О. Фенцик. Аспекти аналізу мовної специфіки епічного твору (на матеріалі творів О. Довженка) … 37–41.

Для покликання: Фенцик О. Аспекти аналізу мовної специфіки епічного твору (на матеріалі творів О. Довженка) [Текст] / О. Фенцик // Українська мова і література в школі. – 2014. – №7(117). – 64 с. – С. 37–41.

У статті розглянуто проблему вивчення специфіки мови епічного художнього твору. Доводиться необхідність формувати в старшокласників уміння досліджувати мовностильову специфіку художнього твору, вчити їх заглиблюватись у суть художнього твору через аналіз його мови та осягати глибину думок і почуттів автора. Визначено аспекти мовностилістичного аналізу, описано його застосування на матеріалі творів О. Довженка.

Ключові слова: епічний художній твір, специфіка мови художньої літератури, мовностилістичний аналіз, художній синтаксис, прийоми аналізу, спостереження, стилістичний експеримент.

В статье рассмотрена проблема изучения специфики языка эпического художественного произведения. Доказывается необходимость формировать у старшеклассников умения исследовать стилевые особенности художественного произведения, учить их углубляться в сущность художественного произведения путем анализа его речи. Определены аспекты лингвостилистического анализа, описано его применение на материале произведений А. Довженко.

Ключевые слова: эпическое художественное произведение, специфика языка художественной литературы, лингвостилистический анализ, художественный синтаксис, приемы анализа, наблюдение, стилистический эксперимент.

The article deals with the problem of studying specific language of the epic artwork. Proves the necessity to form skills in high school students to explore linguistic and stylistic specificity of art, teach them to go into the essence of a work of art through the analysis of its language, meaningfully penetrate the external and internal forms of words in semantic wealth of artistic material and comprehend the depth of the thoughts and feelings of the author. Aspects of the linguistic and stylistic analysis, described its use on the O. Dovgenko’s works.

Keywords: epic work of art, the specific language of fiction, linguistic and stylistic analysis, lexical level of a work of art, syntax, observation, stylistic experiment, linguistic and stylistic originality of O. Dovzhenko’s works.

Цитата, с. 37. Вивчення в загальноосвітній школі української літератури забезпечує реалізацію ключових компетентностей, які сприяють розвитку особистості та її повноцінній самореалізації в сучасному житті. На життєву самореалізацію старшокласників значною мірою впливає художня література, адже письменники шляхом вираження певного конфлікту дають відповідь на одвічні питання про сенс людського життя, що передусім впливає на формування світогляду учнів-читачів. Однак виховний вплив художнього матеріалу на учнів значно посилиться, якщо вчитель приділить належну увагу спеціальному формуванню в учнів осмисленого й естетичного сприйняття художнього твору.

У літературному творі виділяють три взаємопов’язані між собою рівні, називають їх також рівнями аналізу: мовний, або мовностилістичний рівень (текстовий); образний і жанрово-композиційний рівень; проблемно-тематичний рівень. Взаємозв’язок між рівнями виявляється в тому, що мова служить формою для образу, а образ, відповідно, виступає формою до ідейного змісту. Всі рівні об’єднує в одне ціле образ автора [4, с. 221].

Мова є основним матеріалом, першоелементом художнього тексту. Відтак ознайомлення учнів з мовою й стилем художнього твору, його образотворчими засобами на уроці літератури – не самоціль. Учитель повинен сформувати в старшокласників уміння досліджувати мовностильову специфіку художнього твору, навчити їх заглиблюватись у суть художнього твору через аналіз його мовної тканини, осмислено проникати через зовнішню і внутрішню форми слів у смислові надра художнього матеріалу й осягати глибину думок та почуттів автора.

Цитата, с. 38. Ще один аспект вивчення мови твору стосується з’ясування засобів художнього синтаксису. Слід пам’ятати, що будова речення, фрази в літературі відрізняється від норм граматичного синтаксису, завдяки чому й виникає емоційна тональність викладу і, зрештою, зростає естетичний вплив художнього твору на читача. Учні осмислюють експресивну роль таких видів поетичних фігур, як еліпсис (пропуск), паралелізм (той, що рухається поруч), антитеза (суперечність), градація (посилення), значення риторичних фігур – запитань, вигуків, звертань та з’ясувати їх ідейно-естетичні функції. О. Довженко в оповіданні «Мати» часто звертається до інверсії (незвичайний порядок розташування слів: Підбіг Василь до двору), послуговується обривами (речення короткі, іноді неповні, уривчасті: Це я, Василь, живий! Івана вбито, мамо, а я живий!.. Я вбив їх, мамо, коло двох сотень... Де ви?) і тавтологією (повторення одного й того ж чи близького за змістом слова: Мамо, матінко моя, де ви? Рідна моя, чому ж ви не стрічаєте мене?) тощо. Це дає змогу письменникові надати висловленій думці особливої гостроти, а мові персонажів – глибокої схвильованості, емоційності.

