П’ятниця, 2024-Бер-29, 02.22.11
Didactics.ua | RSS
 
Головна Наукова інформаціяРеєстраціяВхід
РОЗДІЛИ
Категорії розділу
Матеріали з архіву [60]
Різні матеріали
Від педагогів-практиків [4]
Статті, повідомлення, інші матеріали
Лабораторія навчання української мови Інституту педагогіки [21]
Від колег-науковців
«Українська мова і література в школі» [191]
Журнал
Лабораторія літературної освіти Інституту педагогіки [8]
Від колег-науковців
«Українська література в загальноосвітній школі» [145]
Журнал
«Українська література в загальноосвітній школі». Архів. [164]
Архів, у якому містяться деякі статті з журналу.
Лабораторія навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки [6]
Від колег-науковців
Лабораторія навчання іноземних мов Інституту педагогіки [11]
Від колег-науковців
Журнал «Українська мова і література в школі»

Журнал «Українська література в загальноосвітній школі»
Наше опитування




Головна » Файли » НАУКА і ПРАКТИКА » Лабораторія навчання української мови Інституту педагогіки

Система вправ з редагування в підручнику з української мови
2012-Січ-31, 02.23.06

Для посилання:

Ярмолюк А. В. Система вправ з редагування в підручнику з української мови [Текст] / А. В. Ярмолюк // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць / [ред. кол., головн. ред. В. М. Мадзігон; наук. ред. О. М. Топузов]. – К. : Пед. думка, 2011. – Вип. 11. – 800 с. – С. 377–385.

 

 

Система вправ з редагування в підручнику з української мови

 

А. В. Ярмолюк,

Інститут педагогіки НАПН України

 

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку національної школи характеризується посиленням уваги до мовної освіти, оскільки успішна участь особистості в суспільних процесах, задоволення власних практичних потреб значною мірою залежить від її здатності до ефективної комунікації. Важливу роль у підготовці гуманних, освічених людей, які на належному рівні вміють успішно здійснювати усне й писемне спілкування в різноманітних життєвих ситуаціях, співпрацювати у розв’язанні різних завдань відіграють уроки української мови [8].

Сучасний освітній процес у загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ) спрямовано на формування навчальних компетентностей, які виявляються в адекватних їм видах діяльності [4]. У процесі комунікативної діяльності під час навчання рідної мови учень створює власний культурно-освітній продукт, збагачений новими знаннями. Таким продуктом є письмовий текст (твір, переказ), який, як і будь-який освітній продукт, підлягає аналізові й удосконаленню [11].

Здійснення мовленнєвого контролю є важливим етапом під час створення письмового висловлювання. Навчитися своєчасно помічати й усувати помилки як у змісті, так і в мовному оформленні власного тексту, є необхідною умовою формування комунікативної компетенції учнів, удосконалення культури їхнього мовлення.

Аналіз останніх досліджень. Теоретичними основами методики формування вмінь удосконалювати власний письмовий текст є положення теорії культури мовлення і лінгводидактики. Учені з’ясовують суть понять «редагування», «навчальне редагування», визначають критерії, якими необхідно керуватися під час удосконалення письмового тексту: 1) нормативність мовлення (аналізують поняття «мовна норма»); 2) комунікативна доцільність висловлювання; 3) наявність зразкового тексту (еталону), з яким можна було б зіставити оцінювані мовні засоби (М. Сенкевич, І. Сікорський, В. Мельничайко, М. Пентилюк, Г. Шелехова, О. Довга, Л. Щерба, В. Виноградов, В. Капінос, В. Різун, В. Коломієць).

