Голич Н. Герой як жертва соціальних обставин у поемі Тараса Шевченка «Сова» …24–25.
Для покликання: Голич Н. Герой як жертва соціальних обставин у поемі Тараса Шевченка «Сова» [Текст] / Н. Голич //
Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – №2. – 48 с. – С. 24–25.
Цитата,
с. 24. Урок позакласного читання як вид самостійної діяльності учнів під чітким керівництвом учителя-словесника сприяє поглибленню знань, формуванню читацької культури.
Пропонуємо матеріал для проведення такого уроку в 9 класі за поемою Т. Шевченка «Сова».
Темажінки-матері провідна у творчості Т. Г. Шевченка. Великий поет і художник досить багато уваги приділяв цій темі, створив прекрасні образи жінок-матерів, які нас чарують, зворушують, захоплюють. У шанобливому ставленні до жінки та обожнюванні жінки-матері Шевченко відтворив національні особливості душі українського народу, його ментальність.
Усі етапи жіночого життя осмислив і змалював поет у «Кобзарі», починаючи з дитячої приязні («Мар’яна-черниця»), дівочого кохання (в «Катерині»), щасливого
подружнього життя («Сліпий»), щастя материнства («Сова», «Сліпий», «Княжна»), нещасливої старості й содомського гріха («Княжна», «Відьма», «Титарівна»).
Конфлікт між призначенням жінки на землі й тяжкою дійсністю, яка нівечить материнство, глибоко хвилював Шевченка, завдавав тяжких творчих мук. Майже в усіх його творах виражено трагедійне звучання материнської долі на схилі віку. Колись гарні молоді матері переживають каліцтва, божевілля, самотню старість, смерть під тином. Поет творить епопею материнського горя, ставить своїх героїнь у виняткові обставини.
Намалювавши в Україні «Вдовину хату», Шевченко
пише в Петербурзі поему «Сова» (1844), в центрі якої
образ знедоленої вдови, єдиного сина якої закували й віддали в рекрути. Героїня не витерпіла лихої долі, збожеволіла. Злидні, безправ’я, беззахисність народу, миколаївська солдатчина з її 25-річним терміном та жорстокою муштрою, після якої далеко не всі рекрути
поверталися додому, – ось причина божевілля вдови.
На відміну від деяких інших творів циклу «Три літа», поема не поширювалася в списках, а тому не потрапила в закордонні видання. Про її існування
стало відомо тільки наприкінці ХІХ- початку ХХ століття із згадки в опублікованому листі В. Рєпніної до
поета: «Порадуйте його (А. Лизогуба) і всіх любителів малоросійської мови вашою «Совою».
Аналізуючи «Сову», дослідник В. Бородін вважав за потрібне спинитися на питанні про роль і місце в поемі
народної творчості. Відразу скажемо: тут автор пішов
давно протоптаною стежкою і, мабуть, тому не пощастило сказати нового слова.
Позиція шевченкознавця визначена ним самим: «Використання народної творчості помітне не лише в зображенні рекрутського набору. Фольклором пройнятий весь твір Шевченка». Щоб довести цю думку, В. Бородін вишукує спільні епітети чи метафори в якійсь
народній пісні або прислів’ї і в поемі Шевченка й такими «доказами» хоче переконати читача в тому, що «фольклором пройнятий весь твір Шевченка».
Цитата,
с. 25. Т. Шевченко прагнув нового споглядача, нового світовідчуття, нової форми художнього мислення, нового способу художнього моделювання світу. Поет
довіряв своїй інтуїції, не стримував себе жанровими настановами, прагнучи донести істину. Головними ознаками художньої концепції автора є тяжіння до сюжетності, до екстремальних ситуацій, до причинно-наслідкових відносин у ланцюгу подій.
Т. Шевченко надав глибоко соціального змісту і разом з тим опоетизував безмежну материнську любов у поемі «Сова».
Література
1. Бородін С. В. «Три поеми Шевченка»// Рад. літературознавство. – 1966. – №1. – С.3.
2.
Бородін В.С. «Три поеми Шевченка»// Рад. літературознавство. – 1966. – №6. – С.84–87.
3. Записки, статьи, письма декабриста И. Д. Якушина. – М., 1951.-С. 15.
4.
Кирилюк Є. П. Тарас Шевченко. Життя і творчість. – К., 1964.-с.158.
5.
Номис М. Українські приказки, прислів’я і таке інше, СПб. -К., 1964.-С.209.
6.
Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 12 т. – К., 2003. – Т.1.-С.260.
7.
Шевченко Т. Щоденник. Вибрані листи: Твори у 5 т. – К., 1971.-Т. 5.-С. 233.
8. Шевчук В. «Personeverbum» (Слово іпостасне): Розмисел – К., Твімінтер, 2001. – С.156.
| 
Головна 
