Відділ дидактики
Субота, 2018-Жов-20, 04.04.15
Відділ дидактики Інституту педагогіки НАПН України щиро вітає Вас! | RSS
 
Головна РеєстраціяВхід
РОЗДІЛИ
Категорії розділу
DIDACTICS [53]
Основні події
ЗМІ [4]
Журнал «Українська мова і література в школі»

Журнал «Українська література в загальноосвітній школі»
Наше опитування




Головна » 2018 » Березень » 30 » Реалізація сучасних педагогічних технологій в умовах профільного навчання: акмеологічний аспект
14.48.19
Реалізація сучасних педагогічних технологій в умовах профільного навчання: акмеологічний аспект

Реалізація сучасних педагогічних технологій в умовах профільного навчання: акмеологічний аспект

29 березня 2018 року на базі Пісківської гуманітарної гімназії відділ дидактики Інституту педагогіки НАПН України спільно з відділом освіти, молоді, спорту та зовнішніх зв’язків Пісківської селищної об’єднаної територіальної громади Бородянського району Київської області провів науково-практичний семінар «Реалізація сучасних педагогічних технологій в умовах профільного навчання: акмеологічний аспект».

Тематичні напрями роботи семінару:

• особливості розвитку освітнього середовища закладів загальної середньої освіти територіальної громади у нових реаліях;

• інноваційна культура сучасного педагогічного працівника;

• технології особистісно орієнтованого навчання як акмеологічна основа суб’єкт-суб’єктної взаємодії;

• особливості реалізації педагогічних технологій в умовах профільного навчання.

Оскільки захід уперше проводився для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти Пісківської селищної об’єднаної територіальної громади Бородянського району Київської області, то до складу оргкомітету було введено таких фахівців: доктора педагогічних наук, завідувача відділу дидактики Інституту педагогіки НАПН України Г. О. Васьківську; начальника відділу освіти, молоді, спорту та зовнішніх зав’язків виконавчого комітету ради Пісківської селищної об’єднаної територіальної громади Н. В. Новікову; директора Пісківської гуманітарної гімназії, вчителя фізики та астрономії, вчителя-методиста О. О. Клокуна; заступника директора Пісківської гуманітарної гімназії, вчителя української мови та літератури, вчителя-методиста Л. В. Корякіну; директора Тетерівської ЗОШ І–ІІІ ступенів імені Ніни Сосніної Р. В. Пилипенко; директора Пісківського НВО «Спеціалізована школа I–III ступенів – загальноосвітня школа I–III ступенів – дитячий садок» С. Г. Козака; директора Мигалківського НВО «ЗОШ І–ІІІ ступенів – дитячий садок» І. Г. Герасименко.

На пленарному засіданні заслухано доповіді про розвиток педагогічного колективу Пісківської селищної об’єднаної територіальної громади; дидактичні аспекти реалізації педагогічних технологій в умовах профільного навчання; роль освітнього закладу у житті територіальної громади та його оцінка батьківською громадськістю і громадським об’єднанням; організаційно-методичні умови формування інноваційної культури сучасного педагога; акмеологічний аспект діяльності вчителя у контексті соціалізаційного потенціалу змісту шкільної освіти; компетентнісно орієнтований урок з погляду формування життєвих компетентностей, розвитку творчої особистості здобувача освіти; педагогічні технології в умовах профільного навчання за соціальним спрямуванням у контексті досліджень відділу дидактики Інституту педагогіки НАПН України.

     

     

Після перерви кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу дидактики Інституту педагогіки НАПН України С. В. Косянчук провів тренінг «Співпраця науковців і педагогічних працівників: профіль дослідника у системі Google Академія».

     

На секційному засіданні було заслухано та обговорено такі питання: аксіологічна компетентність як основа освітньої діяльності здобувачів освіти; Інтеграція інноваційних та традиційних форм і методів роботи як один із напрямів підвищення якості освітнього процесу; створення умов для ефективної мотивації навчальної діяльності учнів; ІКТ у процесі реалізації змісту предметів суспільно-гуманітарного циклу: акмеологічний контекст формування успішної особистості; метод проектів на уроках української та зарубіжної літератури: акмеологічний підхід до розкриття ціннісного потенціалу особистості; розвиток критичного мислення здобувачів освіти засобами змісту предметів природничого циклу.

     

     

Факти, окремі думки, спостереження.

Директор Пісківської гуманітарної гімназії, вчитель фізики та астрономії, вчитель-методист Клокун О. О. Значення поняття «педагогічна культура» за В. О. Сухомлинським. Педагогічна культура – це жива, творча педагогіка повсякденної творчої праці, педагогіка, в якій теоретичні закономірності процесу впливу на духовний світ вихованця ніби зливаються з особистістю вчителя. Педагогічна культура — це, образно кажучи, техніка і технологія взаємодії майстра і об'єкта його праці... Багатогранність, різноманітність, відточеність, зразковий стан інструментів нашої творчості, уміння володіти ними так само тонко, як прекрасний музикант володіє скрипкою, — все це і є педагогічною культурою.

