Didactics.ua
П’ятниця, 2021-Бер-05, 16.10.19
Didactics.ua | RSS
 
Головна СтаттіРеєстраціяВхід
РОЗДІЛИ
Категорії розділу
Васьківська Галина Олексіївна [11]
Статті
Барановська Олена Володимирівна [3]
Статті
Бондар Світлана Пилипівна [3]
Статті
Захарчук Наталія Василівна [3]
Статті.
Кизенко Василь Іванович [1]
Статті
Липова Людмила Андріївна [5]
Статті
Трубачева Світлана Едуардівна [3]
Статті
Косянчук Сергій Володимирович [0]
Статті
Осадчук Раїса Іванівна [2]
Статті
Журнал «Українська мова і література в школі»

Журнал «Українська література в загальноосвітній школі»
Наше опитування




Головна » Статті » НАШІ СТАТТІ » Бондар Світлана Пилипівна

Бондар С.П. Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів як складова технології формування ключових компетентностей

Для посилання:

Бондар С. П. Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів як складова технології формування ключових компетентностей [Текст] /С. П. Бондар // Всеукр. наук.-практ. конф., 28 квітня 20011 року / ПТЗО М-ва освіти і науки, молоді та спорту України, Ін-т пед. наук НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського [та ін.] ; редкол. : Федоренко О. А., Батченко О. В., Єрмакова І. Г. [та ін.]. – К. : Київ. Ін-т сучасн. підр., 2011. – 644 с. – С. 482– 486.

 

Бондар С. П., канд. пед. наук, доцент,

провідний науковий співробітник

Інституту педагогіки НАПН України, м. Київ

 

Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів як складова технології формування ключових компетентностей

 

 

Основні положення, які були вихідними в дослідженні проблеми:

– концептуальною основою нової педагогіки є твердження, що людина – це саморозвиваюча система, так як усе, що людина здобуває зовні, вона пропускає через свою свідомість і свою душу. Всі зміни в системі освіти розглядаються в контексті вдосконалення особистості, творення людини на кожному етапі навчання, на уроці, на занятті;

– особистісно орієнтована освіта – це не формування особистості із завданими зовні властивостями і характеристиками, а створення необхідних умов для її розвитку у відповідності до внутрішніх закономірностей її генезису, прояв у повній мірі себе, реалізація своїх творчих можливостей. Серед цих умов чільне місце займають методи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів;

знання – це надбання особистості, яке вона застосовує у практичній і пізнавальній діяльності, або передає іншій людині під час спілкування. Джерелом знань може бути інша людина, з якою учень вступає в комунікацію, тому сучасний процес навчання потребує діалогового спілкування вчителя і учнів, а також діалогу між самими учнями в процесі здобування нових знань;

– знання, які отримані учнями – не ціль. Метою буде втілення цього знання в діяльність і громадсько-корисну соціокультурну практику, а також у засвоєнні дитиною нормах і цінностях;

– оскільки знань, що отримуються під час навчання, не вистачає людині на все трудове життя, роль вчителя змінюється. Навички і знання, здобуті в школі, є важливими, але вже не є найважливішим завданням. Набагато важливішим для учня стає проблема здатності навчатися самостійно. Сучасна людина живе в суспільстві змін, тоді як раніше, у ХХ столітті, багажу знань вистачало надовго. Сучасне ХХІ століття змушує людину вчитися впродовж усього життя, тому їй необхідно навчитися в шкільні роки оволодіти різними засобами обробки інформації, вміти працювати з текстом, вміти інформацію узагальнити, згорнути, розгорнути, шукати, робити вибір. Таким чином, сучасна школа не тільки навчає – школа творить (формує) особистість, яка здатна вчитися і яка хоче вчитися, при чому вчитися не просто заради процесу, а у співвідношенні зі своїми особистісно значущими потребами. Вчитель іде в клас з головною метою дати школярам нову інформацію (як часто думає вчитель – передати знання, але їх практично передати неможливо). Досвідчений педагог знає, що викладена навчальна інформація – це іще не знання учня. Наукою доведено, що 80 % інформації, яку чує учень на уроці, забувається в той же день, якщо учень самостійно над нею не попрацював (не повторив, не проговорив, не записав), тільки 20 % інформації зберігається у пам’яті дещо довше, в залежності від рівня її актуальності для самого учня.

Отже, перед учителем постає завдання – забезпечити переведення наукових знань у особистісні знання учня. Це можливо при певних умовах: внутрішнім прийняттям цієї інформації учнем, переведенням її «на свою мову», зв’язком її із знаннями, які він має.



Для набуття навичок науково-практичної та дослідно-пошукової діяльності застосовують різні методи, серед них виділимо такі: метод прогнозування, метод моделювання, метод аналогій, методи творчих завдань, метод проектів, метод дослідних завдань, аналітичний метод, метод спостережень, метод експерименту, метод лабораторних і практичних робіт тощо. Формування в учнів досвіду практичної та творчої діяльності – це перш за все формування в них готовності і здатності до застосування знань у нетипових, життєвих ситуаціях; бачення нової функції об’єкта і його структури; бачення альтернативного розв’язку; знаходження нового способу вирішення проблеми; отримання результату (інтелектуального, чи практичного).

Таким чином, запропонована технологія формування ключових компетентностей учнів потребує зламу певних стереотипів як у змісті навчального матеріалу, так і в застосуванні методів і форм організації навчання. Усе це потребує і нової практики навчання, і ґрунтовних теоретичних напрацювань.

 

Список використаних джерел

1. Бондар С.П. Термінологічний аналіз понять «компетенція» і «компетентність» у педагогіці: сутність і структура // Освіта і управління. – 2007. – Т. 10. – № 3. – С. 93-99.

2. Бондар С. П. Сутність та структура понять «компетенція» та «компетентність» у вітчизняній та зарубіжній педагогіці // Наук. часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. – Серія 17. – Теорія і практика навчання і виховання: Зб. наук праць. – К.: НПУ, 2007. – Вип. 6. – 267 с. – С. 9-19.

3. Зимняя И. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования // Высш. образование сегодня. – 2003. – № 5. – с. 34-42.

4. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / За заг. ред. О.В.Овчарук. – К.: "К.І.С.”, 2004.

5. Родигіна І. Формування основних груп компетентностей учнів: можливості продуктивного навчання // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2004. - № 2-3. – С. 180-184.

6. Стратегія реформування освіти в Україні: Рек. з освітньої політики. – К.: "К.І.С.”, 2003. – 296 с.

7. Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования // Нар. образование. – 2003. – № 2.. - № 3.


 

Категорія: Бондар Світлана Пилипівна | Додав: Didactics (2012-Лют-09) | Автор: didactics
Переглядів: 738 | Теги: метод аналогій, методи творчих завдань, аналітичний метод, метод прогнозування, метод проектів, метод дослідних завдань, метод моделювання | Рейтинг: 5.0/1
Статистика сайту

Онлайн усього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук по сайту

Каталог сайтів Link.Sainw.Cn

Український каталог сайтів

Каталог сайтів




Лабораторія навчання української мови Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія літературної освіти Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія навчання іноземних мов Інституту педагогіки НАПН України


Матеріали від педагогів-практиків


Матеріали з архіву

Журнал «Українська мова і література в школі»

Журнал «Українська література в загальноосвітній школі»
Повний доступ

DIDACTICS 2012 © 2021 DIDACTICS