Didactics.ua
Вівторок, 2021-Бер-02, 08.16.05
Didactics.ua | RSS
 
Головна Наукова інформаціяРеєстраціяВхід
РОЗДІЛИ
Категорії розділу
Матеріали з архіву [60]
Різні матеріали
Від педагогів-практиків [4]
Статті, повідомлення, інші матеріали
Лабораторія навчання української мови Інституту педагогіки [21]
Від колег-науковців
«Українська мова і література в школі» [191]
Журнал
Лабораторія літературної освіти Інституту педагогіки [8]
Від колег-науковців
«Українська література в загальноосвітній школі» [145]
Журнал
«Українська література в загальноосвітній школі». Архів. [164]
Архів, у якому містяться деякі статті з журналу.
Лабораторія навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки [6]
Від колег-науковців
Лабораторія навчання іноземних мов Інституту педагогіки [11]
Від колег-науковців
Журнал «Українська мова і література в школі»

Журнал «Українська література в загальноосвітній школі»
Наше опитування




Головна » Файли » НАУКА і ПРАКТИКА » «Українська література в загальноосвітній школі». Архів.

Голобородько Ярослав. Проблемні аспекти української поезії ХХІ століття. (Роздуми над збіркою Павла Щириці)
2014-Срп-19, 19.56.25

Голобородько Ярослав. Проблемні аспекти української поезії ХХІ століття. (Роздуми над збіркою Павла Щириці) …57–59.

Для покликання: Голобородько Ярослав. Проблемні аспекти української поезії ХХІ століття. (Роздуми над збіркою Павла Щириці) [Текст] / Ярослав Голобородько // Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – №7–8. – 64 с. – С. 57–59.

 

Цитата, с. 57. Аж ніяк не наполягаючи на тому, що стильна сучасна лірика не може бути інакшою, аніж як філософічною або такою, що кревно укорінена в родючий гумус філософських екзистенцій, усе ж таки не можу не зауважити, що концептуальною основою поетичної книжки Павла Щириці «Місце Сили» (К.: Ярославів Вал, 2012) слугує універсальна формула розвитку, сформульована й інстальована Гегелем. Позаяксаме послідовне розгортання таких мисленнєвих величин, як «теза» – «антитеза» – «синтеза», утворює наскрізну чи, точніше, лейтмотивну колізію, що фактично виступає архітектурним каркасом всієї текстової конструкції.

У «Місці Сили» не просто рельєфно, а, сказати б, цілком барельєфно виділяються дві основні пари тез і антитез, які, розміщені й зіткнені разом, у одному книжковому просторі, потребують свого синтезування, масштабного узагальнення. Одній із цих пар властиві акценти семантичного ґатунку, другій – суто формалістичного. Проте ці дві пари тез і антитез у своїх глибинних сутностях настільки щільно пов'язані між собою, що це межує з їхньою зрощеністю, можливо, не завжди видимою на перший погляд, але від цього не менш реальною і природною.

Теза семантичного ґатунку (хоча в ліричних реаліях «Місця Сили» вона, власне, постає як цілковита гіпервеличина, semantic macrothesis) в Павла Щириці має наступний вигляд: поезія – це те, що спрямоване назовні, що адресоване мінливому і примхливому соціуму, що встановлює емоційний контакт насамперед із високовольтним зовнішньо-вираженим життям. Чимало текстів збірки доволі відверто «настояні», ба навіть інтенсивно «перенастояні» на соціумності, що виражено у зорових ракурсах, не обтяжених інтригуючою самобутністю погляду, в підкреслено експресивній чи навіть патетичній фоніці, яка послаблює можливості й звучання власне інтелект-начала, в одновимірних і, сказати б, лінійних мікрообразах, на яких тримається локальна фабула або загальновіршова канва, у надмірно прозорій концепції, що апріорі виключає і навіть декласує саму можливість яскравих мисленнєвих заглиблень.

Настирна акцентованість соціумного погляду, відчуття ледь не глобально уявлюваного співрозмовника-адресата, інсталювання виразних соціоінтенцій і риторичних зблисків, спалахів із декларативно-національними (щоб не сказати декоративно-національними) акцентами, варіювання думки про довгоочікувану важливість змін і перемін соціумного порядку, зарядженість на соціовиражене нуртування молодечої крові, в яких оприявнюється теза (макротеза) семантичного ґатунку збірки «Місце Сили», пронизує ліричне єство текстів «Головне», «Героям (не)нашого часу», «На помежів'ї змін, епох і двох районів…», «Поет глибокого підпілля», «Майстер скла». Їхня стилістика позначена сконденсованим віршорядком, який нагадує тривожно стиснуту пружину, що будь-якої миті готова вибухово розпросторитися, карбованою, неначе відлуння військового кроку, фразою, контрастно чітким малюнком, у якому не варто очікувати нічого, окрім представленості більш ніж двох кольорів. Соціумність поетичного зору, якою б метафорикою вона не оздоблювалася і не інкрустувалася, у своїй основі завжди є виявом прагматичного потрактування художніх форм, виявом раціомислення, раціопідходів до строкатого й неупорядкованого життя.

Соціумність звучання поетичних текстів – це не стільки спроба відкрити чи перевідкрити реальність, так, ту саму, що живе, розвивається, нуртує в особистості або навколо неї, скільки спроба модернізувати, трансформувати, одне слово, прагматизувати реальність на засадах своїх власних соціоуявлень. Теза (макротеза) семантичного ґатунку, за якою поезія є ліричним поглядом назовні, оприявнює своє цілком раціоналістичне підґрунтя і стратегічно спрямована на соціоментальне відформатування чи переформатування реальності.

Немовби рухаючись за Гегелем, Павло Щириця у «Місці Сили» одразу ж пропонує і антитезу семантичного ґатунку (продовження альтернативного понятійного ряду уможливлює практикування такого терміну, як semantic macroantithesis). У своїх основних обрисах вона може бути окреслена так: поезія – це передусім те, що спрямовано усередину, углиб людської свідомості, що перебуває у сфері тонких відчуттів, це те, що чим проникливіше сприймаєш і переживаєш, тим складніше і, за великим рахунком, неможливіше повністю чи, точніше, повнофонічно виразити, відтворити, що позначене вічним наближенням до невловимості, недосяжності безкінечно внутрішніх «картинок». Основою цієї антитези (макроантитези) семантичного ґатунку – доволі умовно назву її поетикою тонких відчуттів – у «Місці Сили» стає принцип асоціативної конфігурації образів, що являє себе строкатою органікою слів, ароматно свавільною метафорикою, привабливою химерністю логіки, оригінальними розв'язками суто вербальних колізій, алюзійною полізначністю можливих і вірогідних смислів, інтригуючою стилістикою недомовленості чи навіть достовірної невимовленості найпосутнішого.

Категорія: «Українська література в загальноосвітній школі». Архів. | Додав: Didactics
Переглядів: 574 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Статистика сайту

Онлайн усього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук по сайту

Каталог сайтів Link.Sainw.Cn

Український каталог сайтів

Каталог сайтів




Лабораторія навчання української мови Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія літературної освіти Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія навчання іноземних мов Інституту педагогіки НАПН України


Матеріали від педагогів-практиків


Матеріали з архіву

Журнал «Українська мова і література в школі»

Журнал «Українська література в загальноосвітній школі»
Повний доступ

DIDACTICS 2012 © 2021 DIDACTICS