Небеленчук І. «І пульсує венами прозорими вовчий світ». Вивчення повісті М. Вінграновського «Сіроманець» …16–20.
Для покликання: Небеленчук І. «І пульсує венами прозорими вовчий світ». Вивчення повісті М. Вінграновського «Сіроманець» [Текст] / І. Небеленчук // Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – №4. – 48 с. – С. 16–20.

У статті розглядається повість М. Вінграновського «Сіроманець», подаються шляхи роботи над нею, методи її вивчення в школі, розкриваються художні особливості стилю письменника.
Ключові слова: психологізм, поетична проза, світ людей, стиль письменника, художня деталь, прийом «точка зору».

Ирина Небеленчук. «И пульсирует венами прозрачными волчий мир». Изучение повести Н. Винграновского «Сироманец»

В статье рассматривается повесть Н. Винграновского «Сироманец», предлагаются пути работы над ней, методы её изучения в школе, раскрываются художественные особенности стиля писателя.
Ключевые слова: психологизм, поэтическая проза, мир людей, стиль писателя, художественная деталь, приём «точка зрения».

Iryna Nebelenchuk. «And pulsates veins transparent the wolfish world». Study of story M. Vingranovskogo «Siromanets»
In article is examined the story M. Vingranovskogo «Siromanets», the ways of prosecution are given of it, methods of its study at school, the artistic features of style of writer open up.
Keywords: psychologism, poetic prose, world of people, style of writer, artistic detail, a reception is a «point of view».

Цитата, с. 16. Прозова спадщина М. Вінграновсього недостатньо вивчена. Значна низка праць присвячена дослідженню поетичного стилю митця. Тому саме прозові твори потребують осмислення і висвітлення.
Пропонуємо матеріал, який може бути використаний учителями підчас вивчення повісті «Сіроманець».
Передовсім зосереджуємо увагу на назві твору. Ця робота проводиться до того, як учні прочитали повість, наприклад, наприкінці уроку, що передує вивченню творчості М. Вінграновського. Учитель пропонує учням визначити, хто такий Сіроманець, і спрогнозувати твір. Діти можуть сказати, що це вовк. Навіть дати йому характеристику: сірий, одинокий, оскільки живе в лісі. Діти можуть сказати, що ім’я Сіроманець прийшло з народних казок. Доцільно пригадати твори, в яких розповідається про вовка. Оскільки це п’ятий клас, то необхідно вводити ігрові прийоми. Так, діти люблять малювати ромашку. У пелюстках квітки вони можуть записати казки: «Лисиця, вовк і заєць», «Як вовк задумав хліба напекти», «Вовк та вовчиця», Казка про вовка, що знайшов шматок сала», «Лисичка-сестричка та вовк-панібрат», «Сірко», «Семеро козенят» та інші.
Цитата, с. 19. Ще одним видом роботи над твором може бути застосування прийому «точка зору», що дає змогу зрозуміти психологію людини (дорослої та малої), а також її ставлення до вовка. Світ людей представлений дорослими та дітьми, які по-різному сприймають Сіроманця. Дорослі (батьки двох хлопчиків) бояться його, попереджають про небезпеку дітей, матері навіть сердяться, коли діти говорять про вовка або знаходяться біля нього. Однак під впливом дітей починають допомагати вовкові. Діти ж, навпаки, не бояться, першими приходять на допомогу, піклуються про вовка, обнімають його, говорять до нього, люблять. І вовк віддячує їм тим самим: відгукується до них «відповідає», пам’ятає про них, рятує. Можна прослідкувати ставлення до вовка та звірів у цілому з боку дорослих і дітей. Інші дорослі (Чепіжний та до нього подібні) переслідують вовка, полюють на нього, копають ями, стріляють, зв’язують, ловлять. Відтак, як зазначає автор, «проклинають». Ще є світ звірів, який представлений на початку твору. Однак із невеличкого епізоду можна визначити ставлення до вовка: марять Сіроманцем, мріють про нього, вчаться у нього, не суперечать, поважають, слухають. Таким чином, автор показує нам світ живого у трьох площинах, що взаємопов’язані між собою, співіснують разом у нерозривній єдності: звірів, дітей і дорослих. Говорячи про людей, можна помітити дві психологічні площини, що являють собою антитезу: людська доброта – людська бездушність, любов – ненависть, добро – зло, прагнення допомогти та врятувати – прагнення зловити та вбити.

Література
1. Вінграновський М. С. Кінь на вечірній зорі: Повісті: для серед. та ст. шк. віку / М. С. Вінграновський / [Худож. В. С. Качальський]. – К.: Веселка, 1987. – 197 с.
2. Марко В. І вічна таїна слова / В. Марко. – Кіровоград, 1990. – С. 17.
3. Пригодій С. М. Літературний імпресіонізм в Україні та США: Типологія та національні особливості /С.М. Пригодій. – К.: Нора-прінт, 1998. – 312 с.
4. Стороженко Л. Г. Художні особливості повістярської спадщини М. Вінграновського / Л. Г. Стороженко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. №936. Вип. 61. – С. 147–151.
5. Трефяк Н. І. Синтез модерністських стильових ознак у прозі Миколи Вінграновського / Н. І. Трефяк. – К.: Магістеріум. Вип. 38. Літературознавчі студії. – С. 84–89. [Електронний ресурс]: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Magisterium/Lit/2010_38/13_trefyak_ni. pdf.
6. Фащенко В. У глибинах людського буття / В. Фащенко. – К.: Дніпро, 1981. – 279 с.