Голобородько Я. Прагмафілософія Тараса Шевченка (Семантика «голосових» партій поеми «Відьма») …2–4.
Для покликання: Голобородько Я. Прагмафілософія Тараса Шевченка (Семантика «голосових» партій поеми «Відьма») [Текст] / Я. Голобородько // Українська література
в загальноосвітній школі. – 2014. – №3. – 48 с. – С. 2–4.
Цитата,
с. 3. Шевченкова поезія за своєю фонічною сутністю є цілковито мегасимфонічним художньо-мистецьким явищем. У ній відчутна і простежується рельєфна «голосова» основа, що надає його творам потужного, пронизливого й акцентовано експресивного звучання. Ця «голосова» основа репрезентується інтонаційною різноманітністю й лексико-синтаксичною колоритністю мовлення персонажів, які у монологічній чи діалогічній формі ведуть мову про фактаж та колізії власного життєпростору, рефлексують над подіями і процесами, що їх виокремлюють як семантично вагомі для розуміння паністоричних і сучасно-актуальних тенденцій буття, ретранслюють характер спрямованості своїх цінностей – соціоетичних, інтелектуальних, світоглядних, філософських. Розроблена «голосова» партитура властива й поемі «Відьма», що відома в двох редакціях – 1847 і пізнішій – 1858 років. Другу редакцію Шевченко вважав досконалішою, тому саме їй у цій розвідці приділятиметься пріоритетна увага.
Література
1. Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол.: М.Г.Жулинський (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 2001. – Т. 1: Поезія 1837- 1847/ Перед. слово І.М.Дзюби, М.Г.Жулинського. - 784 с.
2. Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол.: М.Г.Жулинський (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 2001. – Т. 2: Поезія 1847 – 1861. – 784 с.
| 
Головна 
