Для посилання:

Липова Людмила. Фундаменталізація знань учнів – за порука якості освіти [Текст] / Людмила Липова, Михайло Войцехівський, Поліна Замаскіна // Довідник директора школи. – 2012. –  № 1. – С. 18–22.

Школа менеджера освіти

Людмила ЛИПОВА, старший науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, к. пед. н.

Михайло ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ, директор Інституту післядипломної педагогічної освіти університету ім. Бориса Грінченка

Поліна ЗАМАСКІНА, директор гімназії № 290 м. Києва

 Наш інформаційний час характеризується високим розвитком технологій, які змінюються швидше, аніж життя одного покоління. Тому сьогодні йтиметься про фундаменталізацію освіти, що є стрижнем системності знань і мислення, розуміння зв'язків між поняттями, узагальнення способів мислення та діяльності

ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ — ЗАПОРУКА ЯКОСТІ ОСВІТИ

До найважливіших особливостей перспективної системи освіти належить фундаменталізація /Зноска 1. Під терміном «фундаменталізація» розуміють істотне підвищення якості освіти та освітнього рівня учнів шляхом відповідної зміни змісту дисциплін, що вивчаються, і методології навчального процесу/ освіти, яка покликана істотним чином підвищити її якість. Фундаменталізація освіти передбачає її орієнтацію на вивчення основних законів природи і суспільства, а також призначення самої людини. Її можна досягати різними засобами, до яких, зокрема, належать:

• зміна співвідношення між прагматичною і загальнокультурною частинами концептів всіх рівнів. При цьому пріоритетними стають проблеми загальної культури людини, формування в неї наукових форм системного мислення;

• зміна змісту і методології навчального процесу, за яких акцент робиться на вивченні фундаментальних законів природи і суспільства, створюються принципово нові навчальні курси, орієнтовані на формування цілісних уявлень про наукову картину світу і здатність виходити на системний рівень його пізнання;

• забезпечення якісної загальної екологічної освіти, яка дасть змогу не тільки сформувати нові засади світогляду, а й ефективніше використати професійні знання і практичний досвід фахівців з різних сфер соціальної практики для спільного вирішення екологічних проблем;

• з'ясування пріоритетності інформаційних компонентів у перспективній системі освіти людей, які будуть жити і працювати в інформаційному суспільстві, де найважливішу роль відіграватимуть фундаментальні знання про інформаційні процеси в природі і суспільстві та нові інформаційні технології.

Враховуючи актуальність і важливість фундаменталізації освіти, в меморандумі ЮНЕСКО (1994) наголошувалося, що тільки фундаментальна освіта дає знання, які є універсальними за своєю суттю, бо вона передбачає поглиблення загальнотеоретичної, загальноосвітньої, загальнонаукової і загальнопрофесійної підготовки.