A. Лісовський. Формування літературно-естетичної компетентності учнів у процесі вивчення літератури …24–28.

Покликання: Лісовський А. Формування літературно-естетичної компетентності учнів у процесі вивчення літератури [Текст] / A. Лісовський // Українська мова і література в школі. – 2014. – №2 (112). – 64 с. – С. 24–28.

У статті народження ідеї компетентнісного підходу до викладання літератури розглянуто як історичну закономірність розвитку педагогічної думки, що ввібрала в себе багаторічний досвід пошуків і досягнень методичної теорії та шкільної практики. Показано, що розкриття, осмислення і передача духовних сутностей людського буття можливі лише в образі, а їх осягнення потребує цілісного сприйняття художнього твору, його підтексту, що є основою читацької компетентності учня.

Ключові слова: когнітивний, креативний, компетентність, комунікативний.

В статье идея возникновения компетентностного подхода к преподаванию литературы рассматривается как методическая закономерность развития педагогической мысли, которая вобрала в себя многолетний опыт поисков и достижений методической теории и школьной практики. Показано, что раскрытие, осмысление и передача духовных сущностей человеческого бытия возможны только в образе, а их постижение требует целостного восприятия художественного произведения, его подтекста, что и является основой читательской компетентности.

Ключевые слова: когнитивный, креативный, компетентность, коммуникативный.

The paper by A. Lisovsky beginning of the development of competence approach to teaching literature reviews as a historical pattern of educational thought which has absorbed many years of experience of search and methodological advances the theory and practice of school. The author shows that disclosure, reflection and transmission of the spiritual essence of the human being is only possible in the way, and their comprehension requires holistic perception of literary text, its theme, which is the foundation of reading competence of the student.

Keywords: cognitive, creative, competence, communication.

Цитата, с. 24. Життя засвідчує: нові завдання виникають тоді, коли створені умови для їх виконання. Це стосується і завдань, які вирішує освіта на різних етапах свого розвитку, в тому числі і проблеми компетентнісного підходу до вивчення літератури в школі.

Так, у далекому минулому, коли коло знань та умінь, якими володіли люди, було невеликим, молоді покоління засвоювали досвід старших шляхом простого спостереження і наслідування їх дій. А для перевірки духовної та фізичної готовності бути воїном і мисливцем використовувався обряд ініціації – суворих і навіть небезпечних випробувань, після чого юнак вважався повноцінним членом свого племені [14].

Зразком формування воїна, коли результати бою вирішувала фізична сила і вправність, було спартанське виховання.

З виникненням промислового виробництва, коли з'явилась потреба у великій кількості грамотних працівників, здатних засвоювати технологічні процеси і керувати машинами, як відповідь на вимогу часу у світ прийшла класно-урочна система Яна Амоса Коменського.

У чотирьох елементах уроку як її основи знайшли відображення психолого-педагогічні закономірності процесу сприйняття, осмислення і засвоєння знань.

Чотирьохелементний урок, що став традиційним, мав певні різновиди (залежно від головного завдання, яке на ньому вирішувалось): вивчення нового матеріалу, формування навичок і вмінь, проведення контролю знань тощо. Основною формою організації навчально-виховного процесу урок залишається і понині, хоча, звичайно, не єдиною формою, та й сам він зазнає ряду змін у наші дні.

В руслі традиційної побудови уроку літератури став відомим досвід успішного розвитку і духовного збагачення учнів цілого ряду словесників. Загальне схвалення дістала система роботи таких учителів літератури, як В.О. Сухомлинський, Є.М. Ільїн та багатьох інших [15].

У другій половині минулого століття набирає особливої гостроти проблема розвитку мислення учнів. Змінюються програми з основ наук; у викладання всіх предметів, у тому числі літератури, приходить проблемна організація навчально-виховного процесу. Зростає інтерес до нетрадиційної побудови уроків, до психолого-педагогічного обґрунтування видів і прийомів роботи з учнями. В цілому у творчому пошуку освіти були свої успіхи і свої невирішені проблеми.

