Didactics.ua
П’ятниця, 2021-Бер-05, 17.21.53
Didactics.ua | RSS
 
Головна Наукова інформаціяРеєстраціяВхід
РОЗДІЛИ
Категорії розділу
Матеріали з архіву [60]
Різні матеріали
Від педагогів-практиків [4]
Статті, повідомлення, інші матеріали
Лабораторія навчання української мови Інституту педагогіки [21]
Від колег-науковців
«Українська мова і література в школі» [191]
Журнал
Лабораторія літературної освіти Інституту педагогіки [8]
Від колег-науковців
«Українська література в загальноосвітній школі» [145]
Журнал
«Українська література в загальноосвітній школі». Архів. [164]
Архів, у якому містяться деякі статті з журналу.
Лабораторія навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки [6]
Від колег-науковців
Лабораторія навчання іноземних мов Інституту педагогіки [11]
Від колег-науковців
Журнал «Українська мова і література в школі»

Журнал «Українська література в загальноосвітній школі»
Наше опитування




Головна » Файли » НАУКА і ПРАКТИКА » «Українська мова і література в школі»

О. Шуневич. Інтерпретація теорії множинного інтелекту в процесі диференціації навчання української мови й літератури
2014-Лип-24, 01.00.04

О. Шуневич. Інтерпретація теорії множинного інтелекту в процесі диференціації навчання української мови й літератури …51–55.

Для покликання: Шуневич О. Інтерпретація теорії множинного інтелекту в процесі диференціації навчання української мови й літератури [Текст] / О. Шуневич // Українська мова і література в школі. – 2014. – №4(114). – 64 с. – С. 51–55.

 

У статті порушуються проблеми диференціації навчання в процесі опанування української мови й літератури. Найбільш значущим є такий підхід, який передбачає об’єднання учнів у групи для спільної навчальної діяльності не за рівнем навчальних досягнень, а за певним типом інтелекту. Автор статті робить спробу визначити загальні методичні шляхи реалізації теорії множинного інтелекту в практиці вчителя-словесника. Особливу увагу приділено добору методів, прийомів, форм роботи, яким можна надавати перевагу під час навчання дітей із різними типами інтелекту.

Ключові слова: теорія Говарда Гарднера, тип інтелекту, диференційовані завдання, особистісно орієнтоване навчання, інтелектуальний профіль.

В статье поднимаются проблемы дифференциации обучения в процессе овладения украинским языком и литературой. Наиболее значимым является такой подход, который предусматривает объединение учащихся в группы для совместной учебной деятельности не по уровню знаний, а по определенному типу интеллекта. Автор статьи пытается определить общие методические пути реализации теории множественного интеллекта в практике учителя-словесника. Особое внимание уделено подбору методов, приемов, форм работы, которым можно отдавать предпочтение при обучении детей с различными типами интеллекта.

Ключевые слова: теория Говарда Гарднера, тип интеллекта, дифференцированные задания, личностно ориентированное обучение, интеллектуальный профиль.

In this paper the problem of broken differentiation in the capture of the Ukrainian language and literature. The most important is the approach that combines students into groups for joint teaching activities not according to the level of educational achievements, but to a certain type of intelligence. The author attempts to identify common methodological ways to implement the theory of multiple intelligences in the practice of language and literature teacher. Particular attention is paid to the selection of methods, techniques, forms of work, which can have an advantage when teaching children with different types of intelligence. Differentiation by providing guidance from the teacher needs some skills: to create conditions for working in groups of students with the same leading type of intelligence; to create groups of students with different types of intelligence for the versatile study of the problem; to establish a system of differentiated tasks for each topic and a system of differentiated homework for different types of intelligence. The interpretation of the theory of Howard Gardner’s teacher, philologist will allow, taking into account the interests, inclinations, abilities of each student, to create conditions for student-centered learning.

Keywords: theory of Howard Gardner, intelligence is differentiated assignments, student centered learning, intellectual profile.

