Didactics.ua
П’ятниця, 2021-Лют-26, 16.38.45
Didactics.ua | RSS
 
Головна СтаттіРеєстраціяВхід
РОЗДІЛИ
Категорії розділу
Васьківська Галина Олексіївна [11]
Статті
Барановська Олена Володимирівна [3]
Статті
Бондар Світлана Пилипівна [3]
Статті
Захарчук Наталія Василівна [3]
Статті.
Кизенко Василь Іванович [1]
Статті
Липова Людмила Андріївна [5]
Статті
Трубачева Світлана Едуардівна [3]
Статті
Косянчук Сергій Володимирович [0]
Статті
Осадчук Раїса Іванівна [2]
Статті
Журнал «Українська мова і література в школі»

Журнал «Українська література в загальноосвітній школі»
Наше опитування




Головна » Статті » НАШІ СТАТТІ » Васьківська Галина Олексіївна

Васьківська Г. О. Людина як об’єкт наукового пізнання у кнтексті суб’єктивного досвіду старшокласників

Васьківська Галина. Людина як об’єкт наукового пізнання у контексті суб’єктивного досвіду старшокласників [Текст] / Галина Васьківська. – Молодь і ринок. – 2012. – № 2(85). – 176 с. – С. 67–71.

 

Галина Васьківська, кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник, завідувач лабораторії дидактики

Інституту педагогіки НАПН України,

м. Київ

 

ЛЮДИНА ЯК ОБ’ЄКТ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ У КОНТЕКСТІ СУБ’ЄКТИВНОГО ДОСВІДУ СТАРШОКЛАСНИКІВ

 

У статті конспективно викладено аналіз наук про людину, знання яких мають бути відображені у змісті освіти, що сприятиме формуванню в учнів старшої школи системи знань про людину.

Ключові слова: знання про людину, соціальний досвід, науки про людину, система знань про людину, старшокласники, наукове і навчальне пізнання.

Літ. 9.

 

Актуальність проблеми. Формування системи знань про людину в учнів старшої школи є одним з основних аспектів становлення особистості. Вікові особливості учнів старшої школи дають змогу сформувати у свідомості учнів певної вікової категорії наукову картину світу. Наголосимо, йдеться не про природничо-наукову картину світу (ПНКС) [5], не про біологічну картину світу (БКС) [8], не про суспільно-наукову картину світу (СНКС) [2], а саме про наукову картину світу як таку, адже знання про людину містяться майже у кожній науковій галузі, а отже,й у похідних від наукнавчальних предметах.

Б.Г. Ананьєв називає три найважливіші особливості розвитку сучасної науки, які пов’язані з людиною як проблемою: «1) перетворення проблеми людини у загальну проблему науки в цілому включаючи точні й механічні науки; 2) зростаюча диференціація наукового вивчення людини, поглибленої соціалізації окремих дисциплін та їх дроблення на низку часткових учень; 3) тенденція до об’єднання різних наук, аспектів і методів дослідження людини у різноманітні комплексні системи, до побудови синтетичних характеристик людського розвитку [1, 6]».

Отже, йдеться про людину-суб’єкта не лише як про об’єкт наукового пізнання. Зважаючи на те, що у сучасних гуманітарних науках поширене визначення суб’єкта як носія мислення і діяльності, ми звертаємо увагу на ключові характеристики – здатність ставити задачі і мотивувати їх розв’язання. Оскільки суб’єктність є визначальною якістю особистості, то щоб зрозуміти її становлення, необхідний аналіз саме суб’єктивних ситуацій і реальних суб’єктних відношень з огляду на сучасний освітній простір. З іншого боку, суспільство (через головний інститут – державу) є замовником на таку особистість, а отже, виступає суб’єктом стосовно освітнього співтовариства та освітніх інститутів, які й мають забезпечити повноцінне функціонування означених нами ключових характеристик тієї самої особистості. Освітньо-суспільне коло як площина, що є перетином багатьох інших, пов’язаних як з людиною, соціумом, так і державою, не набуде довершеності, якщо свою суб’єктність держава не оформить у державних стандартах освіти і не реалізовуватиме через інститути освіти. Саме тому освітні стандарти конкретизуються у навчальних програмах, навчальних і методичних посібники, поурочному плануванню. Як підсумок – усе це спрямовується на навчальні заклади, педагогів, а у період підсумкових атестацій – на учнів і студентів, у такий спосіб стаючи об’єктами державного впливу на їхню освітню діяльність.