У науковій літературі цю проблему співвіднесено з актуальними положеннями теорії мовленнєвої діяльності. Аналізуючи процес удосконалення письмових текстів різних стилів і жанрів, дослідники з’ясовують умови здійснення успішного редагування. Однією з таких умов є знання процесу породження висловлювання. О. Леонтьєв виокремлює ознаки такої діяльності: умотивованість, наявність предметного змісту, структурної організації і механізмів (усвідомлення, пам’ять та ін.). У цьому контексті мовленнєва діяльність розглядається і як мета, і як засіб навчання. Ця важлива особливість, відзначена І. Зимньою, П. Гальперіним, С. Кабильницькою, Р. Немановою фіксує увагу на ролі тексту в навчанні. Під час роботи з текстом учні вчаться створювати висловлювання за зразком, удосконалювати його зміст і мовне оформлення [2; 4; 5].

На думку вчених, визначальним компонентом у механізмі оволодіння мовленням є самоконтроль. Критика власного тексту з урахуванням різних рівнів умінь у конкретному класі є важливим педагогічним засобом розвитку писемного мовлення [3].

На необхідності опори на знання теорії тексту в процесі формування комунікативних умінь учнів наголошують методисти Т. Ладиженська, О. Біляєв, Л. Величко, Л. Лосєва, М. Пентилюк, Л. Скуратівський, Г. Шелехова, І. Фігуровський, Т. Донченко, С. Ільєнко та ін.

Контроль за якістю власного тексту полягає у попередженні, усуненні тих помилок, які з’являються в процесі створення тексту під час переходу внутрішнього мовлення в розгорнуте зовнішнє мовлення. Такі помилки можуть бути як на рівні речення, так і на рівні цілісного тексту. Методисти з’ясовують причини появи помилок і недоліків у письмових роботах учнів і пропонують різні їх класифікації (В. Богуславський, Л. Бархін, Є. Баринова, Є. Галант, В. Капінос, А. Коблякова, М. Пльонкін, Н. Сулименко, С. Цейтлін, М. Самигін, О. Текучов, М. Пентилюк, А. Буяновер, В. Шуляр та ін.). Питання вдосконалення мовленнєвої культури учнів знайшли відображення в лінгводидактичних працях, які присвячені проблемам аналізу лексики і граматичного ладу писемного мовлення учнів, добору критеріїв оцінювання переказів і творів, роботі над удосконаленням написаного (М. Баранов, Т. Ладиженська, А. Купалова, В. Мамушин, М. Пльонкін, В. Мельничайко, В. Капінос, Л. Скуратівський, Г. Шелехова, І. Синиця, А. Маркова, О. Довга).

Однак поза увагою методистів залишилася низка важливих питань, які потребують спеціальних досліджень, оскільки проблема підвищення рівня грамотності і культури мовлення учнів залишається актуальною.

Дослідження процесу навчання писемного мовлення на уроках української мови показали, що в учнів 5-х класів недостатньо сформовані вміння удосконалювати власні творчі роботи. Причинами такого стану, на нашу думку, є: відсутність системи роботи над формуванням писемного мовлення у всій повноті його ланок (програмування висловлювання, його реалізація, контроль і корекція); формальне ставлення вчителів до роботи над самоконтролем учнів під час створення письмових робіт; відсутність узгодженої класифікації помилок; невизначеність методичних умов та ефективних прийомів і способів навчальної діяльності, спрямованих на формування вмінь коригувати власне монологічне мовлення; відсутність у сучасній лінгводидактиці досліджень, спрямованих на цілеспрямоване формування в учнів загальноосвітніх шкіл умінь контролювати і вдосконалювати власне писемне мовлення.

Окреслені проблеми зумовили об’єктивну потребу розробки методики навчання учнів контролю за якістю власних письмових текстів.

Метою статті є висвітлення методики вдосконалення писемного мовлення учнів і презентація системи вправ з редагування, застосованої в підручнику з української мови для 5-го класу.

Основна частина. Важливим освітнім продуктом, який учень створює під час навчання, є письмовий текст. Аналітична робота над текстом має поєднуватися із вправами, які вимагають активного оперування мовним матеріалом – поєднання речень у фрагменти, побудова і перебудова складних синтаксичних цілих, конструювання окремих композиційних елементів тексту. Різноманітні вправи на текстовому матеріалі проводяться у ході підготовки до переказів і творів та під час аналізу учнівських письмових робіт з метою виявлення й усунення помилок і недоліків. Навчальне редагування є надзвичайно важливим видом роботи, метою якої є вдосконалення писемного мовлення учнів [1; 7].

