текст] / Неллі Бондаренко // Українська мова і література в школі. – 2012. – №4. – 64 с. – С. 7–9.

Або:

Бондаренко, Неллі. Проблеми формування правописної компетентності учнів 5-7 класів на уроках української мови та шляхи їх розв’язання [Електронний ресурс] / Неллі Бондаренко // Українська мова і література в школі. – 2012. – №4. – 64 с. – С. 7–9. – Режим доступу: http://didactics.ucoz.ua/load/materiali/laboratorija_navchannja_ukrajinskoji_movi_institutu_pedagogiki/problemi_formuvannja_pravopisnoji_kompetentnosti_uchniv_5_7_klasiv_na_urokakh_ukrajinskoji_movi_ta_shljakhi_jikh_rozv_jazannja_chastina_01/17-1-0-147

Проблеми формування правописної компетентності учнів 5-7 класів на уроках української мови та шляхи їх розв’язання

Неллі БОНДАРЕНКО,

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник Інституту педагогіки

НАПН України

УДК 372.8:811.161.2

Стаття привертає увагу до соціально і фахово значущої проблеми мовної і, зокрема, правописної культури суспільства. Автор з’ясовує причини незадовільної грамотності; визначає етапи навчання орфографії і пунктуації в школі, основні вміння та навички, засвоєння яких необхідне для набуття правописної грамотності; розкриває резерви оптимізації навчання правопису в 5-7 класах на основі компетентнісного підходу.

Ключові слова: правопис, орфографія, пунктуація, правописна компетентність, відносна правописна грамотність.

Однією з умов ефективного спілкування в письмовій формі є оволодіння правописними (орфографічними і пунктуаційними) нормами, додержання яких необхідне для адекватного сприймання і продукування мовлення. Тому проблема мовної грамотності суспільства завжди була актуальною. Та особливо гостро постає вона сьогодні. Попри намагання особистісно зорієнтувати мовну освіту, вдосконалити її зміст, осучаснити форми, методи і засоби навчання грамотність випускників катастрофічно падає.

За твердженням науковців, в епоху електронної пошти, голосових поштових відправлень та SMS ділові люди поступово втрачають навички грамотного писемного мовлення. Не додає оптимізму і той факт, що ці тенденції набули міжнародного характеру. За даними Лондонської школи бізнесу, сучасні керівники часто відзначаються вкрай поганим знанням мови і неграмотним письмом з великою кількістю помилок різного характеру, зокрема орфографічних і пунктуаційних. Щоб виправити становище, деякі компанії запроваджують для своїх працівників спеціальні курси англійської мови.

Компетентнісний підхід в опануванні мови передбачає вдосконалення методики навчання всіх її рівнів і аспектів, зокрема орфографії та пунктуації.

Проблема правописної грамотності завжди перебуває на піку актуальності з огляду на її соціальну і фахову значущість, важливу роль у формуванні особистості з високим рівнем загальної культури.

Теорія правопису та методика його вивчення були і залишаються в полі зору як українських, так і зарубіжних науковців. Проблеми теорії і методики орфографії та пунктуації досліджували у своїх працях Н.М. Алгазіна, М.Т. Баранов, О.М. Біляєв, Н.В. Бондаренко, М.С. Вашуленко, С.І. Дорошенко, Г.М. Іваницька, С.А. Омельчук, О.О. Текучов, І.М. Хом’як, Н.Г. Шкуратяна, І.П. Ющук та ін.

Концептуальне реформування змісту шкільної мовної освіти, істотна зміна методичних акцентів у визначенні її мети і завдань справили позитивний вплив на мовленнєвий розвиток учнів. Украй необхідна реалізація в навчанні мови мовленнєвої та соціокультурної змістових ліній якісно змінили мовну освіту. А це, в свою чергу, потребувало перерозподілу навчального часу на користь аудіювання, читання, усного мовлення і забезпечення змістової основи висловлювань.

Небезпідставними виявилися припущення декого з мовознавців, що надмірне захоплення комунікативно зорієнтованою методикою на тлі істотного зменшення годин на вивчення предмета може призвести до падіння правописної грамотності учнів.

Витіснення на другий план проблеми орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів, послаблення уваги науковців і практиків до правописних аспектів мовної освіти і водночас незадовільний рівень відповідних навичок учнів спонукають привернути увагу до цього сегмента методики. Перед нею постає завдання не допустити зниження реального престижу орфографії як важливого знаряддя спілкування мільйонів людей. Недостатня пунктуаційна грамотність спричиняє смислові, змістові й логічні помилки, що призводять до неправильного розуміння написаного і перешкоджають ефективному спілкуванню. Тому вдосконалення мовленнєвого розвитку учнів повинно супроводжуватися підвищенням рівня їх правописної грамотності.

Аналіз стану викладання, програм, підручників в аспекті досліджуваної проблеми засвідчив, що вони недостатньо реалізують потенційні можливості лінгводидактики для результативного навчання орфографії та пунктуації.

Вивчення стану правописної грамотності учнів 5-7 класів з української мови підтверджує, що в них не сформовані належні навички грамотного письма. З-поміж причин недостатньої грамотності слід виокремити причини загального і методичного характеру.

До перших відносять:

– неоднорідне мовне оточення;

– брак єдиної мовної політики в державі;

– недосконалість українського правопису;

– зниження інтересу учнів до навчання та ін.

З причин суто методичного характеру варто назвати такі:

– недостатня мотивація;

– скорочення навчального часу на засвоєння мови і перерозподіл годин не на користь правопису;

= с. 7 =

– розпорошеність матеріалу з орфографії та пунктуації по всьому курсу і неможливість системної і систематичної роботи з навчання правопису;

– надмірна затеоретизованість навчання правопису та дефіцит часу на закріплення навичок;

– брак часу на повторення вивченого раніше та ін.