Висновки. Вочевидь, що всі науки або наукові напрями, які вивчають людину, взаємопов’язані і разом дають цілісне уявлення про людину. Як зазначає Б.Г. Ананьєв, «... лише в людині природа та історія об’єднуються безкінечною низкою зв’язків і залежностей в одному об’єкті, ядром якого є її існування як особистості, суб’єкта практичної діяльності та пізнання [1, 316]».

Отже, людина – це різнопланове явище. Її дослідження повинно мати цілісний характер. Саме тому однією з основних методологічних концепцій, що застосовують для вивчення людини, є концепція системного підходу. Вона відображує системність світоустрою. Відповідно до цієї концепції будь-яка система існує тому, що існує системоутворювальний чинник. У системі наук, що вивчають людину, таким фактором є сама людина, і вивчати її необхідно у всьому розмаїтті явищ і зв’язків із зовнішнім світом. Лише за таких умов можливо отримати цілісне уявлення про людину і закономірності її соціального і біологічного розвитку.

 

1. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания [Текст] / Б.Г. Ананьев. – М. : Наука, 1977. – 378 с.

2. Арцишевська М.Р. Теоретико-методичні засади інтеграції знань про суспільство у змісті шкільної освіти: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.09 [Електронний ресурс] / М.Р. Арцишевська. – К., 2000. – 20 с.

3. Бекон Ф. Твори: в 2-х т. [Текст] / Ф. Бекон.М., 1971. – Т. 1. – 590 с.

4. Гершунский Б.С. Образовательно-педагогическая прогностика. Теория, методология, практика: учеб. пособ. [Текст] / Б.С. Гершунский.М. : Флинта; Наука, 2003. – 768 с.

5. Гончаренко С.У. Методологические и теоретические основы формирования у учащихся средней школы естественнонаучной картины мира: автореф. дисс. ... д-ра пед. наук в форме науч. докл.: 13.00.01, 13.00.02 [Текст] / С.У. Гончаренко. – К., 1989. – 56 с.

6. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україніінноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати [Текст] / В.Г. Кремень. – К. : Грамота, 2005. – 448 с.

7. Советский энциклопедический словарь [Текст] / [научно-ред. совет: А. М. Прохоров (предис.)]. – М. : Советская энциклопедия, 1981. – 1600 с.

8. Степанюк А.В. Методологічні та теоретичні основи формування цілісності знань школярів про живу природу: дис. ... д-ра пед. наук: 13 00 01 [Текст] / А.В. Степанюк. – Тернопіль, 1999. – 418 с.

9. Шапоринский С.А. Обучение и научное познание [Текст] / С.А. Шапоринский. – М. : Педагогика, 1981. – 208 с.


Категорія: Васьківська Галина Олексіївна | Додав: Didactics (2012-Тра-28) | Автор: didactics
Переглядів: 613 | Теги: людина як об’єкт наукового пізнання, суб’єктивний досвід старшокласників | Рейтинг: 0.0/0
Статистика сайту

Онлайн усього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук по сайту

Каталог сайтів Link.Sainw.Cn

Український каталог сайтів

Каталог сайтів




Лабораторія навчання української мови Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія літературної освіти Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія навчання іноземних мов Інституту педагогіки НАПН України


Матеріали від педагогів-практиків


Матеріали з архіву

Журнал «Українська мова і література в школі»

Журнал «Українська література в загальноосвітній школі»
Повний доступ

DIDACTICS 2012 © 2021 DIDACTICS