Теоретичними засадами для розробки системи вправ з редагування стали основні положення:

1) теорії тексту, зокрема, характеристика тексту як цілісної структури, семантика якої має два рівні – поверховий (доступна для спостереження лінгвістична форма) і глибинний (семантичне, понятійне ядро);

2) визначення тексту як комунікативної одиниці, яка дає можливість визначити специфіку мовленнєво-мисленнєвих процесів, пов’язаних з підготовкою тексту, та особливості його сприймання реципієнтом;

3) теорії мовленнєвої діяльності, зокрема, визначення механізмів здійснення мовленнєвого контролю і його місця в цій структурі;

4) характеристика ролі внутрішнього мовлення і робота механізмів пам’яті під час породження мовленнєвого висловлювання.

Добираючи вправи, ми враховували зміст матеріалу, який вивчався, характер і форму завдань, поєднання вправ, послідовність за ступенем трудності (від простих до складних).

Пропонована нами методика включає три етапи. На початковому етапі формуються вміння на рівні окремих способів сприймання, відтворення і побудови тексту. Учні ознайомлюються з різними видами помилок (у змісті, структурі тексту, його мовному оформленні) знаходять окремі їх види в текстах, засвоюють способи їх виправлення. Найважливішим є основний етап навчання редагування, під час якого в учнів формуються вміння аналізувати текст за сукупністю окремих умінь монологічного мовлення – знаходити й усувати всі вивчені види помилок у готових, деформованих, власних текстах усіх жанрів, типів і стилів мовлення. На цьому етапі навчального редагування учні не лише звіряють свої роботи зі зразком, а й самостійно вдосконалюють письмовий текст, виконуючи операції контролю (за інструкцією). Удосконалення граматичної структури текстів та їх виразності відбувається на завершальному етапі – під час удосконалення власних переказів і творів.

Розроблену систему вправ і завдань спрямовано на формування умінь редагувати власне писемне мовлення: 1) знаходження й усунення різних видів помилок (змістових, структурно-композиційних, лексичних, граматичних, стилістичних) у деформованих текстах або в окремих реченнях, пояснення причини їх виникнення; 2) написання навчальних докладних переказів, творів; 3) взаєморедагування і саморедагування переказів, творів під час повторної роботи над ними; 4) взаєморецензування письмових текстів.

Окрему групу складають вправи на формування опорних умінь мовленнєвого контролю: 1) вправи на розпізнавання явища (уміння бачити мовні засоби й розуміти доцільність вживання їх у тексті); 2) вправи на використання мовних засобів у власному мовленні.

Відповідно до етапів навчання редагування пропонуємо вправи різних рівнів складності.

Вправи першого рівня складності. Пропонуємо учням знайти і виправити змістові, лексичні, граматичні й стилістичні помилки (їх вид указано в завданні; можлива допомога у вигляді довідки): дописати пропущені речення, усунути зайві речення, відновити послідовність речень у тексті, знайти й замінити слова, ужиті не в тому лексичному значенні, замінити неправильно сполучені слова, усунути невиправдані повтори, використати правильну форму слова, перебудувати неправильно побудовані словосполучення та невдало складені речення, замінити слова, що не відповідають певному стилю.

Вправи другого рівня складності. Учні повинні виправити в реченнях помилки без посилання на довідку, вказати їх вид і причину виникнення.

Вправи третього рівня складності. Учні самостійно вдосконалюють власний текст, використовуючи пам’ятку «Як редагувати письмовий текст».

