Діденко Г. О. Диференціація навчально-виховного процесу в умовах авторської школи М. П. Гузика [Текст] / Г. О. Діденко // Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки НАПН України за 2011 рік: наукове видання. – К., Ін-т педагогіки, 2012. – 376 с., с. 30–32.

АБО:

Діденко Г. О. Диференціація навчально-виховного процесу в умовах авторської школи М. П. Гузика [Електронний ресурс] / Г. О. Діденко // Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки НАПН України за 2011 рік: наукове видання. – К., Ін-т педагогіки, 2012. – 376 с., с. 30–32. – Режим доступу: http://didactics.ucoz.ua/publ/nashi_statti/inshi_avtori/didenko_g_o_diferenciacija_navchalno_vikhovnogo_procesu_v_umovakh_avtorskoji_shkoli_m_p_guzika/14-1-0-40

Диференціація навчально-виховного процесу в умовах авторської школи М. П. Гузика

Г. О. Діденко

Навчально-виховний процес в Авторській М. П. Гузика експериментальній спеціалізованій I–III ступенів загальноосвітній школі-комплексі № 3 м. Южного Одеської області максимально забезпечує виконання вимог, які висуваються до шкільної освіти: =30 с.=

наступність і безперервність;

самодостатність для становлення, розвитку молодої людини та її адекватного світосприймання;

готовність до самостійного громадського, сімейного та індивідуального життя відповідно до чинних у суспільстві норм і законів.

Освітній вектор передусім спрямовується на засвоєння чинних моральних зразків людського життя. Крім того, навчання спрямовується на усвідомлення учнями змісту та способів організації суспільства та його діяльності. Провідним принципом організації навчально-виховного процесу є відповідність меті, змісту, технологіям навчання, розвитку й виховання. Тож навчально-виховний процес диференціюється за такими критеріями: метою, завданнями освіти конкретної дитини; змістом, технологіями, а також кінцевими показниками освіти.

Оскільки зорієнтованість навчання й розвитку на індивідуальні можливості та потреби дитини передбачає конкретні якості, що мають бути притаманні новій моделі академічної школи, то ця модель повинна мати особливу структуру освітніх підрозділів, а отже, відповідний зміст навчання, сприяючи розвиткові й вихованню дітей засобами новітніх технологій організації роботи освітніх ланок школи. Відповідно до цих вимог академічна школа складається з таких структурних одиниць:

повна загальноосвітня школа в складі 1-11-го класів;

спеціалізована середня школа в складі прогімназії (2-3-й класи), гімназії (5-11-й класи), ліцею (8-11-й класи);

вища школа І-ІІ рівнів акредитації в складі економічного, фармакологічного, інформаційного коледжу.

З огляду на викладене, для удосконалення профільної освіти слід:

забезпечити поглиблене вивчення окремих предметів;

здійснити диференціацію як за темпами навчання, так і за змістом освіти;

створити широкі та гнучкі можливості індивідуалізації навчальних програм та академічного змісту предметів; =31 с.=

сприяти встановленню рівного доступу до освіти за допомогою персоніфікованих програм згідно з природними можливостями учнів, їх індивідуальних нахилами і потребами;

розширити можливості соціалізації учнів, забезпечити наступність між загальним і професіональним змістом освіти, спираючись на вікову особливість і психоемоційний стан, темперамент учнів;

розширити спеціалізацію коледжів, яка б надала можливість 100-відсоткового охоплення учнів 10-х, 11-х класів профільною освітою. =32 с.=