Семеног О. Педагогічна майстерність учителя-словесника в дослідницьких рефлексіях Ніли Волошиної [Текст] / О. Семеног // Українська література в загальноосвітній школі. – 2013. – №9. – 48 с. – С. 2–4.

У статті на основі наукових, науково-методичних праць Ніли Волошиної окреслено педагогічну майстерність учителя-словесника як самореалізацію вчителя в педагогічній діяльності, що забезпечує естетичний саморозвиток і самоактуалізацію учня. Акцентується увага на особливостях уроку літератури як дослідженні мистецтва слова й естетичного виховання, творчій складовій діяльності вчителя, педагогічному, мовленнєвому артистизмі, аксіологічній взаємодії учителя й учня.

Ключові слова: учитель-словесник, учень, урок української літератури, педагогічна майстерність, педагогічна творчість, мистецтво слова, естетичне виховання, педагогічний, мовленнєвий артистизм, діалогічна взаємодія, Ніла Волошина.

Елена Семеног. Педагогическое мастерство учителя-словесника в исследовательских рефлексиях Нилы Волошиной

В статье на материале научных, научно-методических работ Нилы Волошиной представлено педагогическое мастерство учителя-словесника как самореализацию учителя в педагогической деятельности, которая обеспечивает эстетическое саморазвитие и самоактуализацию учащегося. Акцентируется внимание на особенностях урока литературы как исследования искусства слова и эстетического воспитания, творческой деятельности учителя, педагогическом, речевом артистизме, аксиологическом взаимодействии учителя и ученика.

Ключевые слова: учитель-словесник, ученик, урок украинской литературы, педагогическое мастерство, педагогическое творчество, искусство слова, эстетическое воспитание, педагогический, речевой артистизм, диалогическое взаимодействие, Нила Волошина.

Olena Semenog. Pedagogical mastery of language and literature teachers in scientific reflections of Nila Voloshina

In the article on the basis of scientific, methodological works of Nila Voloshyna is outlined pedagogical mastery of teacher-philologist as teacher’s self-fulfilment in the teaching activities, which provides aesthetic self-development and self-actualization of student. The attention is accented on the features of literature lesson as art expression and aesthetic education research, creative component of teacher’s activity, pedagogical and linguistic artistry, axiological interaction between teacher and student.

Keywords: teacher-philologist, student, the lesson of Ukrainian literature, pedagogical mastery, teaching art, art expression, aesthetic education, pedagogical, verbal artistry, dialogical interaction, Nila Voloshina.

Цитата, с. 2. Яким сьогодні є і яким має бути вчитель-словесник, ураховуючи зміни, що відбуваються у просторі мовно-літературної освіти: пошук методичних технологій побудови сучасного уроку, профільне навчання у старшій школі, аксіологічна взаємодія суб’єктів навчання, переорієнтація від знаннєвої на компетентнісно-діяльнісну парадигму? Опитування освітянської громади, монографічні дослідження засвідчують: це носій гуманітарної культури, дослідник, який успішно працює у форматі творчих пошуків, педагог, психолог і мудрий наставник, котрий уважно ставиться до особистості кожної дитини і власним прикладом допомагає помічати й цінувати неповторну красу у творах мистецтва, глибоко осмислювати вчинки літературних персонажів, а також свої на основі засвоєних морально-етичних норм, стимулює вихованців до естетичного саморозвитку, самоактуалізації й самовдосконалення.

Цитата, с. 4. Краплені міркування (психологи кажуть: сліди) зливаються у ланцюжок міркувань, розвивається мовомислення і мовотворення. Мислення стає швидшим, точнішим, тобто ефективнішим, а мовлення – правильнішим і оптимальнішим для спілкування... образність мови стає формою образного бачення світу [8, с.75]. Через емпатійне, емоційне переживання, рефлексивне пізнання духовно-моральних норм і культурних цінностей школяр готується до самостійного спілкування з мистецтвом слова, формується його художньо-педагогічне мислення, відбувається творчий саморозвиток. Саме професійну виразність мовлення В. Сластьонін вважає тим показником, що визначає рівень педагогічної майстерності: «Впливова сила фрази, вимовленої людиною, залежить передусім від її словникового складу, від того смислу, який має кожне слово, майже незалежно від індивідуальних особливостей того, хто говорить і слухає, а також від особливостей ситуації» [13, с. 128].

Учитель від Бога Ніла Волошина сама вміло володіла звучною, відточеною вимовою, різноманітністю тональних рисунків, чистотою і ясністю тембру, емоційною насиченістю і виразністю фрази. Кожне слово вченого випромінювало потужну інтелектуальну та емотивну енергію. Усім, хто чесним шляхом рухається у науково-методичному просторі, Учитель віддавала часточку своєї душі. Але й учні були необхідні Майстру, вони морально й емоційно підтримували його інновації. Цим самим забезпечується безсмертя ідей Учителя.