Заступник директора з науково-методичної роботи Пісківської гуманітарної гімназії Л. В. Корякіна. Акмеологічний підхід до змісту освіти, технологій навчання й виховання учнів дає змогу перевести школу із режиму функціонування у режим розвитку. Водночас значно підвищується і якість освіти, адже навчання стає внутрішньою потребою, а творче переосмислення дійсності – провідним. Необхідність акмеологічного підходу в навчально-виховному процесі закладів загальної середньої освіти очевидна, оскільки суспільство очікує від школи, що її випускники будуть комунікабельними, креативними, мислячими особистостями, які прагнуть до успіху й уміють самостійно будувати індивідуальну траєкторію розвитку. Акмеологічні прийоми і технології пропонують практичне вирішення питання особистісного та професійного успіху. Пошук оптимальних та ефективних способів, що впливають на якість освіти, останніми роками лише розширюється. Створюються нові педагогічні технології, актуалізуються уже відомі, оскільки все більш явною стає неспроможність традиційної освітньої системи відповідати новим соціокультурним та економічним вимогам.

Заступник дирек­тора з на­вчаль­но-ви­хов­ної роботи Пісківського на­вчально-виробничого об’єднання А. Ф. Дяченко. Під час проектування діти отримують дуже цінні навички спільної роботи і ділових стосунків у групі – для майбутнього життя досвід безцінний, адже колективи, в яких працюватиме випускник закладу загальної середньої освіти, — це не компанія друзів. Якщо друзів об’єднують спільні інтереси і спосіб проведення дозвілля, то колег єднають виробничі завдання, спільна мета професійної діяльності тощо. Крім того, на думку психологів, у таких робочих групах часто-густо риси лідера розкриваються у дітей з посереднім рівнем успішності; учнів, чиї сім'ї мають низький соціальний статус. Будь-якій людині потрібен досвід створення продукту, що матиме попит і буде виготовлений у чітко визначений термін. У школі перед дитиною такі умови постають рідко. Переглянути й оцінити всі шкільні роботи може тільки вчитель. Але кожен учень хоча б раз у житті хотів оприлюднити результати своєї праці, отримати не лише оцінку вчителя, а й самостійно порівняти свій «витвір» з іншими, почути відгук однолітків тощо. І проектування надає таку можливість.

Заступник дирек­тора з на­вчально-виховної роботи Пісківської гумані­тарної гімназії Малишева Л. М. Змінюються мета і зміст освіти, з'являються нові засоби та технології навчання. І щоб не говорили про такі потрібні та правильні ідеї як самоосвіта, дистанційне навчання, урок залишається головною формою освітнього процесу. Ця форма багато сторіччями визначає обличчя школи, є її «візитівкою». Безумовно, і сучасна школа тримається на уроці, що визначає її соціальний і педагогічний статус, роль і місце в становленні, розвитку і педагогічних працівників, і здобувачів освіти. Тільки на уроці, як сотні років тому, зустрічаються головні учасники освітнього процесу: учитель та учень. Між ними завжди – незвіданий світ знань, суперечності між пізнаним і ще неосвоєним, між почуттям задоволення від успіху та нелегкою працею опанування нового, пізнання навколишнього світу. Водночас ми всі розуміємо, що урок не може не модернізувати.

Учитель біології, основ здоров’я, природознавства та економіки Пісківської гуманітарної гімназії Л. А. Кучинська. Головне завдання учнів – «конструювати» знання і навички, формувати власне ставлення до теми. Для цього вони за допомоги вчителя навчаються порівнювати свої очікування з тим, що їм реально пропонують вивчити; ставити запитання до нового змісту, що опановується; експериментувати, застосувати новий матеріал на практиці на основі сформованих уявлень, знань, умінь – незалежно від того, чи є вони достатніми з погляду чинних вимог, методики чи очікувань вчителя; аналізувати здобутий досвід; переглядати свої очікування й формулюють нові; виявляти головне, осмислювати теорію і практику; відстежувати хід власних думок; робити висновки щодо змісту матеріалу; пов’язувати зміст уроку з особистим досвідом; відпрацьовувати уміння і стратегії мислення.

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу дидактики Інституту педагогіки НАПН України С. В. Косянчук. У контексті розбудови нової української школи нового звучання (з новими векторами і проблемами розвитку) набувають основні дидактичні поняття, що потребують наукового осмислення): «освітній процес», «соціально значущі системні проблеми», «вимоги ринку праці до компетентностей працівника», «взаємодія закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти», «умови соціального середовища», «основи соціальної адаптації», «життєві компетентності дитини», «виховання елементів природодоцільного світогляду», «позитивне емоційно-ціннісне ставлення до довкілля», «емоційно-ціннісне ставлення до практичної і духовної діяльності людини», «зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника», «вивчення практичного досвіду роботи педагогічного працівника», «нові освітні технології», «компетентність у питаннях забезпечення процесу навчання, виховання і розвитку особистості», «моніторинг педагогічної діяльності», «проведення педагогічних вимірювань» та ін. Ці поняття, окреслені Законом України «Про освіту», визначатимуть державну політику в сфері освіти, політику, що детермінує як інноваційний, так і соціально-економічний та культурний розвиток.

Категорія: DIDACTICS | Переглядів: 87 | Додав: Didactics | Рейтинг: 5.0/3
Статистика сайту

Онлайн усього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук по сайту

Каталог сайтів Link.Sainw.Cn

Український каталог сайтів

Каталог сайтів




Лабораторія навчання української мови Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія літературної освіти Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія навчання іноземних мов Інституту педагогіки НАПН України


Матеріали від педагогів-практиків


Матеріали з архіву

Журнал «Українська мова і література в школі»

Журнал «Українська література в загальноосвітній школі»
Повний доступ

Відділ дидактики 2012 © 2018 Інституту педагогіки