Бабійчук Тамара. Українські письменники-дисиденти (матеріали для усного журналу) …44–48.

Для покликання: Бабійчук Тамара. Українські письменники-дисиденти (матеріали для усного журналу) [Текст] / Тамара Бабійчук // Українська література в загальноосвітній школі. – 2015. – №5. – 48 с. – 44–48.

Представлено орієнтовний перебіг усного журналу, що має високий патріотичний зміст. Подано матеріали про Івана Світличного, Миколу Руденка, Івана Дзюбу, Валерія Марченка, Святослава Караванського. Розроблено інсценізацію, рольову гру. Наведено відгуки студентів про захід. Запропоновано кілька форм роботи з популяризації письменників-дисидентів.

Ключові слова: письменники-дисиденти, Іван Світличний, Микола Руденко, Іван Дзюба, Валерій Марченко, Святослав Караванський, усний журнал.

Бабийчук Тамара. Украинские писатели-диссиденты (материал для устного журнала)

Представлен ориентировочный ход устного журнала, который имеет высокое патриотическое содержание. Предложены материалы об Иване Свитлычном, Николае Руденко, Иване Дзюбе, Валерии Марченко, Святославе Караванском. Разработаны инсценизация, ролевая игра. Предложены отзывы студентов о мероприятии, некоторые формы работы по популяризации писателей-диссидентов.

Ключевые слова: писатели-диссиденты, Иван Свитлычный, Николай Руденко, Иван Дзюба, Валерий Марченко, Святослав Караванский, устный журнал.

Babiychuk Tamara. Ukrainian writers-dissidents (teaching materials for an oral magazine)

It presents an example of an oral magazine with a highly patriotic content. It refers to the previous work. The given material contains information about Ivan Svitlychny, Mykola Rudenko, Ivan Dzyuba, Valery Marchenko, Svyatoslav Karavansky. The dramatizing and a role play are developed.

Students’ accounts on the activity are added. A few forms of work to promote dissident writers are suggested.

Keywords: writers-dissidents, Ivan Svitlychny, Mykola Rudenko, Ivan Dzyuba, Valery Marchenko, Svyatoslav Karavansky, an oral magazine.

Цитата, с. 44. Обладнання. В аудиторії – прапор, герб, карта України. На столі – калина, заквітчані рушниками фотографії письменників Івана Світличного, Миколи Руденка, Олеся Бердника, Івана Дзюби, Євгена Сверстюка, Валерія Марченка, Святослава Караванського, Олекси Різниченка, Василя Голобородька, Василя Овсієнка, Василя Стуса, Василя Рубана, Леоніда Сапи, Леоніда Тереховича, Миколи Адаменка. На стінах – репродукції робіт художників Алли Горської, Віктора Зарецького, Опанаса Заливахи, Людмили Семикіної, Стефанії Шабатури. Лунають пісні Володимира Івасюка «Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Водограй». Сторінки журналу супроводжує мультимедійна презентація.

Попередня робота. Мотивація заходу. Повідомлення про тему усного журналу. Пропозиція ознайомитися, використовуючи різні джерела інформації, з життєвим і творчим шляхом українських письменників-дисидентів. Заохочення до підготовки заходу, зокрема подачі пропозицій. Анкетування.

Після проведення усного журналу – рефлексія. Матеріали заходу оформити як статтю в коледжанську газету і як замітку на сайт ВНЗ. Інформацію про письменників-дисидентів розповсюдити серед своїх знайомих і представити результати різних видів популяризації (форма довільна).

План вступного повідомлення «З історії дисидентського руху»: з’ясування значення слова «дисидент»; причини виникнення дисидентського руху; три напрями дисидентства; форми боротьби дисидентів проти влади; самвидав; Українська Гельсинська Спілка; роль Левка Лук’яненка, В’ячеслава Чорновола, Івана Дзюби, Валентина Мороза в дисидентському русі; розправа з дисидентами; причини поразки дисидентів; значення дисидентського руху для України.

Слово викладача.

Здається, безкінечний перелік жертв імперського терору, що обрушився на Україну за період правління комуністичних монархів. Пригадаймо сьогодні імена тих письменників, чиє життя вкоротив «архіпелаг ГУЛАГ», хто жертвував собою в ім’я правди, гідності, честі свого народу. Ці люди – совість України, лицарі історичної пам’яті нації, виразники національного болю, гніву і боротьби. В епіцентрі їхніх творів – завжди і всюди рідна Україна, її поневолений народ, сучасне і майбутнє людства. Це письменники громадянського звучання, глибокі, безкомпромісні, сміливі і відкриті. Знати святі імена героїв – обов’язок сучасної молоді.