Аналіз фундаментальних наукових студій Ніли Волошиної та її сучасників і вчителів дає підстави окреслити педагогічну майстерність як комплекс властивостей особистості, які забезпечують самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі. У працях і виступах Н.Волошиної прослідковується ціннісний підхід до розуміння природи педагогічної майстерності і розгляд педагогічної майстерності вчителя-словесника як самореалізації в педагогічній діяльності, що забезпечує естетичний саморозвиток і самоактуалізацію учня. Урок літератури вчена розглядає як дослідження мистецтва слова й водночас потужний засіб естетичного виховання, це забезпечує таку організацію уроку, при якій відбувається діалог особистостей, які спільно і глибоко занурюються в художній текст, відбувається «вибух» інтелектуальних емоцій, формується почуття власного «Я», бажання пізнавати, робити добро, бо, за Г. Сковородою, «найгірша хвороба – хворіти духом». Цілком логічною і вмотивованою для вчителя-словесника є творча складова педагогічної діяльності вчителя, що потребує нестандартного художньо-педагогічного мислення, довершеності творчої манери, органічного взаємозв’язку і взаємодії художніх і педагогічних дій, креативних професійних та особистісних здібностей. Зростає вага педагогічного, мовленнєвого артистизму, здатності й умінь вправно володіти словом, за допомогою різноманітних художніх засобів розкривати гармонію, метафоричність та асоціативність образів, створених уявою митця. Дійсно, «літературна освіта буде виконувати свою місію, задовольняти суспільні запити лише тоді, коли сприйматиметься як основна формувальна сила в духовному світі школяра» [3; 5].

Література

1. Булатова О.С. Педагогический артистизм: уч. пособ. Для студ. высш. пед. уч. завед. / О. С. Булатова. – М.: Академия, 2001. – 240 с.

2. Бугайко Ф.Ф. Майстерність учителя на уроці / Ф.Ф. Бугайко, Т.Ф. Бугайко // Радянська школа: наук.-пед. журнал. – 1958. – № 7. – липень. – С. 26-33.

3. Волошина Н.Й. Наукові і прикладні функції методики літератури // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. – №10. – С.4-6.

4. Волошина Н.Й. Про Державні стандарти базової і повної середньої освіти учнів з української та зарубіжної літератур / Н.Й.Волошина// Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. – № 4. – С. 2-3.

5. Волошина Н. Проблеми літературної освіти й поради Валерія Шевчука в програмотворенні /Ніла Волошина [Електронний ресурс] – Режим доступу: <http://archive. nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vg/ 2010_20 /36_20.pdf>. Загол. з екрану. – Мова укр.

6. Зязюн І. Педагогічна психологія чи психологічна педагогіка?! / Іван Зязюн //Естетика і етика педагогічної дії: зб. наук. пр. -2012. – Вип.3. – С. 20-38.

7. Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХІХ-ХХ ст.) / Упоряд.: Л.Д. Березівська та ін. – К.: Наук.світ, 2003. – 418 с.

8. Мацько Л. Українська мова в освітньому просторі /Любов Мацько: навч. посіб. для студентів-філологів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. – 606 с.

9. Наукові основи методики літератури: навч.-метод. посіб. / за ред. д-ра пед. наук, проф., члена-кореспондента АПН України Н.Й. Волошиної. – К.: Ленвіт, 2002. – 344 с.

10. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: навч. посіб. для студ. вищих закладів освіти / Є.А. Пасічник. – К.: Ленвіт, 2000. – 384 с.

11. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською і російською мовами навчання. Українська література. 5-11 класи. / Уклад. О.Бандура, Н.Волошина. – К.: Шкільний світ, 2001. – 160 с.

12. Синиця І.О. Педагогічний такт і майстерність учителя / І. О. Синиця. – К.: Рад. шк., 1981. – 319 с.

13. Сластёнин В.А. Формирование личности учителя советской школы в процессе профессиональной подготовки / В.А. Сластёнин. – М.: Просвещение, 1976. – 160 с.

14. Степанишин Б.І. Література – вчитель – учень (Самостійне вивчення учнями літератури): посібник для вчителя / Б. І. Степанишин. – К.: Освіта, 1993. – 240 с.

15. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори: в 2-х т. Т. 1. Теоретичні проблеми педагогіки: пер. з рос. / К. Д. Ушинський; за ред. А. І. Пискунова – К.: Рад. шк., 1983. – 496 с.