Українська література в загальноосвітній школі №2, 2012

Передплатний індекс 22410

ЗМІСТ

Фахові проблеми

Савчук Н. Методика аналізу історичного роману Ліни Костенко «Маруся Чурай»…2

У статті подано найоптимальнішу парадигму вивчення цього рекомендованого шкільною програмою художнього тексту, всебічно проаналізовано дві основні сюжетні лінії та найважливіші образи-персонажі.

Ключові слова: історичний роман у віршах, дівчина з легенди — Маруся Чурай, український соціум історичної доби Хмельниччини в художньому тексті, афоризми роману.

Нежива Л. «Одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалі». Стильовий аналіз новели В. Стефаника «Камінний хрест» на тлі порівнянь з однойменним кінофільмом Л. Осики…7

У статті розроблено методичну модель шкільного вивчення експресіонізму на прикладі художньо-стильового аналізу новели В.Стефаника. Авторську концепцію створено на основі міжмистецьких порівнянь з українським поетичним кіно. Така інтеграція літератури й кіно сприятиме розвитку загальномистецької ерудиції, естетичного чуття старшокласників.

Ключові слова: художньо-стильовий аналіз, експресіонізм, мистецькі асоціації.

Ткач А. Народознавство у повісті «Земля» Ольги Кобилянської...11

Наші обряди — це неоціненні скарби. З огляду праць багатьох дослідників обрядів та обрядовості можна твердити, що обрядовість — це синтез народної мудрості певного річного циклу і всього найкращого, що віддзеркалюється у сфері культури кожної нації. Її використання в творах художньої літератури сприяє формуванню високої моральності людей, які свято бережуть у душі пам’ять, повагу до свого роду, своєї землі, свого народу.

Використовуючи інструментарій кооперативного та колективно-групового навчання під час вивчення твору «Земля», зокрема елементів народознавства, даємо можливість учням детальніше ознайомитися з текстом твору, глибоко пізнати народну обрядовість, з’ясувати сутність звернення автора до неї.

Дослідження народної обрядовості повісті «Земля» «накладається» на емоційний «ґрунт» і, таким чином, посилює сприйняття, зумовлює зацікавленість українознавством.

Семчук Д. «Симфонічна проза» Ольги Кобилянської...14

Про вплив музики на особистість Ольги Кобилянської дізнаємося з автобіографічної, епістолярної, мемуарної та творчої спадщини письменниці. Музика в її житті відігравала чи не найважливішу роль: допомагала у хвилини розпачу та зневіри, підбадьорювала, надихала, не давала замкнутися в собі. Сім’я Кобилянських була музикально обдарована. Ольга Кобилянська грала на фортепіано, лише два місяці навчаючись музичної грамоти, а ще грала на дримбі та цитрі.

Конкурс «Краса і сила мистецтва слова»

Номінація «Урок літератури — це витвір мистецтва»

Цьома Л. Система уроків з вивчення творчості Михайла Коцюбинського...17

Урок перший. Тема: Михайло Коцюбинський. Життя і творчість письменника, гуманізм світогляду. Загальна характеристика творчості. Еволюція художньої свідомості митця: від народництва і реалізму до модернізму.

Урок другий. Тема: Психологічна новела «Intermezzo». Автобіографічна основа новели. Проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіка творчого процесу

Урок третій. Тема: Психологічно переконливе розкриття внутрішнього стану людини в новелі М.Коцюбинського «Intermezzo». Символічні образи. Поетика імпресіонізму.

Урок четвертий. Тема: М. Коцюбинський. «Тіні забутих предків». Трагічна доля Івана і Марічки як наслідок суперечності між мрією й дійсністю. Духовний світ людини у зв’язку зі світом природи.

Урок п’ятий. Тема: Фольклорне тло повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків». Образи Івана і Марічки як втілення романтичної незнищенності кохання.

Особистісно зорієнтоване навчання

Кирикович З. Духовна краса людини в оповіданні Василя Симоненка «Дума про діда»...28

Мета: ознайомити семикласників з прозовою спадщиною В. Симоненка, змістом оповідання «Дума про діда»; розвивати уміння вести діалог з текстом, автором; виховувати повагу до людей старшого покоління, членів родини.

Цілі. Після цього уроку учні знатимуть: зміст оповідання, сутність його морально-етичних проблем;

умітимуть: характеризувати образи твору; ставити запитання до тексту, автора, персонажів; висловлювати власну думку щодо порушених проблем.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Серветник О. Любов до навколишнього світу в оповіданні Євгена Гуцала «Перебите крило»...29

Мета: розширити знання учнів про творчість Є. Гуцала; розвивати вміння творчо мислити, проводити власні спостереження навколишнього світу й описувати їх; визначати тему й головну думку тексту; характеризувати персонажів; виховувати порядність, милосердя, любов до природи.

Ім’я уроку: «Добро починається з нас»

Цілі. Учні знатимуть: зміст оповідання; тему й основну думку твору. Учні вмітимуть: характеризувати образ Дениска; порівнювати героїв твору; добирати з тексту цитати на підтвердження власних думок; висловлювати міркування про способи вираження любові до навколишнього світу, власне ставлення до проблем, порушених у творі; з’ясовувати причини поведінки персонажів;

проводити самооцінювання та оцінювання роботи в групах.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Мала академія наук

Гарбуз А. Особливості флористичних образів у поезії Миколи Луківа (за збірками «Сади цвітуть під небесами» та «Двоє в човні»)...33

РОЗДІЛ І. Микола Луків — відомий український поет, пісняр та громадський діяч.