Саме на невирішених проблемах була зосереджена увага міжнародного семінару, який відбувся у червні 1990 року в тодішньому Ленінграді під егідою ЮНЕСКО, про що свідчить винесена на обговорення його тема: «Функціональна неграмотність і професійна некомпетентність як фактори ризику сучасної цивілізації».

На семінарі проявила себе стурбованість недостатньою ефективністю шкільної освіти і розвитку учнів, перевантаженням їх пам'яті. Наводились приклади, які показували, що школа нерідко не тільки не розвиває, але й гасить творчі можливості учнів. Були виражені критичні зауваження на адресу традиційного уроку, в якому бачили головну спрямованість на запам'ятовування інформації, а не на розвиток творчого мислення.

У наступні роки методичний арсенал освітян збагатили дослідницькі завдання, технологічний, діяльніший підхід до організації навчально-виховного процесу, в цілому – його спрямованість на забезпечення активності учнів, формування їх творчого мислення.

А тому ідея компетентнісного підходу, яка сьогодні прийшла в освітню сферу, сприйнята вчителями всіх фахів, у тому числі вчителями літератури, як закономірний результат пошуку живої творчої думки.

Вона сприйнята як відповідь на виклик часу, маючи своєю опорою зрослий рівень психолого-педагогічного та літературно-естетичного потенціалу освітян, а також фактор науково-педагогічних зв'язків із країнами Європи і світу, відчуття спільної атмосфери турботи про майбутнє.

Література

1. Богосвятська А.І. Методика компетентнісного викладання на уроках літератури / А.І. Богосвятська // Зарубіжна література в школах України. – 2012. – № 7-8. – С. 56-63.

2. Брандесов Р.Ф. О творческой активности ученика на уроке литературы / Р.Ф. Брандесов // Развитие творческой активности школьников в процессе преподавания литературы. – Л.: ЛГПИ, 1978. – С. 6-13.

3. Выготский Л.С. Психология искусства / Лев Семенович Выготский. – М.: Педагогика, 1987. – С. 186-206, 247.

4. Гришина Т.В. Освітня технологія як об'єкт методичної роботи / Тетяна Василівна Гришина. – Харків: Видавнича група «Основа», 2003. – 94 с

5. Еремина В.И. Поэтический строй русской народной лирики / Валерия Игоревна Еремина. – Л.: Наука, 1978. – С. 10.

6. Зверев А. Прощание с Коменским? / А. Зверев // Учительская газета. – Москва, 1990. – № 25. – С. 1.

7. Куцевол О.М. Методика викладання української літератури (креативно-інноваційна стратегія) / Ольга Куцевол. – К: Освіта України, 2009. – 460 с

8. Лисовский A.M. Изучение лирики в школе / Антон Михайлович Лисовский. – К.: Радянська школа, 1987. – С. 18-30.

9. Маноха І.П. Мистецьке відтворення світу: художній ідеал митця та рівні втілення ідеалу / І.П. Маноха // Основи психології: підручник / За ред. О.В. Киричука, В.А. Романця. – 4-те вид. – К: Либідь, 1999. – С. 272-278.

10. Мірошніченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах / Леся Федорівна Мірошниченко. – К: Вища школа, 2007. – 415 с

11. Никольский В.А. Преподавание литературы в средней школе / Виктор Александрович Никольский. – М.: Учпедгиз, 1963. – С. 17.

12. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М. Пехота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За ред. О.М. Пєхоти. – К: А.С.К., 2004. – 256 с

13. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / Олена Іванівна Пометун, Лідія Володимирівна Пироженко. – К: А.С.К., 2005. – 192 с

14. Пропп В.Я. Исторические корни волшебной сказки / Владимир Яковлевич Пропп // Изд. Ленинградского университета, 1986. – С. 52-60.

15. Симон Соловейчик. Вечная радость: очерки жизни и школы / Симон Львович Соловейчик. – М.: Педагогику 1986. – С. 277-367.

16. Ситченко Анатолій. Методика навчання української літератури в загальноосвітніх закладах / Анатолій Леонідович Ситченко. – К: Ленвіт, 2011. – С. 74-88.

17. Слєпкань 3.1. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі / Зінаїда Іванівна Слєпкань. – К: Вища школа, 2005. – С 25-40.