Цитата, с. 51. Ще в епоху українського Просвітництва український філософ Григорій Сковорода визначив умову успішної, натхненної й наполегливої діяльності, яка приносить задоволення людині й робить її щасливою. Це добре відома ідея «сродної праці», на користь якої свідчить досвід багатьох поколінь. Для школяра провідною діяльністю, а відтак і працею, є навчання, яке, на жаль, часто не стає справою для серця, для душі, а перетворюється для декого на повсякденну необхідність. Адже кожному відомі приклади того, як дитина в шкільні роки не змогла виявити свої можливості для самореалізації, а, здобувши вищу освіту, стала успішним фахівцем у тій чи іншій інтелектуальній галузі. Згадаймо хоча б Вінстона Черчилля, який мав невисокі здобутки в академічних науках, а став визначним політиком, оратором свого часу, або Томаса Едісона, визнаного вчителями дитиною, що не здатна до навчання, але такого, який став найпліднішим винахідником свого часу. Прикладом успіху в інтелектуальній сфері колишнього учня-невдахи може слугувати особистість Джона Гердона, який став лауреатом Нобелівської премії – 2012 в галузі фізіології й медицини, натомість учитель біології м. Ітона, учнем якого був майбутній науковець, в офіційному висновку стверджував, що Джон безнадійно поганий учень і займатися біологією буде для нього даремною втратою часу.

Таких прикладів, коли в школі дитина мала початковий рівень навчальних досягнень, а поза межами навчального закладу змогла реалізуватися як гарний фахівець саме в інтелектуальній сфері, є досить багато.

Як же допомогти учневі знайти власний когнітивний стиль ще під час навчання в школі, виробити такий спосіб здобуття й переробки інформації, щоб цей процес був зручний, цікавий, особистісно значущий, допомагав досягнути успіху в навчальній діяльності та в житті?

Цитата, с. 52. Зупинимося детальніше на з’ясуванні особливостей цього підходу. Проблема розвитку інтелекту та його вимірювання досліджується у вітчизняній і зарубіжній науці вже багато десятків років. Суть її полягає в дискусії, з одного боку, прибічників «цілісності, інтегральності» інтелекту й можливості вимірювання його як єдиного утворення (Кеттел P., Верон Ф., Хамф-рейс Л., Равен Дж.), з другого – представників ідеї множинного інтелекту (Гілфорд Дж., Керрол Дж., Гарднер Г.), які описують кілька видів незалежних інтелектів, відкидаючи можливість виміряти загальний рівень інтелекту. На думку М. Холодної, проблема не розв’язана й досі, хоча сучасні дослідження щодо вимірювання інтелекту базуються на його структуруванні: поведінковий, вербальний, просторовий, знаково-символічний види інтелекту [10].

Для нас цікавою й значущою є широко обговорювана у вітчизняних і зарубіжних методичних колах психологічна теорія множинного інтелекту Говарда Гарднера, професора Гарвардського університету, який шляхом тривалих теоретичних та емпіричних досліджень спростував усталеність рівня IQ й запропонував трактувати інтелект не як інтегральну характеристику особистості, а як сукупність різних типів інтелекту, які протягом життя можна й потрібно розвивати. Ця теорія є одним із сучасних психологічних досліджень сфери інтелекту й використання його можливостей під час навчання.

Гарднер стверджує, що кожна людина має 1-2 основних типів інтелекту і кілька допоміжних. З-поміж них він виділяє щонайменше сім: лінгвістичний, логіко-математичний, кінестетичний, музичний, внутріособистісний (інтуїтивний), міжособистісний (соціальний), візуально-просторовий. Дослідник переконує, що людина краще вчиться тоді, коли використовує на повну силу можливості свого типу інтелекту [1]. Концепція Г. Гарднера по-різному сприймається іншими психологами. Однак справедливо і те, що ідеї Гарднера дають змогу по-іншому подивитися на диференціацію навчання не лише за рівнем навчальних досягнень, що найчастіше спостерігаємо, а й за типами інтелекту.

Стандартизація освіти, з одного боку, є необхідною умовою забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіх учнів, проте типова система навчання мови й літератури орієнтована передусім на дітей, у яких розвинутий мовний тип інтелекту. Проаналізуймо формулювання завдань, які пропонуємо учням під час уроків: «Прочитай», «Поясни», «Запиши», «Склади план», «Дай відповідь на запитання» – це завдання, які задіюють вербальний інтелект.