РОЗДІЛ III. Використання флористичних образів у віршах Миколи Луківа як засіб реалізації мистецького задуму поета.

Готуємо майбутнього вчителя

Жила С. Творчі підходи до роботи над заголовком художнього твору...39

У статті досліджуються особливості підготовки студентів до роботи над заголовком художнього твору. Ключові слова: заголовок, підзаголовок, творчість.

Загальновідомо, що заголовок художнього твору (назва, яка пишеться або друкується над текстом) має магічну силу. Вона або притягує, або відштовхує читача, і тому одне із правил письменника: впіймати реципієнта в читацькі сіті за допомогою заголовка як згустка енергії. Поети, прозаїки й драматурги, ділячись секретами своєї творчості, відзначають, що багато часу витрачають на придумування заголовка. Роман Іваничук пише: « Не знаю хто як, а я не можу розпочати роботу над твором, не придумавши заздалегідь заголовка. Та й етимологія цього терміна надто прозора й адекватна — голова, начало...

У романі, повісті, новелі заголовок є організуючим ядром, концептуальним згустком, мигдаликом, у якому, немов у генах, запрограмована життєва функція персонажів, проблематика твору, його художня доцільність, а часто й композиція. Твір без заголовка не запам’ятовується.

...Аналітична робота з заголовком твору — це проникнення в його художній космос, який утворюють різні структури — від понять і образів до мотивів, сюжету і різних шарів культури. Під час розгляду назви твору працює не лише пам’ять, а й уява, формується образне мислення студентів, у центрі їхньої уваги не тільки текст, а й підтекст, який треба вміти розкодувати й насолодитися асоціативною енергією. Це формує вдумливого майбутнього учителя літератури, творчу особистість.

Теоретичний практикум

Вертій О. Особливості формування і становлення національних підстав методики вивчення української літератури...44

В статті зроблено стислий огляд педагогічної думки в Україні від найдавніших часів до кінця XVIII ст., визначено джерела та особливості становлення української національної ідеї в методиці вивчення української літератури. Ключові слова: освіта, виховання, школа, вивчення, література.

Стаття перша

Удосконалення форм і методів вивчення української літератури в школі на сучасному етапі їх становлення здебільшого відбувається у відриві від звичаїв національного шкільництва, сформованих нашими попередниками упродовж століть. Пояснюється це тим, що вітчизняна педагогічна, психологічна, літературознавча та народознавча науки розвивались в умовах заборон царським та комуно-московським режимами не лише української мови, а й всього національно своєрідного, того, що виражало сутність української національної духовності, українського національного характеру та укладу нашого національного життя загалом. Зрозуміло, що за таких обставин про Національну ідею як основоположну підставу вивчення української літератури не могло бути й мови. Відтак сучасна методика стоїть перед необхідністю з’ясування 1) джерел зародження цієї ідеї, 2) особливостей її формування і становлення в українській педагогічній думці та 3) визначення структури і змісту української національної ідеї в методиці вивчення нашого національного письменства в школі. Саме у зв’язку з цією проблемою й зробимо стислий огляд особливостей формування і становлення національних підстав методики вивчення української літератури в історії української педагогічної думки, освіти та школи.

Рецензії

Рецензія на посібник Р. П. Ткаченка «Інтерпретації. Українська література в запитаннях і відповідях»...48

Передмови до наукових та науково-навчальних праць, відгуки та рецензії починають з окреслення актуальності й новизни. З цього погляду посібник Р.П. Ткаченка відповідає встановленим вимогам. Наукова новизна посібника виявилась у самобутньому висвітленні, здавалось би, давно розроблених проблем (наприклад, про причини сварок у родині Кайдашів) або в обґрунтованому порушенні питань там, де їх, наскільки нам відомо, не виникало (сенс назви «Зачарована Десна», численні зіставлення літературних текстів). Актуальність запропонованої праці полягає у збагаченні, доповненні підручників з української літератури.

А.Б. Гуляк, завідувач кафедри українознавства Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, професор кафедри новітньої української літератури Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка, доктор філологічних наук

* * *

Нині на ринку з’явилось чимало комерційних видань у вигляді запитань і відповідей, спрямованих на підготовку школяра чи абітурієнта до випускних або вступних іспитів. Якісний рівень цих посібників залишає бажати кращого. На цьому тлі вигідно відрізняється, справді, вдумливий авторський посібник Р.П. Ткаченка. По суті, маємо в імпліцитному, згорнутому вигляді збірку статей-досліджень.

Н.М. Гаєвська, професор Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка, кандидат філологічних наук, заслужений діяч науки і техніки України

* * *

Сучасного школяра важко заохотити до читання. Автор посібника ставить перед собою це благородне завдання. Він прагне розбудити в юному читачеві насамперед дослідника. Його «стратегія» - привернути увагу до складних і цікавих перипетій мислі художника... Вважаю, що посібник Р.П. Ткаченка, безперечно, потрібний навчальним закладам і знайде вдячного читача.

Н.П. Котлова, учитель української мови й літератури СЗШ №270 м. Києва, старший вчитель, відмінник освіти України