|
Паламар C. Формування читацьких компетенцій
на уроках української літератури в 5 класі [Текст] / С. Паламар // Українська
література в загальноосвітній школі. – 2013. – №11. – 48 с. – С. 43–45.
У статті розглядаються
психолого-педагогічні умови формування читацьких компетенцій і читацького
інтересу учнів 5 класу на уроках української літератури.
Ключові слова: художній текст, читання,
читацький інтерес, компетентність, читацькі компетенції, теоретико-літературні
поняття.
Цитата, с. 43. Читання завжди
було в центрі уваги вчителів-словесників. Нині ця проблема ще більш
загострилася. В умовах розвитку інформаційних технологій телевізор, комп’ютер,
електронні ігри спричинили згасання інтересу учнів до художнього слова, що
негативно позначається на їхньому подальшому житті. Читачі відрізняються від
нечитачів рівнем розвитку інтелекту. Діти, які читають, здатні швидше
схоплювати ціле, знаходити правильне рішення у складній ситуації, мають більший
обсяг пам’яті, активну творчу уяву, володіють літературним мовленням, точніше
формулюють думки, більш самостійні в судженнях і поведінці.
Таким чином, формування читацьких
компетенцій школяра є актуальною педагогічною проблемою, яка потребує
осмислення, аналізу та комплексного підходу до її розв’язання. Читацька
компетенція може бути умовно визначена як здатність до мобілізації та
застосування комплексу специфічних особистісних, когні-тивних та
естетико-комунікативних механізмів з метою організації та реалізації ефективної
естетичної взаємодії з художнім твором. Відповідно процес формування читацької
компетенції має передбачати взаємопов’язаний розвиток когнітивно-діяльнісної та
емоційно-естетичної сфер читача.
У психології, педагогіці,
естетиці та методиці літератури проблема дослідження окремих аспектів читацької
діяльності є достатньо вивченою. Зокрема, в роботах вітчизняних учених
висвітлюється питання готовності учнів до читацької діяльності та проблема
пріоритетних критеріїв читацького розвитку (В. Зольникова, Л. Бєляєва, В.
Кан-Калик, В. Хазан); розглядається визначення рівнів читацького розвитку з
огляду на здатність читача цілісно осягнути естетичну природу художнього твору
(В. Маранцман, Т. Чирковська, І. Левшина, Т. Полозова); встановлюється
залежність розвитку комунікативної активності читача від загальних
закономірностей навчально-пізнавальної діяльності та суттєвих особистісних
факторів (Т. Пахомова, О. Слижук). Послідовний розгляд кожного з названих
підходів до критеріїв розвиненості читацької діяльності надає змогу більш
глибокого та цілісного розуміння закономірностей читацької еволюції і сприяє
розробленню методичних засад для визначення рівнів сформованості читацьких
компетенцій. Володіння читацькими компетенціями передбачає високий рівень
розвитку як інтелектуальних, так і художніх здібностей людини. Виникає питання:
наскільки така суттєва вимога відповідає реальній ситуації розподілу здібностей
і якими мають бути основні критерії читацького розвитку для встановлення
повноцінної естетичної взаємодії з твором? У науково-методичній літературі
проблема готовності до літературної комунікації та пріоритетних критеріїв
читацького розвитку розв’язується по-різному. Традиційним є погляд, згідно з
яким повноцінне сприйняття художньої літератури вимагає від читача певних
інтелектуальних зусиль та розвитку художньої уяви.
Цитата, с. 44. Формування
читацьких компетенцій передбачає такі види діяльності з освоєння змісту
художніх творів і теоретико-літературних понять:
— творче читання художніх творів
різних жанрів; виразне читання художнього тексту;
— різні види переказу (докладний,
стислий, вибірковий, з елементами коментаря, з творчим завданням);
— відповіді на запитання, що
засвідчують розуміння змісту твору;
— складання планів і написання
творчих робіт за літературними творами і на основі життєвих вражень;
— цілеспрямований пошук інформації
на основі знання її джерел та вміння працювати з ними.
У процесі цієї роботи вчитель
стикається з цілою низкою суперечностей:
— між зниженням загальної культури
в суспільстві і необхідністю формування ціннісного ставлення до читання;
— між зниженням інтересу до читання
у дітей та необхідністю підтримувати стійкий емоційний інтерес до літературного
читання;
— між недостатньою кількістю
навчальних годин і надмірною кількістю творів, пропонованих для текстуального вивчення.
Цитата, с. 45. Уроки позакласного
читання також сприяють розширенню читацького кругозору учнів, що корисно в
будь-якому випадку. Чим більше читають і знають учні, тим більше шансів, що
вони зможуть знайти своє в літературі.
Взагалі, в дитячому та
підлітковому віці всі засоби залучення до читання хороші, і тут особливу роль
відіграє спільна діяльність сім’ї та школи (участь батьків у позакласних
заходах та їх підготовці, присутність батьків на уроках літератури, допомога в
пошуках і поширенні літературних текстів, відродження традицій сімейного
читання).
Формування учня-читача – складне
завдання. Читацькі інтереси залежать і від ставлення до книжки в сім’ї, від
віку читача й рівня його літературного розвитку, від книжок, якими він
цікавиться, від однолітків і товаришів. Але незважаючи на все це, провідна роль
належить вчителю-словеснику й уроку літератури.
Література (с. 45)
1. Зольникова В. И. Самостоятельная работа учащихся над литературным произведением в 8 классе: Пособие для учителя/ Под. ред. Н. Д.
Молдавской. — М.:
Просвещение, 1978.— 74 с.
2.
Беляева Л. И.
К вопросу о типологии читателей // Проблемы социологии и
психологии чтения. — М.: Книга, 1975. – С.
143—161.
3. Кан-Калик
В. А., Хазан В. И. Психолого-педагогические основы преподавания литературы в
школе: Учебное пособие. — М.: Просвещение, 1988. — 255 с.
4.
Зимняя И.А.
Компетентностный подход. Каково его место в системе современных подходов к
проблемам образования? (теоретико-методологический аспект) / И. А. Зимняя //
Высш. образование сегодня: реформы, нововведения, опыт: журнал. – 2006. – N8. – С. 20-26.
5. Колесов
В.П. О классификации компетенций / В.П. Колесов // Высш.
образование сегодня: реформы, нововведения, опыт : журнал. – 2006. – № 2. – С. 20-22.
6. Ценкова
Е. Н. Формирование познавательных интересов школьников в процессе освоения
курса «Мировая художественная литература». Автореф. дисс.к.п.н. – М. – 2001. – 22 с.
Светлана
Паламар. Формирование читательских
компетенций на уроках украинской литературы в 5 классе
В статье рассматриваются условия формирования читательских компетенций
и читательского интереса учащихся 5 класса на уроках украинской
литературы.
Ключевые слова: художественный
текст, чтение, читательский интерес, компетентность, читательские компетенции,
теоретико-литературные понятия.
In this
article the problem of the formation of readers and reader interest
competencies of students in class 5 classes
Ukrainian literature.
Key words: artistic
text, reading, reader interest, competence, competence readers,
literary-theoretical concepts.
| 
Головна 