Спеціальні вправи на редагування тексту пристосовані до мовного матеріалу. Формулювання завдань залежить від того, на якій стадії навчання здійснюється мовленнєвий контроль: дотеоретичній чи теоретичній. Пропонується вибір варіанта з двох (трьох) можливих, один з яких оцінюється з позицій мовної норми як правильний, інший (інші) як неправильний. Якщо вибір в парі «правильно-неправильно» відсутній, попередження мовленнєвої помилки неможливе. В окремих випадках учитель може допомогти у виборі правильного варіанта (попередньо вказано правильну форму, використано підказку за допомогою питання, довідки).

Спираючись на класифікацію вправ за характером мовленнєвих операцій, які виконують учні, виокремлюємо такі типи вправ.

1. Вибір правильного варіанта слова, словосполучення, речення:

• дописати закінчення в словах;

• поставити слова в потрібній формі;

• скласти словосполучення, підібравши до кожного з іменників один із наведених прикметників (на усунення порушень лексичної сполучуваності слів);

• вибрати одне зі слів, зазначених у дужках (вживання слів у потрібному лексичному значенні);

• зіставлення форм слів з метою вибору правильної.

2. Трансформація, що супроводжується вибором. Під трансформацією розуміємо зміни мовної одиниці в межах одного мовного рівня: заміну форми – формою, слова – словом, словосполучення – словосполученням, речення – реченням:

• ужити подані іменники у формі родового відмінка множини: шлях, дерево, стаття … (вибір закінчень -ів, -ей, нульового);

• замінити дієслова віддієслівними іменниками, змінюючи, якщо потрібно, форму залежного слова: любити Україну – любов до України; згадувати своїх товаришів – …, і т.п.;

• заміна підрядного речення дієприслівниковим зворотом і навпаки.

3. Конструювання одиниць вищого рівня з одиниць нижчого рівня (проблема вибору, хоч і в неявній формі, присутня):

• утворіть складносурядне речення з простих;

• складіть якомога більше іменників, об’єднуючи подані префікси, корені, суфікси, закінчення (з метою попередження граматичних помилок – неправильне творення форм слів).

4. Редагування деформованих текстів.

5. Аналіз і редагування власних переказів і творів (за інструкцією і без такої).

6. Аналіз мовних засобів з перспективою їх подальшого використання у власному мовленні. Добір синонімів, фразеологізмів, експресивно забарвлених слів.

Зазначені типи вправ здебільшого спрямовані на попередження й усунення помилок лексичних, граматичних, стилістичних. Суть роботи, пов’язаної із попередженням структурно-композиційних помилок, полягає в удосконаленні оперативної пам’яті дітей, розвиткові здатності запам’ятовувати текст і зберігати його в пам’яті упродовж тривалого часу. З цією метою пропонуємо учням виконати завдання на складання розгорнених речень, ускладнених синтаксичними конструкціями; спеціальні вправи на координацію створюваного фрагмента тексту за його частиною.

Створюючи типологію вправ і завдань, ми враховували особливості виучуваного матеріалу, рівень загального розвитку, мовної і мовленнєвої підготовки учнів. Систему вправ з редагування, подану в підручнику з української мови для 5-го класу, узгоджено з теоретичним матеріалом. Вправи певного типу розосереджено відповідно до мовної теми. Наведемо приклади.

Тема уроку: «Синтаксис і пунктуація. Речення»

Вправа. На уроках української мови ви вчитеся створювати усні та письмові висловлювання – перекази, твори. У них можуть траплятися неточності, помилки, зокрема, в творенні слів, побудові словосполучень, речень. Такі помилки називаються граматичними і позначаються так: Г.

І. Прочитайте речення. Зверніть увагу на виділені слова. Чи правильно вони утворені? Замініть слова і запишіть відредаговані речення. З’ясуйте, у чому полягає суть граматичної помилки.

1. В одному селі росли й розцвітали вродою чорноокі працюючі красуні. 2. Нарешті рибалки отогнали акулу. 3. Він обнімів від здивування. 4. Колись давно жила собі в лісі бабуся, собирала зілля та лікувала ним людей.

Д о в і д к а: збирала, відігнали, занімів, працьовиті.

