Привалова Світлана. Особливості індивідуальної творчої манери письма Михайла Коцюбинського …54–56.

Для покликання: Привалова Світлана. Особливості індивідуальної творчої манери письма Михайла Коцюбинського [Текст] / Світлана Привалова // Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – №7–8. – 64 с. – С. 54–56.

У статті окреслено особливості індивідуальної творчої манери письма М.Коцюбинського.

Ключові слова: індивідуальна творча манера письма М. Коцюбинського, імпресіонізм, психологізм, ліризм.

Светлана Привалова. Особенности индивидуальной творческой манеры письма М. Коцюбинского

В статье рассматриваются особенности индивидуальной творческой манеры письма М. Коцюбинского.

Ключевые слова: индивидуальная творческая манера письма М. Коцюбинского, импрессионизм, психологизм, лиризм.

Svitlana Privalova. Peculiarities of individual creative manner of the letter M. Kotsiubynsky

The article outlines the feature of individual creative manner of the letter M. Kotsiubynsky.

Keywords: individual creative manner of the letter pisma M.Kotsiubynsky, impressionism, psychology, lyricism.

Цитата, с. 54. Погляди літературознавців на стиль і метод М. Коцюбинського зазнавали час від часу значних змін: від цілковитого заперечення імпресіонізму письменника (П. Колесник, Ф. Приходько) до часткового (H. Калениченко, М. Костенко) і повного визнання імпресіонізму митця (І. Іваньо, Д. Наливайко). Процес цей пов'язаний як із переосмисленням творчості видатного прозаїка, подоланням соціологічних підходів до її оцінки, так і з переосмисленням трактування поняття «імпресіонізм».

На думку В. Лесина, «імпресіонізм – (від фр. impression – враження) – течія в мистецтві (живопису, скульптурі, літературі, музиці) другої половини XIX і початку XX століття. Виникла найперше у Франці і як реакція проти закостенілого салонного мистецтва й проти натуралізму. У творах імпресіоністів витончено, через художні деталі передавалися суб'єктивні моментальні й мінливі враження митця та їх найменші відтінки від спостережень навколишньої дійсності» [6, с. 79].

Автори літературознавчого словника-довідника Р. Гром'як, Ю. Ковалів, В. Теремко стверджують:

«Імпресіонізм – (від фр. impression – враження) - напрям у мистецтві, який основним завданням вважав відтворення особистісних вражень та спостережень, мінливих миттєвих відчуттів та переживань» [7, с. 309]. Крім того, дослідники наголошують, що у літературі імпресіонізм наближався то до натуралізму в прозі, то до символізму в поезії. Його представники змальовували світ таким, яким він видавався в процесі перцепції. Ставилося за мету передати те, яким видався світ у даний момент через призму суб'єктивного сприйняття.

Літературознавець І. Безпечний зазначає, що «імпресіонізм – (від фр. impression – враження) – течія в мистецтві й літературі, що виникла у Франції наприкінці XIX століття. Імпресіоністи ставили своїм головним завданням відображати в своїх творах суб'єктивні враження та спостереження, почуття й переживання митця. Головну увагу вони приділяли відтворенню найвитонченіших змін у настрої, хвилевих вражень, найтонших відтінків у змалюванні кольорів і звуків, внутрішньому ритмові й римі твору, інструментовці» [1, с. 368].

Подібне трактування поняття «імпресіонізм» подає В. Іванишин: «імпресіонізм – (від фр. impression – враження) – напрям у мистецтві модернізму, який основним завданням вважав ушляхетнення, витончене відтворення особистісних вражень і спостережень, мінливих миттєвих відчуттів та переживань» [3, с. 236].

Цитата, с. 56. Можна стверджувати, що характерними ознаками імпресіоністичних новел М. Коцюбинського є заглиблення у внутрішній світ людини, витонченість сприйняття та підвищена враженнєвість, своєрідна точність при удаваній недбалій приблизності, відтворення руху і фарб зовнішнього світу та найтон-ших порухів душі, філософська наповненість, відтворення яскравими художніми деталями найтонших змін у настроях і в природі, психологізм у змалюванні персонажів, суб'єктивний кут зору, увага до сфери ірраціонального, підсвідомого, зосередженість на враженнях, відчуттях, емоціях, почуттях, використання пейзажу як рівня певного світовідчуття, навіювання певних вражень від персонажа шляхом передачі кольорових, чуттєвих вражень, почуттів, особливий лаконізм прози, ритмічність, відмова від вагомих соціальних проблем.

Література

1. Безпечний І. Теорія літератури. – К. : Смолоскип, 2009. – 388 с.

2. Грицюта М. Михайло Коцюбинський: Літературний портрет. – К. : Держ. видав. худ. літератури, 1958. – 120 с.

3. Іванишин В.П. Нариси з теорії літератури: навч. посіб. /упорядн. тексту П.В. Іванишина. – К. : ВЦ «Академія», 2010. – 256 с.

4. Калениченко Н.Л. Михайло Коцюбинський: Літературний портрет. – К. : Дніпро, 1984. – 190 с.

5. Коцюбинський М.М. Вибрані твори. – К., 1977. – 350 с.

6. Лесин В.М. Літературознавчі терміни : довідник. – К. : Рад. шк., 1985. – 252 с.

7. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю.І. Ковалів та ін. – К. : ВЦ «Академія», 1997. – 752 с. (Nota bene).