З. Шевченко. Барокові традиції в ранній творчості Т. Шевченка (матеріали до літературного факультативу «Загальнокультурний контекст вивчення української літератури у 8-9 класах») …19–24.

Для покликання: Шевченко З. Барокові традиції в ранній творчості Т. Шевченка (матеріали до літературного факультативу «Загальнокультурний контекст вивчення української літератури у 8-9 класах») [Текст] / 3. Шевченко // Українська мова і література в школі. – 2014. – №1(111). – 64 с. – С. 19–24.

У статті розглядається проблема барокового мистецтва, зокрема питання барокових традицій у ранній творчості Т. Шевченка – малярській і поетичній. Окрема увага приділяється джерелам, які вплинули на становлення світогляду Шевченка, зокрема козацькій історіографи доби бароко, передусім «Історії Русів». Традиції бароко розглядаються в контексті поетичних, живописних, графічних творів Шевченка. Матеріал статті є розділом факультативного курсу «Загальнокультурний контекст вивчення української літератури у 8-9 класах».

Ключові слова: мистецтво бароко, літературний факультатив, барокові традиції, загальнокультурний контекст.

В статье рассматривается проблема бароккового искусства, в частности вопрос барокковых традиций в раннем творчестве Т. Шевченко – живописном и поэтическом. Особое внимание уделяется источникам, которые повлияли на становление мировоззрения Шевченко, в частности казацкой историографии эпохи барокко, прежде всего «Истории Русое». Традиции барокко рассматриваются в контексте поэтических, живописных, графических произведений Шевченко. Материал статьи является разделом факультативного курса «Общекультурный контекст, изучения украинской литературы в 8-9 классах».

Ключевые слова: искусство барокко, литературный факультатив, барокковые традиции, общекультурный контекст.

In the article the problem of Baroque art, is examined including questions Baroque tradition in the early works of Shevchenko, painting and poetic. Special attention is paid to the sources that influenced the formation of ideology Shevchenko, namely Cossack historiography of the Baroque period, especially «History of the Rus». Tradition Baroque considered in the context of poetry, paintings, graphic works of Shevchenko. The article is an optional section of the course «General cultural context of the study of Ukrainian literature in grades 8-9». The aim of the literature material and methodical recommendations – to form general cultural level of rising generation in the conditions of preprofile preparation.

Keywords: baroque art, literature elective, Baroque tradition, general cultural context.

Цитата, с. 19. Творчість Тараса Шевченка належить до тих вічно живих і рухливих у часі художніх явищ, про які, за словами І. Дзюби, «сама собою створюється ілюзія його всеприсутності, всезрозумілості та всезнання про нього... Шевченко як явище велике і вічно живе – невичерпний, нескінченний і незупинний... Шевченко сам приходить у наш час. Але й ми повинні йти в його час. Тільки так між нами й ним глибшатиме взаєморозуміння...» Вирішальна роль Шевченка в утвердженні нової української літератури, на відміну від «староукраїнської» з її козацькими літописами, бароковою поезією і прозою, творами Вишенського та Сковороди, створила уявлення, що він творив на «порожньому місці». Насправді початку творчості Шевченка передував складний і драматичний процес зміни української політичної та культурної ситуації, зумовлений скасуванням Гетьманщини, ліквідацією Запорізької Січі, закріпаченням українського села, колонізацією півдня України тощо. Занепад Києво-Могилянської академії і братських шкіл, вгасання грецької й латинської ученості, а з ними і вичерпання української барокової культури пояснюється відтоком культурних сил до російської імперії, а українська шляхта переймається входженням у російське дворянство. За цих умов основною ознакою української національної ідентичності стає народна мова, що раніше такою не усвідомлювалася. Міцний фундамент нової української літератури народною мовою заклав І. Котляревський в «Енеїді», феномен цієї мови з'являвся і до нього в інтермедіях, бурлескних творах, а ще раніше – у творах релігійного полеміста І. Вишенського. Перевага Шевченка над його попередниками у значно більшому таланті, у ширшому соціальному й естетичному масштабі особистості. Як кріпак, який став своїм у мистецькому світі, він мав ширший діапазон соціальних переживань, драматичнішу біографію і значно складніший духовний світ. Як талановитий живописець він мав додаткове джерело мистецьких імпульсів. Оця більша особистісність, суб'єктивність давала глибший вимір його органічній народності. На відміну від митців, які здебільшого ставали народними з ідеї, Шевченко був народним від природи; народність була не його осягненням, метою, а ґрунтом, з якого він виріс, на який спирався. Спокуса Словом прийшла до нього ще в роки кріпацтва. Між малярською роботою на клаптиках картону він виводив несміливі поетичні рядки, боячись глузувань. Але непереборний потяг – вилити душу в слові – брав своє. Існує кілька версій того, як відбувалося становлення поета Шевченка.

Література

1. Дзюба І.М. Тарас Шевченко. Життя і творчість.. – К: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 718 с.
2. Барабаш Ю. Просторінь Шевченкового слова: текст – контекст, семантика – структура / Юрій Барабані. – К.: Темпора, 2011. – 508 с
3. Яцюк В. Малярство і графіка Тараса Шевченка: спостереження, інтерпретації. – К: Рада, 2003. – 368 с
4. Шевчук В.О. «Personae verbum» (Слово іпостасне): Розмисел / В.О. Шевчук. – К.: Твім інтер, 2001. – 264 с
5. Наливайко Д.С. Шевченко в контексті романтизму і націоналізму / Наливайко Д.С. Теорія літератури й компаративістика. – К: Києво-Могилянська академія, 2006. – С 197-226.
6. Владич Л. «Живописна Україна» Тараса Шевченка. – К, 1963.

7. Українське бароко. Т.2 / Кер. проекту Дмитро Наливайко. – Харків: Акта, 2004 . – 410 с.