Кремінь Т. Віршований дискурс новітньої української літератури Дмитра Кременя [Текст] / Т. Кремінь // Українська література в загальноосвітній школі. – 2013. – №9. – 48 с. – С. 11–14.

У цій статті автор визначив віршований дискурс новітньої української літератури Д.Кременя, який дозволив унаочнити суб’єктивну оцінку учасником літературного життя окремим явищам та подіям, творчим поколінням і процесам, які стали ключовими для розвитку національного письменства. Тут подана спроба узагальнення поетичної нарації поета, визначені провідні мотиви та образи, досліджена творча манера автора в контексті сприйняття лірики класичних та сучасних авторів.

Ключові слова: віршований дискурс, епос, культурогенезис, історіософія.

This article is identified the poetic discourse of modern Ukrainian literature by D.Kremin who allowed visualize subjective evaluation by literary life separate events, creative generation and processes that are critical to the development of national literature. It filed an attempt to summarize the poetic narration of the poet, by leading motifs and images, the author studied creative manner in the context of the perception of poetry classic and modern authors.

Keywords: poetic discourse, epic, culture genesis, historiosophy.

Цитата, с. 11. Феномен новітньої української літератури, репрезентований концептосферою окремих явищ і подій, умовних кіл, шкіл та угруповань, об’єднаних за характерними мистецькими, географічними, поколіннєвими, індивідуальними принципами, неможливий без всебічного вивчення творчості її представників, а в межах цього – упослідженого осмислення авторської рецепції сучасного літературного процесу. Однією з показових у цьому культурогенезисному дискурсі є доробок лауреата Державної премії України імені Т.Г. Шевченка, всеукраїнських премій імені В. Чумака, імені В. Свідзінського Дмитра Кременя. Перебуваючи в епіцентрі літературного життя України, йому вдалося, крім оригінальної поетичної, публіцистичної, перекладацької діяльності, створити своєрідний віршований дискурс новітньої української літератури, який дозволив подивитися на ключові явища по-своєму, з об’єктивною оцінкою явищ, деталізацією окремих подій, осмисленням їх наслідків для подальшого розвитку культури. Таким чином, серед завдань статті – концептуалізація явища віршованого дискурсу, визначення суб’єктивно осмислених складових письменства, відтворення задекларованої в поетичній творчості авторської позиції в контексті всебічного сприйняття новітньої української літератури.

Дебютувавши на сторінках республіканського альманаху «Вітрила-70/71», першокурсник філфаку Ужгородського університету Д. Кремінь уже тоді привертав увагу розкутістю строфи, оригінальним ідіостилем, металогічним мовленням, дивовижною образністю. Добірка у популярному виданні засвідчила поетичний талант, а також авторський хист, який дозволив посилити осмислення національних імперативів у його творчості, разом із тим – сучасній українській ліриці. Зокрема, там помітні авторські візії тих авторів, чия творчість стала доступною загалу після відродження духовного життя в Україні. Йдеться про художній спалах у творчості поетів «третього цвітіння», шістдесятників або «новобранців» (за Л.Новиченком), появи хвилі перекладів, часткової реабілітації «розстріляного Відродження». Значним був вплив і закарпатського мистецького середовища, яке перебувало, мов між Сціллою та Харибдою: культурною Європою та ураженою соцреалізмом республікою. В багатому на мистецькі традиції Ужгороді, який, зокрема, став місцем кроскультурних комунікацій в післяреволюційний, міжвоєнний періоди, де продовжували працювати «живі класики» новітньої української літератури (І. Чендей, П. Скунць, Ф. Кривін), творили студенти-ровесники (В. Густі, М. Матола, І. Петровцій, Д. Кешеля, Й.Клейман, В.Демидов, А.Степанян, Й.Желіцкі, Г.Фодор), коло відомих митців: художників, музикантів, акторів (Ф. Манайло, Ф. Семан, З. Баконі, П. Бедзір, Є. Кремінська, Й. Черній). Тоді ж в Ужгороді Д. Кремінь познайомився з всесоюзними улюбленцями: М. Вінграновським, В. Дворжецьким, І. Миколайчуком, Л. Кадочниковою, Б. Ступкою, Ю. Сердюком, С. Максимчуком, у Львові – з Г. Чубаєм, М. Рябчуком, О. Лишегою, В. Морозовим, В. Івасюком, Р. Безпалковим, які вже тоді вирізнялися з-поміж інших самобутнім голосом, перебували в епіцентрі галицького життя, писали оригінальні тексти, поширювали самвидав – часопис «Скриня», українські видання ПНР, ЧССР. Вже потім із М. Матолою Д. Кремінь готував свій самвидав, де друкувалися свої, тексти ровесників, була представлена творчість дисидентів.

Як пригадує Д. Кремінь, усе це було мило, але в контексті чергової хвилі арештів української інтелігенції 1974 року така діяльність, яка підпадала під «антирадянщину», тягла на кримінал.

Література

1.Дзюба І. Дмитро Кремінь: розмова з добою на краю прірви // Кремінь Д. Скіфське золото: Вибрані вірші та симфонії / Упор. Т.Кремінь. – / І.Дзюба //. – Миколаїв: Іліон, 2008. – С. 3-14.

2.Дзюба І. З криниці літ: в 3 т. / І.Дзюба //. – К.: Обереги, 2007. – Т. 2: Тарас Шевченко. 2007. – 848 с.

3. Ігнатович Л. Поет Дмитро Дмитрович Кремінь. Motto // Закарпатські митці – лауреати Національної премії імені Т. Г. Шевченка / Л. Ігнатович //. – Ужгород: вид-во А. Падяка, 2008.  – 256 с. – С. 157-168.

4. Ковалів Ю. Літописна історіософія Дмитра Кременя // Кремінь Д. Вибрані твори / Вступ. стаття Ю. Коваліва. / Ю.Ковалів //. – Одеса: Маяк, 2007. – 632 с. : портр. – (Бібліотека Шевченківського комітету). – С. 5-18.

5. Кремінь Д. Вибрані твори / Д. Кремінь // – Одеса: Маяк, 2007. – 632 с.

6. Кремінь Д. Замурована музика : лірика, симфонії, поеми / Д. Кремінь //. – К. : Ярославів Вал, 2011. – 368 с.

7. Кремінь Д. Сковорода / На круги своя / Д. Кремінь // Київ. – 2013. – №6. – С. 12-22.

8. Кремінь Д. Таємниця саркофага / Д. Кремінь // Київ. – 1988. – № 2. – С. 123-128.

Кремінь Т. Полівимірна рецепція Тараса Шевченка у творчості Дмитра Кременя / Т. Кремінь // Cultura Ucraineana contemporana intre canonul traditional si noile paradigme de afir-mare. – Cluj-Napoca: Uneversitatea Babes-Bolyai Cluj-Napoca, 2010. – P. 101-106.