Висновок. У реченнях вправи допущено граматичні помилки – неправильно утворені слова.

Вправа. Прочитайте речення. Зверніть увагу на виділені слова. Чи правильно утворені їх форми? Запишіть речення правильно.

1. Мій брат старше мене на шість років. 2. Він у класі самий високий. 3. Я сяду біля його. 4. Мандрівники вирушили у далекий путь. 5. У кінотеатрі не було вільних місців. 6. Дикі гуси летять у вирій осінню.

Д о в і д к а : восени, старший за мене, далека, найвищий, нього, місць.

Висновок. У реченнях вправи допущено граматичні помилки – неправильно утворені форми слова.

Вправа. Прочитайте словосполучення і речення. Чи правильно вони побудовані? Відредагуйте і запишіть словосполучення і речення.

І. Навчання українській мові; до мого великого подиву; по власному бажанню; зупинка по вимозі; вхід по перепусткам; зустріч у п’ять годин.

ІІ. 1. Марина сказала Надії, що я теж побувала в Карпатах. 2. Ця книга вчить чесності, добру, любити та поважати друзів. 3. Василь швидко зробив уроки і побіг у футбол. 4. Журавлі до світанку сторожкі ще пробудилися. 5. Прощальні їхні з неба почуємо голоси високого ясного. 6. Над річкою веселе незабаром зійде сонце й лісом.

Запам’ятай! В українській мові порядок слів у реченні вільний, бо за членами речення не закріплені якісь постійні місця. Проте, це не означає, що взагалі немає будь-яких правил словопорядку. Слова у реченні пов’язані граматично і за змістом.

Висновок. Словосполучення і речення у вправі побудовані неправильно. Такі помилки називаються граматичними.

Тема уроку: «Відоме і нове у реченні»

Вправа. Прочитайте текст. Назвіть відоме і нове, визначте їх місце в реченнях. Доповніть текст 2–3 реченнями.

Враз почувся дзвінкий посвист дрозда. Він пробудився від незнайомого шуму. Цей шум доносився з-під кінських копит. Під ними м’яко шурхотіло торішнє листя (За Р. Іванченко).

Запам’ятайте! Якщо ви навчитеся правильно розставляти слова в реченні, то зможете уникнути таких помилок у тексті: 1) не вживатимете зайвих речень, які не стосуються теми; 2) не пропускатимете речень, які містять важливу інформацію. Помилки у змісті тексту позначаються так: З.

Вправа. Прочитайте текст. Чи можна сказати, що він записаний правильно? Запишіть речення так, щоб думки викладалися послідовно і текст був зрозумілим.

Та ось кущ зацвітає і всі помічають його. Спочатку бузок не чіпають: надто ніжні, недоторкані його квіти. Цілий рік стоїть під вікном непоказний, забутий усіма кущ. Минає кілька днів, і замість чудового пахучого куща залишається щось дивне, понівечене, безформне. Але саме через це бузок знову й знову кожного року оновлюється, гарнішає, квітує. Це кущ безжально обламали (За В. Земляком).

І. Прочитайте висловлювання. Знайдіть відоме і нове в реченнях. Чи точно розвивають думку висловлювання речення, виділені курсивом? Змініть порядок слів у них, щоб логічно продовжити думку попередніх речень. Відредаговані речення запишіть.

Увечері в лісі було холодно. Багаття ми розпалили через це.

Раптом почувся крик зозулі. Я вперше почув її голосі.

У мене є улюблена кішка. Хутро все сіре, тільки лапки білі у неї.

ІІ. Знайдіть зайві речення у висловлюваннях. Запишіть їх правильно.

1. На верхів’ях каштанів лежав осінній ранковий туман. Він був густий. Гілки каштанів були оповиті туманом. Тому не пропускав жодного звуку.

2. Діти трусять каштани і набирають їх повні шапки. Вони зігнали з дерева горобців. Бо каштан – чудова річ. З нього можна робити і солдатів, і танки, і пароплави (За О. Копиленком).

