Didactics.ua
П’ятниця, 2021-Лют-26, 15.48.29
Didactics.ua | RSS
 
Головна Наукова інформаціяРеєстраціяВхід
РОЗДІЛИ
Категорії розділу
Матеріали з архіву [60]
Різні матеріали
Від педагогів-практиків [4]
Статті, повідомлення, інші матеріали
Лабораторія навчання української мови Інституту педагогіки [21]
Від колег-науковців
«Українська мова і література в школі» [191]
Журнал
Лабораторія літературної освіти Інституту педагогіки [8]
Від колег-науковців
«Українська література в загальноосвітній школі» [145]
Журнал
«Українська література в загальноосвітній школі». Архів. [164]
Архів, у якому містяться деякі статті з журналу.
Лабораторія навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки [6]
Від колег-науковців
Лабораторія навчання іноземних мов Інституту педагогіки [11]
Від колег-науковців
Журнал «Українська мова і література в школі»

Журнал «Українська література в загальноосвітній школі»
Наше опитування




Головна » Файли » НАУКА і ПРАКТИКА » «Українська мова і література в школі»

Яценко Т. Етапний характер становлення методичної думки
2013-Лис-06, 19.43.19
Яценко Т. Етапний характер становлення методичної думки [Текст] / Т. Яценко // Українська мова і література в школі. – 2013. – №6. – 64 с. – С. 40–44.
 
Пропонується варіант періодизації методики навчання літератури як науки, кожен період якої обумовлений суспільно-культурним розвитком країни. Розглядаються тенденції розвитку методики навчання літератури в ЗНЗ другої половини ХХ — початку ХХІ ст. Автор статті обґрунтовує думку, що розвиток методичної науки і шкільної практики викладання літератури відбувається у широкому культурологічному контексті, який реалізується під час вивчення художнього твору у взаємозв’язках з іншими видами мистецтв та основами наук, що сприяє здійсненню інтеграційної ролі освіти, забезпечує формування в учнів художньої свідомості та наукового світогляду.
Ключові слова: культура, культурологічний контекст, методика навчання літератури, тенденції розвитку.
 
Цитата, с. 40. Література як навчальна дисципліна гуманітарного циклу є мистецтвом слова й водночас способом формування загальної культури учнів, їхніх моральних орієнтацій та цінностей. Вивчення літератури в контексті розвитку культури і мистецтва — один із провідних принципів, покладених в основу Концепції літературної освіти [10]. У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти загальнокультурна компетентність визначається як «здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності [9]». Культурологічною лінією документу окреслено усвідомлення учнями творів художньої літератури як складника мистецтва, цінностей світової художньої культури, розкриття літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті. Духовний розвиток особистості та формування його культури мислення відбувається в процесі вивчення та аналізу художнього твору, засвоєння його змісту й ідейно-художнього значення.
Літературознавці (Ю. Борєв, Д. Наливайко) і методисти (В. Доманський, В. Гладишев, С. Жила) обґрунтовують необхідність розгляду літературного явища передусім у художньому контексті тим, що існуючі між різними видами мистецтв взаємовпливи зумовлюють відповідні типи художньої культури, характеристики яких властиві всім мистецтвам. На рівні шкільного вивчення літературних творів важливо розкрити учням спільні риси творів мистецтва, акцентуючи на їх взаємодії. Так окреслюється чітка тенденція вивчення літератури у взаємозв’язках із різними видами художньої творчості, тобто у мистецькому контексті. Зауважимо, що вимогами навчальних програм з української літератури для загальноосвітніх шкіл передбачено висвітлення історико-культурних знань у мистецькому контексті [12]. Оскільки з-поміж усіх видів мистецтв література посідає чільне місце, бо володіє універсальним засобом вираження не лише почуттів, а й думки, то використання знань про образотворче мистецтво, музику чи скульптуру поглиблює усвідомлення учнем художніх вартостей літературного твору. Різні види мистецтва вчені розуміють як цілісну систему, образотворчі складники якої є певними образними моделями світу. Вчений-методист С. Жила зазначає, що відбувається перекодування художнього слова на мову іншого мистецтва і навпаки, що дає змогу повніше усвідомити зміст виучуваного твору, взаємозбагачує художнє сприйняття і, на цій основі, забезпечує глибше розуміння об’єктивної реальності оточуючого світу [3].
Культурне збагачення споживачів художньої літератури внаслідок осягнення широкого мистецького контексту є важливою передумовою переходу на новий, вищий рівень сприйняття — загальнокультурний — філософський, історичний, соціологічний, етичний, організаційний, тобто власне культурологічний. На цій основі відкриваються широкі можливості вивчення літературного твору у найширших зв’язках, і не лише з різними видами мистецтв, а й міжпредметних. Саме на рівні контекстного вивчення літературного твору відбувається осмислення його як певного духовного феномена, самодостатнього явища культури і водночас відповідного за змістом, формою та значенням іншим здобуткам сучасного мистецтва і культурним надбанням своєї епохи в цілому. Відтак тенденція вивчення літератури у взаємозв’язках з різними видами художньої творчості передбачає широкі міжпредметні зв’язки, що мають інтегруюче значення для суміжних знань відповідних навчальних дисциплін. Ефективність освіти, доводять філософи, за таких умов значною мірою визначається цілісністю інтегрального знання, що формується на основі синтезу результатів конкретних наук [8, с. 23]. Саме через широкі міжпредметні зв’язки в навчанні реалізується людинотворча роль освіти, її культуротворче значення.
Цитата, с. 43. Період ХХ ст. до 80 рр. культурологи називають шостим у розвитку української культури і дуже суперечливим, конфронтаційним, передусім в ідейно-політичному та економічному планах, тому виділяють у ньому кілька підперіодів:
1) національно-культурного будівництва в Україні-державі;
2) жорстокого тоталітаризму;
3) Другої світової війни — Вітчизняної;
4) повоєнний;
5) імперського тиску на українську культуру часів «розвинутого соціалізму» та спротиву йому;
6) краху тоталітарного режиму.
Кожен із підперіодів має свої суперечності, сприятливі та руйнівні чинники національної культури, як у матеріальному виробництві так і в гуманітарній сфері. Найбільших втрат за цей час зазнала національна еліта, що на довгі роки визначило культурне відставання України та зумовлює її другорядне становище у світовому співтоваристві. Українська школа стала досить авторитарною. Однак у цих жорстоких умовах зароджувалися ідеї гуманізму, духовності, національної самосвідомості, що значною мірою привело до руйнування тоталітарного ладу.
Нині Україна переживає сьомий період культурного поступу, головною прикметою якого є національне відродження, проголошене суверенною державою як пріоритетне. Основним державотворчим фактором і засобом спілкування в суспільстві визнано українську мову, яка є чинником самоідентифікації нації, засобом творення духовних цінностей народу.
Спираючись на періодизацію розвитку вітчизняної культури, окреслюються й основні етапи становлення методики викладання української літератури в загальноосвітній школі. Культурологічне середовище літературної освіти зміцнює гуманістичні тенденції інтеграційного характеру, що виявляються у спрямованості до діалогової взаємодії учня-суб’єкта з природою та соціумом, у мистецькому і науковому контексті, налаштовують на технологізацію освітнього простору, що має забезпечити сприятливі умови для формування ключових компетентностей сучасних учнів.
 