Нагадаємо, що аналіз мовної своєрідності епічного твору варто розпочинати із загальної оцінки його мови й образного багатства. Обов’язково коментувати пейзажні, портретні та інтер’єрні описи, особливо коли вони поєднують у собі зовнішній і внутрішній ракурси відображення. Характеризуючи мову персонажів, необхідно зосередити увагу учнів на тематиці їхніх висловлювань, на словникові, особливостях побудови фраз, інтонації, образності. Необхідно простежити й за тим, як змінюється мова героя під впливом певних об’єктивних чи суб’єктивних чинників.

Аналізуючи образне слово, старшокласники мають зрозуміти передусім його доречність в ідейно-художньому змісті твору, оригінальність та неповторність письменника у послуговуванні мовними засобами. Доцільність і художню зумовленість конкретного слова в тексті можна з’ясувати в процесі використання методичних прийомів спостереження, моделювання чи стилістичного експерименту.

Проводячи стилістичний експеримент, учням доцільно запропонувати такі завдання: вставити пропущені слова, а потім порівняти учнівський текст з авторським; дібрати одне слово із синонімічного ряду, яке, на думку учнів, найбільш органічно вписується в текст або вилучити з тексту слова й визначити, як це вплине на створення образу тощо.

Розглянемо застосування цих методичних прийомів на прикладі вивчення кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна».

«Зачарована Десна» – це щемливі спогади про дитинство і разом з тим глибокі філософські роздуми великого митця про взаємини людини та природи, про могутність народу-творця, про минуле і майбутнє України, про сенс людського буття.

Оскільки повний мовний аналіз – непосильне завдання для статті, обмежимося аналізом лише окремих фрагментів, які розкривають деякі образи, репрезентують ідейну й естетичну позицію автора та його творчу манеру.

Література

1. Бугайко Т.Ф. Методика викладання української літератури в VIII-Х класах середньої школи / Т.Ф. Бугайко, Ф.Ф. Бугайко. – К. : Радянська школа, 1952. – 280 с.

2. Галич О.А. Теорія літератури: підручник / О.А. Галич, В.М. Назарець, Є.М. Васильєв; ред.: О.А. Галич. – К.: Либідь, 2001. – 488 с.

3. Довженко О.П. Твори: В 5-ти томах. Т. І / О. Довженко. – К.: Дніпро, 1983. – 439 с.

4. Наукові основи методики літератури. Навчально-методичний посібник / За ред. д.п.н, проф., чл.-кор. Н.Й. Волошиної. – К.: Ленвіт, 2002. – 344 с.

5. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти / Є.А. Пасічник. – К.: Ленвіт, 2000. – 384 с.

6. Токмань Г.Л. Методика викладання літератури в старшій школі: екзистенціально-діалогічна концепція / Г.Л. Токмань. – К.: Міленіум, 2002. – 318 с.

Literatura

1. Bugayko T.F. Metodika vikladannya ukrayinskoyi literaturi v VIII-Х klasah serednoyi shkoli / T.F. Bugayko, F.F. Bugayko. – K. : Radyanska shkola, 1952. – 280 s.

2. Galich O.A. Teoriya literaturi: pidruchnik / O.A. Galich, V.M. Nazarets, E.M. Vasilev; red.: O.A. Galich. – K.: Libid, 2001. – 488 s.

3. Dovzhenko O.P. Tvori: V 5-ti tomah. T. I / O. Dovzhenko. – K.: Dnipro, 1983. – 439 s.

4. Naukovi osnovi metodiki literaturi. Navchalno-metodichniy posibnik / Za red. d.p.n, prof., chl.-kor.
N.Y. Voloshinoyi. – K.: Lenvit, 2002. – 344 s.

5. Pasichnik E.A. Metodika vikladannya ukrayinskoyi literaturi v serednih navchalnih zakladah: Navchalniy posib-nik dlya studentiv vishchih zakladiv osviti / E.A. Pasichnik. – K.: Lenvit, 2000. – 384 s.

6. Tokman G.L. Metodika vikladannya literaturi v starshiy shkoli: ekzistentsialno-dialogichna kontseptsiya / G. L. Tokman – K.: Milenium, 2002. – 318 s.