Семчишин Дмитро. Спроба аналізу віршової структури (на прикладі поезії М. Вінграновського «Синьйорито акаціє, добрий вечір...») …6–8.

Для покликання: Семчишин Дмитро. Спроба аналізу віршової структури (на прикладі поезії М. Вінграновського «Синьйорито акаціє, добрий вечір...») [Текст] / Дмитро Семчишин.// Українська література в загальноосвітній школі. – 2015. – №1. – 48 с. – С. 6–8.

У статті зроблено спробу проаналізувати віршову структуру ліричного твору, з’ясувати принципи побудови поетичного тексту, довести смислову значущість різних елементів структури та нерозривний зв’язок зі змістом.

Ключові слова: віршова структура, ритм, метр, рима, строфа, композиція.

В статье сделана попытка проанализировать стиховую структуру лирического произведения, определить принципы построения поэтического текста, доказать смысловую значимость разных элементов структуры и ее неразрывную связь с содержанием.

Ключевые слова: стиховая структура, ритм, метр, рифма, строфа, композиция.

In his article “Sproba analizu virshovoii structury (na prykladi poeziii M. Vinhranovskoho «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…»)” (“An Attempt to Analyze the Verse Structure (Analysis of Verses by M.Vingranovsky «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…»)” Dmytro Semchyshyn tries to make a structural analysis of lyrical verses by a famous Ukrainian poet Mykola Vingranovsky (1936 – 2004) according to Iu. Lotman’s structuralistic idea about complexity of poetical text, i.e. inseparable unity of its formal characteristics and content plane. He suggests that practice of such analysis is a necessary procedure which prepares material for investigation of M.Vingranovsky’s poetical heritage in whole. It is also the way to consider secrets of author’s mastery.

Having the statement “All elements of verse are elements of sense” accepted, the author carefully examines metrical, rhythmic, strophic, phonic peculiarities of verses, explores semantic meaning of different compositional elements (conceptual polite vocatives, rhetorical figures, anaphoric constructions and their associative possibilities, group of repeated lexemes and grammatical forms, intentional grammatical and semantic mistakes) in their unity with idea, define their stylistic functions.

The author confirms that this poem is composed around two semantic centres: “I” and “You” which are not equal. The text is a lyrical confession of character which is strongly impressed by meeting with Love. Perfect combination of formal text elements underline changes of lyrical mood, represent passionate emotionality and intensity of lyrical situation. The analysis proves that unity of all verse structure elements is significant.

Keywords: poetic structure, rhythm, metric, rhyme, strophe, composition.

Цитата, с. 6. Аналіз художніх текстів допомагає не лише пізнати можливості мови, якою написано текст, картину світу, явлену у слові, але й поміркувати над питанням, у чому своєрідність художнього мовлення порівняно зі звичайним.

Ведучи мову про історію вивчення поетичних текстів, Ю. Лотман звертав увагу на корінний недолік віршознавства, а саме: чітке розділення формального та змістового аспектів тексту. На думку вченого, структурний аналіз вірша дозволяє пов’язати ці аспекти [4, с. 84-85].

Поетичне мовлення являє собою складну структуру. Якщо мовець перекаже поетичний твір повсякденним мовленням, він зруйнує його структуру і донесе до слухача не той обсяг інформації, який містився у творі. Тож практика розгляду окремо ідеї, окремо формальних ознак хибна. «Ідея не міститься в окремих цитатах, а виражається у всій художній структурі», «всі елементи вірша – це елементи смислові» [4, с. 87-88]. Спробуємо довести це на прикладі аналізу віршової структури (ритм, метр, рима, строфіка; композиція) поезії М. Вінграновського «Сеньйорито акаціє, добрий вечір.», що належить до кращих зразків інтимної лірики не лише у творчості поета, але й в українській літературі ХХ століття. На нашу думку, практика аналізу є необхідною умовою для комплексного дослідження формальної сторони творчої

спадщини поета в цілому, розуміння секретів авторської майстерності, а також ілюстрацією нерозривності розвитку версифікаційної палітри та ідейної еволюції автора у синхронному зрізі.

У статті ми не ставили за мету широкий контекстний аналіз поезії, що можливий при виході за межі тексту та зіставленні його з іншими зразками любовної лірики М. Вінграновського, але маємо вказати на наявні у поезії два поєднані мотиви любові як неперебутнього, постійно відновлюваного почуття, і як почуття, що завдає сильного болю. Ці мотиви знаходимо у поезіях різних років.

Література

1. Бахтин М. Эстетика словесного творчества. – М.: Искусство, 1979. – 424 с.

2. Жирмунский В. Теория стиха. – Л., 1975. – 664 с.

3. Лотман Ю. Анализ поэтического текста: Структура стиха. – Л., 1972. – 272 с.

4. Лотман Ю. Лекции по структуральной поэтике // Ю.М. Лотман и тартуско-московская семиотическая школа. – М.: «Гнозис», 1994. – 560 с.

5. Холшевников В. Основы стиховедения: Русское стихосложение. – СПб.: Филологический факультет СПбГУ; М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 208 с.