Предлагается вариант периодизации методики преподавания литературы как науки, каждый период которой обусловлен общественно-культурным развитием страны. Рассматриваются тенденции развития методики преподавания литературы в общеобразовательных учебных заведениях второй половины ХХ — начала ХХІ века. Автор статьи обосновывает мысль, что развитие методической науки и школьной практики преподавания литературы происходят в широком культурологическом контексте, который реализуется в процессе изучения художественного произведения во взаимосвязях с другими видами искусств и основами наук, что способствует осуществлению интеграционной роли образования, обеспечивает формирование у учащихся художественного сознания и научного мировоззрения.
Ключевые слова: культура, культурологический контекст, методика преподавания литературы, тенденции развития.
 
The variant of division into periods of methods of studies of literature is offered as science every period of which is conditioned by publicly cultural development of country. Progress of methods of studies of literature trends are examined in general educational establishments of the second half of ХХ — beginning of ХХІ of century. The author of the article grounds an idea, that development of methodical science school practice of teaching of literature place is taken in a wide culturological context which will be realized during the study of artistic work in intercommunications with other types of arts and bases of sciences, that furthers integration role of education, provides forming for the students of artistic consciousness and scientific world view.
Keywords: culture, culturological context, methods of studies of literature, progress trend.
 
 
Література (с. 44)
 
1. Гладишев В.В. Теорія і практика контекстного вивчення художніх творів у шкільному курсі зарубіжної літератури: моногр. — Миколаїв: Іліон, 2006. — 372 с.
2. Доманский В.А. Культурологические основы изучения литературы в школе: дисс. … докт. пед. наук: 13.00.02.— Томск: ТГУ, 2000. — 403 с.
3. Жила С.О. Теорія і практика вивчення української літератури у взаємозв’язках із різними видами мистецтву старших класах загальноосвітньої школи: моногр. — Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2004. — 360 с.
4. Зязюн І. Технологізація освіти як історична неперервність // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. — 2001. — Вип. 1. — С. 73–85.
5. Зязюн І.А. Філософія педагогічної дії: Монографія / І.А. Зязюн. — Черкаси: Вид. від ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. — 608 с.
6. Компетентнісний підхід у сучасній освіті. Світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В.Овчарук. — К.: К.І.С., 2004. —112 с.
7. Культурологія: українська та зарубіжна культура: навч. посіб. / М.М. Закович, І.А. Зязюн, О.Л. Шевнюк та ін.— 4е вид., випр. і допов. — К.: Знання, 2009. — 589 с.
8. Огнев’юк В.О. Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку (світоглядно-методологічний аспект):автореф. дис. ... доктора філософ. наук: 09.00.03 / Огнев’юк В.О.; КНУТШ. — Київ, 2003. — 36 с.
9. Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392. [Електронний ресурс] // zakon.rada.gov.ua/go/13922011п (дата звернення: 15.03.2013).
10. Про затвердження Концепції літературної освіти: Наказ Міністерства освіти і науки України № 58 від 26січня 2011 року. [Электронный ресурс] — Режим доступа. — osvita.ua/legislation/Ser_osv/13508/.
11. Ситченко А.Л. Методика навчання української літератури в загальноосвітніх закладах: навч. посіб. — К.:Ленвіт, 2011. — 291 с.
12. Українська література. 1011 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям (профіль української філології). Профільний рівень / За заг. ред. Р.В.Мовчан. — К.:Грамота, 2011.
13. Энциклопедический словарь по культурологии. — М.: Центр, 1997. — 480 с.
Категорія: «Українська мова і література в школі» | Додав: Didactics
Переглядів: 642 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Статистика сайту

Онлайн усього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук по сайту

Каталог сайтів Link.Sainw.Cn

Український каталог сайтів

Каталог сайтів




Лабораторія навчання української мови Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія літературної освіти Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія навчання іноземних мов Інституту педагогіки НАПН України


Матеріали від педагогів-практиків


Матеріали з архіву

Журнал «Українська мова і література в школі»

Журнал «Українська література в загальноосвітній школі»
Повний доступ

DIDACTICS 2012 © 2021 DIDACTICS