Єременко Оксана. Метаморфоза в баладотворчості Тараса Шевченка …2–5.

Для покликання: Єременко Оксана. Метаморфоза в баладотворчості Тараса Шевченка [Текст] / Оксана Єременко // Українська література в загальноосвітній школі. – 2015. – №4. – 48 с. – С. 2–5.

Стаття присвячена дослідженню специфічних ознак та національної своєрідності балад Т. Шевченка, в яких наявні мета-морфози й чарування.

Ключові слова: метаморфоза; фольклор; образ-символ; новаторство.

The article is devoted to the study of specific signs and national identity ballads T.Shevchenko, in which there is a metamorphosis and magic.

Keywords: metamorphosis; folklore; the image-symbol; innovation.

Цитата, с. 2. Міфологія, фольклор, суб’єктивно-авторське світосприйняття тісно переплелися у баладах, де природачасто стає аналогом людської душі. Природовірство, будучи органічною рисою давніх вірувань наших предків, відбилося і в баладах ХІХ століття, сюжети яких цементує метаморфоза, внаслідок якої один із героїв (найчастіше дівчина) перевтілюється у природний об’єкт. Мотив перетворення часто контамінується змотивом чарування (закляття), позаяк влучно сказане втаких сюжетах слово, супроводжуване магічними діями, має вирішальний вплив на перебіг подій. Чарівниця (ворожка) виступає водночас персонажем балади і персонажем міфу, від її взаємозв’язку з іншими героями залежить результат чаклування, а отже, і баладна розв’язка. Характерною ознакою балад, у яких наявні метаморфози та чарування, є те, що всі перетворення відбуваються після повного життєвого краху героя, що сприймається як його фізична смерть.

У народному світорозумінні склалися певні стереотипи перетворень, що відбилися і в літературній баладі: у квіти братики-й-сестрички перетворюються брат ісестра («Брат з сестрою» М. Костомарова), у ластівку –нещасна мати («Ластівка» М. Костомарова), стає вербицею закохана сестра («Верба» С. Руданського), утополю перевтілюється дівчина, зазнавши нещасливого кохання («Тополя» С. Руданського, «У широкім полістояла тополя» Ю. Федьковича). Показовими у цьому плані є чотири «метаморфозні» балади Т. Шевченка – «Лілея», «Тополя», «Коло гаю в чистім полі», «Чого тиходиш на могилу?».

Питань баладотворчості поета торкався І. Франко устатті «Тополя» Т.Г. Шевченка» (1890), у якій дослідив фольклорні витоки твору. Побіжно до цієї проблеми зверталася М. Коцюбинська, яка у статті «Поетика Шевченка і український романтизм» (1961) підкреслила, що у творах поета панують дві стихії – романтична іреалістична. Про специфічні ознаки його баладного доробку йшлося у працях М. Боженка, В. Шубравського, у монографії Г. Нудьги «Українська балада» (1970), що мала узагальнюючий характер. Нові перспективи комплексного дослідження жанрової своєрідності балад поета, аналізу тенденцій і закономірностей еволюції через типологічні зіставлення відкрила праця В. Кравченко «Балада в контексті творчості Т. Шевченка» (1998). Однак ніхто з дослідників не виокремлював і комплексно не досліджував «метаморфозні» балади поета на тлі тематично-стильових течій українського романтизму.

Література

1. Боженко М. Балади Т.Г. Шевченка і вивчення їх у школі / М.Боженко. – К. : Радянська школа, 1968. – 48 с.

2. Колесса Ф. Фольклористичні праці / Ф. Колесса. – К. : Наукова думка, 1970. – 219 с.

3. Костомаров Н.И. Об историческом значении русской народной поэзии / Н.И. Костомаров // Слов’янська міфологія. – К. : Либідь, 1994. – 80 с.

4. Кравченко В. Балади Тараса Шевченка / В.Кравченко. – Запоріжжя : ЗДУ, 1999. – 36 с.

5. Потебня А. Объяснения малорусских и сродных народных песен / А.Потебня. – Варшава: В тип. Земкевича М. и Нолковского В. Краковское предместье – № 415 (15). – 1883. – Т. 1. – 49 с.

6. Пустова Ф. Жанрове багатство «Кобзаря»: зб. пр. 17 наук. Шевченківської конф. / Ф.Пустова. – К. : Наукова думка, 1970. – 106 с.

7. Франко І. «Тополя» Т. Шевченка: у 20-ти т. / І.Франко. – Т. 17: Літературно-критичні статті. – К. : Держ. літ. видав. УРСР. – 1995. – 78 с.

8. Шевченко Т.Г. Повне зібр. тв.: у 12 т. / Редкол. : Жулинський М. (голова) та ін. – К. : Наукова думка, 2001 – Т. 1: Поезія 1837-1847 / Перед. слово І.М. Дзюби, М.Г. Жулинського. – 784 с.

9. Шевченко Т.Г. Повне зібр. тв. : у 12 т. / Редкол.: Жулинський М. (голова) та ін. – К. : Наукова думка, 2001. – Т. 2: Поезія 1847-1861. – 784 с.

Literatura

1. Bozhenko M. Balady T. H. Shevchenka i vyvchennya yikh ushkoli / M.Bozhenko. – K. : Radyans’ka shkola, 1968. – 48 s.

2. Kolessa F. Fol’klorystychni pratsi / F. Kolessa. – K. : Naukova dumka, 1970. – 219 s.

3. Kostomarov M.Y. Ob ystorycheskom znacheny y russkoynarodnoy poеzyy / M.Y.Kostomarov // Slov’yans’ka mifolohiya. – K. : Lybid’, 1994. – 80 s.

4. Kravchenko V. Balady Tarasa Shevchenka / V.Kravchenko.– Zaporizhzhya: ZDU, 1999. – 36 s.

5. Potebnya A. Obyasnenyya malorusskykh y srodnykh narodnykh pesen / A. Potebnya. – Varshava: V typ. Zemkevycha M. y Nolkovskoho V. Krakovskoe predmest’e – № 415 (15). –1883. – T. 1. – 49 s.

6. Pustova F. Zhanrove bahatstvo «Kobzarya»: zb. pr. 17 nauk. Shevchenkivs’koyi konferentsiyi / F.Pustova. – K. : Naukovadumka, 1970. – 106 s.

7. Franko I. «Topolya» T. Shevchenka: u 20-ty t. / I.Franko. – T. 17: Literaturno-krytychni statti. – K. : Derzh. lit. vydav. URSR. – 1995. – 78 s.

8. Shevchenko T. G. Povne zіbr. tv.: u 12 t. / Redkol.: Zhulins’kij M. (golova) ta іn. – K. : Naukova dumka, 2001 – T. 1: Poezіja 1837-1847 / Pered. slovo І.M. Dzjubi, M.G. Zhulins’kogo. – 784 s.

9. Shevchenko T.G. Povne zіbr. tv.: u 12 t. / Redkol.: Zhulins’kij M. (golova) ta іn. – K. : Naukova dumka, 2001. – T. 2: Poezіja 1847-1861. – 784 s.