Жила С. «Як Батурин славний Москва вночі запалила…» (Образ Батурина за поемою Тараса Шевченка «Великий льох») …17–21.
Для покликання: Жила С. «Як Батурин славний Москва вночі запалила…» (Образ Батурина за поемою Тараса Шевченка «Великий льох») [Текст] / С. Жила // Українська література в загальноосвітній школі. –
2014. – №3. – 48 с. – С. 17–21.
У статті проаналізовано художню концепцію образу «славного Батурина», джерела його творення, доведено,що образ Батурина розкриває причини й сутність гріхопадіння другої душі поеми-містерії, за допомогою образу Батурина Т.Шевченком осягнуто й підсумовано історичне минуле України.
Ключові слова: образ Батурина, художня концепція образу, літописи, народні перекази, думи.
В статье проанализирована художественная концепция образа «славного Батурина», источники его создания, доказано, что образ Батурина раскрывает причины и сущность грехопадения второй души поэмы-мистерии.Шевченко при помощи образа Батурина художественно изучает и подводит итоги исторического прошлого Украины.
Ключевые слова: образ Батурина, художественная концепция образа, народные сказания, думы.
In this article the artistic
concept of the image of «glorious Baturin» and the source of its creation
are analyzed. It is proved that the image of Baturin discloses the nature and
causes of the fall of the poem- mystery second soul. With the help of
Shevchenko’s image
of Baturin the historical past of Ukraine is comprehend and
summarized.
Keywords: the image of Baturin, chronicle,
artistic concept of image, folk tales, ballads.
Цитата, с. 17. «Великий льох» – найгеніальніший і найзагадковіший твір Тараса Шевченка, текст колосальної художньої енергії й емоційної сили, а якщо брати національно-політичні вектори, то найбільш концептуальний серед усієї творчості митця. Поему-містерію написано у жовтні 1845 року в Миргороді, а епілог до неї – в селі Мар’янському, що на Миргородщині; у 1846 р. в Києві Т. Шевченко переписав «Великий льох» до рукописної збірки «Три літа», доопрацьовував текст у 1847 р. у А.І. та І. І. Лизогубів у Седневі на Чернігівщині, уривки «Великого льоху» поширювалися в рукописних списках Україною; вперше надруковано (без першого розділу «Три душі») у львівському журналі «Правда» (1869. – Ч.2—3), повністю – у празькому виданні «Кобзаря» 1876 р.
Тарас Шевченко звертається до жанру драматичної поеми-містерії, яка допомагає йому віднайти модель світу й України, найбільш адекватної письменницькому задумові. Містерії – це твори з символічною концепцією світу, які наповнюються гротесковою неймовірністю зображуваного, де підкреслено зіставляється реальне та ірреальне, ті чи інші сторони відтворюваного змальовуються у фантастично-перебільшуваному, загостреному вигляді, часто за участю надприродних сил як персонажів твору, оповиті таємничістю, філософічністю, тяжінням до драматизації.
За художнім часом і простором, ідейним та тематичним спрямуванням поема споріднена з віршами «Розрита могила» (1843), «Чигрине, Чигрине…» (1844), «Холодний яр» (1845). Літературознавці вважають ці твори чигиринсько-холодноярським циклом. У ньому Т. Шевченко заявив про себе по-новому: врятувати, визволити Україну, націю – це пробудити, зцілити її Душу, змінити духовну структуру людини, «оживити спаралізовані складники нації, вдихнути історичне життя в завмерлий національний організм». (Є. Маланюк)
Поет обирає у цьому циклі символом понищеної й приспаної предковічної української душі образ могили. Він намагається переконати, що розрита могила -символ наруги загарбників-чужинців над українською душею, символ нищення нації.
Цитата, с. 21. Джерелами творення образу Батурина стали літописи, народні перекази, думи. Вдаючись до історичних і фольклорних матеріалів, Тарас Шевченко не тільки уводить їх у тканину поеми-містерії, а й самобутньо трансформує як будівельний матеріал для власної художньої концепції образу «славного Батурина». Епітет славний виконує функцію вивищення гетьманської столиці, яка нагромадила у собі критичну масу протистояння ворогові.
Образ Батурина розкриває причини і сутність гріхопадіння другої душі поеми-містерії.
За допомогою образу Батурина геніально осягнуто й підсумовано історичне минуле України. Як відомо, у містерії «Великий льох» Господь жахливо карає трьох дівчат: позбавляє їх життя, а душі не пускає в рай, аж поки москаль не «розкопа великий льох», тобто душі окремих українців не упокояться, доки вороги не знищать саму українську душу, або вона не прокинеться від летаргійного сну.
Зіставивши художні деталі: поступовий спад віку душ, місця подій – дві гетьманські столиці (Чигирин і Суботів побіля нього й Батурин) і нарешті спустілі окрадені гори, читачі доходять висновку (самі або з допомогою праць літературознавців О. Павліва, В. Пахаренка), що три душі уособлюють занепад національно-державницької свідомості українського народу. За гетьмана Богдана Хмельницького свідомість була найбільш дозрілою, в часи правління Івана Мазепи (22 роки був гетьманом) – поменшала, а в період закріпачення України царицею Катериною ІІ – й зовсім змаліла.
Література
1. Шевченко Т.Г. Великий льох// Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол.: Є.П. Кирилюк (голова) та ін. - К.: Наук. думка, 1989-Т.1. Поезії, 1837-1847 рр. /Упоряд. такомент. В.С.Бородіна та ін..; Ред. В.С.Бородін – С.221-233.
2. Журавель Ю. Мазепа: крок до правди. – Громадський рух «Не будь байдужим!» – www.nbb.com.ua. – 20 c.
3. Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной Руси. – Киев: Типография Г.П. Корчак-Новицкого, 1888.-69 с.
4. Гетьман Іван Мазепа та його доба // Україна. – 1992. - №19.-С. 18-23.
5. Чернігівський літопис (Підготовка до друку, передмова і коментар Ю.Мицика) Що ся в руских и полских странах діяло и якого от рождества Христова року року от создарения мира 7001, от рождества (Христова) 1493 // Сіверянський літопис. – 1996. – №4. – С105-122.
6. Костомаров Н.И. Мазепа //Український історичний журнал.- 1990.-№1.-С122-135.
7. Павленко Сергій. Загибель Батурина 2 листопада 1708 року. – Чернігів, 1994. – 150 с.
8. Борщак І., Мартель Р. Іван Мазепа: Життя й пориви великого гетьмана, – К.: Рад. письменник: Журн. «Київ», 1991. -316 с.
9. Історія Русів/ Укр.пер. І.Драча; [Передм. В.Шевчука; Прим. Я.Дзири, І.Дзири; Іл.О.Штанка]. – К.: Веселка, 2001. - 366 с., іл. – (Іст. б-ка для дітей «Золоті ворота»).
| 
Головна 