Висновок. Система вправ і завдань з редагування, представлена в підручнику з української мови для 5 класу, сприятиме розвиткові вмінь самоконтролю за якістю власних письмових текстів, що є необхідною умовою формування комунікативної компетенції учнів, удосконалення культури їхнього мовлення.

 

Література

1. Біляєв О. М. Лінгводидактика рідної мови : навчально-методичний посібник [Текст] / О. М. Біляєв. – К. : Ґенеза, 2005. – 180 с.

2. Гальперин П. Я. Экспериментальное формирование внимания [Текст] / П. Я. Гальперин, С. Л. Кабыльницкая. – М. : Изд-во Московского ун-та, – 1974.

3. Жинкин Н. И. Развитие письменной речи учащихся III-IV классов [Текст] / Н. И. Жинкин. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1956. – Вып. 2.

4. Зимняя И. А. Самоконтроль как компонент речевой деятельности и уровни его становления [Текст] / И. А. Зимняя, И. И. Китросская, К. А. Мичурина // Иностранные языки в школе. – 1970. ? №  4.

5. Леонтьев А. А. Язык, речь, речевая деятельность [Текст] / А. А. Леонтьев. – М., 1969.

6. Мамушин В. Е. О речевом контроле в условиях письменной речи учащихся [Текст] / В. Е.Мамушин // Русский язык в школе. – 1991. – № 1.

7. Мельничайко В. Я. Творчі роботи на уроках української мови: Конструювання. Редагування : посіб. для вчителів.  [Текст] / В. Я. Мельничайко ; [перекл.]. – К. : Рад. школа, 1984.

8. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI ст. [Текст] // Шкільний світ. – 2001. – № 1.

9. Онищук В. О. Дидактичні основи засвоєння учнями мовних навичок і умінь [Текст] / В. О. Онищук // Українська мова і література в школі. – 1971. – № 3.

10. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова. 5–12 класи [Текст] / [авт.: Л. В. Скуратівський, Г. Т. Шелехова та ін.). ? К. : Перун, 2005.

11. Хуторской А. В. Методика личностно-ориентированного обучения. Как обучать всех по-разному? : пособ. для учителя [Текст] / А. В. Хуторской. – М. : Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2005.

 

У статті висвітлено розроблену автором методику вдосконалення писемного мовлення учнів основної ланки загальноосвітньої школи; представлено систему вправ з редагування, які було застосовано в підручнику з української мови для 5-го класу.

Ключові слова: комунікативна компетенція, удосконалення писемного мовлення, контроль за якістю власного тексту, класифікація помилок, навчальне редагування, типологія вправи з редагування.

В статье освещена методика усовершенствования письменной речи учеников основного звена общеобразовательной школы, разработанная автором; представлена система упражнений по редактированию, которая была использована в учебнике по украинскому языку для 5-го класса.

Ключевые слова: коммуникативная компетенция, усовершенствование письменной речи, контроль качества собственного текста, классификация ошибок, учебное редактирование, типология упражнений по редактированию.

In the article the author developed methods of improving the written language of students of general education schools. Earlier applied in the Ukrainian language textbook for fifth grade author’s exercises were present in this article.

Keywords: communicative competence, improving writing skills, quality control of his own text, the classification error, learning editing, types of exercises for editing.

Категорія: Лабораторія навчання української мови Інституту педагогіки | Додав: Didactics | Теги: навчальне редагування, типологія вправи з редагування, класифікація помилок, комунікативна компетенція
Переглядів: 15941 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Статистика сайту

Онлайн усього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук по сайту

Каталог сайтів Link.Sainw.Cn

Український каталог сайтів

Каталог сайтів




Лабораторія навчання української мови Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія літературної освіти Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія навчання іноземних мов Інституту педагогіки НАПН України


Матеріали від педагогів-практиків


Матеріали з архіву

Журнал «Українська мова і література в школі»

Журнал «Українська література в загальноосвітній школі»
Повний доступ

DIDACTICS 2012 © 2024 DIDACTICS