І хоч у новому Державному стандарті говориться про варіативність методик організації навчання, а також наявність в учнів можливості вибирати курси залежно від власних пізнавальних здібностей [4], але однією з основних проблем усе ж залишається відсутність гнучкості в розвитку когнітивного стилю учнів.

Виходом із цієї ситуації може стати запропонована Гарднером думка про інтеграцію вербально-лінгвістичного інтелекту з іншими типами. Необхідно допомогти учням зрозуміти, що вони можуть вивчити один для всіх теоретичний матеріал різними, зручними для себе способами, а потім створювати умови для навчання з опорою на їхні сильні сторони [3].

Щоб з’ясувати думку вчителів про доцільність урахування під час навчання української мови й літератури можливостей різних типів інтелекту, висунувши припущення, що диференціація навчання з урахуванням особливостей типу інтелекту є проблемою на сучасному етапі, ми запропонували 50 вчителям-словесникам Житомирської області дати відповідь на запитання: «Чи вважаєте Ви проблемою здійснення диференціації за нахилами, інтересами, здібностями?». У результаті 77,5 % опитаних учителів погодилися з тим, що на сучасному етапі це, справді, є актуальною проблемою, і вважають, що враховувати тип інтелекту під час навчання є необхідним і водночас складним завданням. Однак, на думку більшості вчителів, необхідної методичної літератури обмаль, більшість публікацій носять загальний характер, не даючи конкретних рекомендацій щодо методичних шляхів диференціації за таким принципом. Водночас учителів цікавить теорія множинності інтелекту, 77 % словесників хотіли б інтерпретувати її з метою створення індивідуальної освітньої траєкторії під час навчання української мови й літератури.

 

Література

1. Gardner H. Multiple intelligences: The theory in practice. – N.Y: Basic Books, 1993. – 528 p.

2. Бабанский Ю. К. Рациональная организация учебной деятельности. – М. : Знание, 1981. – 96 с.

3. Ворон М. Множинний інтелект: від теорії до практики / М. Ворон, Ю. Найда / [Електронний ресурс]. – http://osvita.ua/school/theory/1740/ – Назва з екрану.

4. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти / постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 / [Електронний ресурс]. – http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%DO%BF

5. Драйден Г., Вое Д. Революція в навчанні / Перекл. з англ. М. Олійник. – Львів: Літопис, 2005. – 542 с.

6. Педагогика: Большая современная энциклопедия. / Сост. Е.С. Рапацевич. – Мн. : Современное слово, 2005. – 720 с.

7. Підласий І.П. Закон мінімуму в дидактиці / Підласий І.П. // Педагогіка і психологія. – 1998. – № 2. – С. 79-82.

8. Тименко В.П. Комплексна діагностика обдарованості як теоретико-методологічна проблема / Збірник наукових праць «Навчання і виховання обдарованої дитини: теорія та практика». Випуск 2. – К. : Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2009. – С. 69.

9. Унт И.Э. Индивидуализация и дифференциация обучения / И.Э. Унт. – М. : Педагогика, 1990. – 192 с.

10. Колодяжная М.А. Психология интеллекта: парадоксы исследования / М.А. Kholodnaya. – Tomsk, 1997. – 390 s.

11. Якиманская И.С. Технология личностно-ориентированного образования / И.С. Якиманская. – М. : ТЕК, 2000. – 80 с.

Категорія: «Українська мова і література в школі» | Додав: Didactics
Переглядів: 1085 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Статистика сайту

Онлайн усього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук по сайту

Каталог сайтів Link.Sainw.Cn

Український каталог сайтів

Каталог сайтів




Лабораторія навчання української мови Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія літературної освіти Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія навчання іноземних мов Інституту педагогіки НАПН України


Матеріали від педагогів-практиків


Матеріали з архіву

Журнал «Українська мова і література в школі»

Журнал «Українська література в загальноосвітній школі»
Повний доступ

DIDACTICS 2012 © 2021 DIDACTICS