Для посилання:

Липова Людмила. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів [Текст] / Людмила Липова // Довідник класного керівника. – 2012. –  № 2. – С. 43–49.

Контроль за навчанням

Людмила ЛИПОВА,

старший науковий співробітник,

Інститут педагогіки НАПН України, канд. пед. наук

У навчальному процесі важливою є не тільки фундаменталізація змісту освіти, а й така організація навчальної діяльності, за якої зростала б пізнавальна активність учнів як необхідна умова їхньої успішності та їхня вибіркова мотиваційна спрямованість, без якої неможливе засвоєння складних природничих чи фізико-математичних знань

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

Модель мотивації і соціальної поведінки (за Дж. Равеном¹) визначається взаємодією трьох складових: цінностей, компонентів компетентності і соціальних настанов. Щоб оцінити силу мотивації індивіда до певної діяльності (в нашому випадку — ставлення учня до навчання. — Л. Л.), необхідно врахувати всі три компонента і з'ясувати, чи вважає людина цю діяльність важливою, тобто цінною для себе, чи прагне проявити свою компетентність у вирішенні поставленого завдання і чи підтримають її ті, чия думка для неї важлива, тобто соціальне оточення. Все це разом відіграє вирішальну роль в оцінці її мотивації і компетентності.

ЦІННІСНО-СМИСЛОВИЙ КОМПОНЕНТ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Формування мотивації — складна дидактична проблема. Сьогодні вчені-педагоги і вчителі-практики наголошують, що загальним і поширеним явищем стала проблема зниження мотивації до навчання і серед учнів молодших класів, і серед старшокласників.

У реальній навчально-пізнавальній діяльності можна диференціювати аспекти діяльності за лінією «хочу» і «можу»: а) інструментальний, що визначає способи діяльності і б) мотиваційний, що характеризує ставлення особистості до тої чи іншої сторони дійсності, а також до своєї діяльності².

Мотиваційний аспект навчально-пізнавальної діяльності є важливим чинником засвоєння знань і умінь на рівні компетенцій

Отже, мотиваційний аспект навчально-пізнавальної діяльності є важливим чинником засвоєння знань і умінь на рівні компетенцій. Мотиваційні тенденції учня полягають у вибірковій мотиваційній спрямованості щодо змісту навчальних предметів і у підвищеному сприйнятті певної навчальної інформації. Процес пізнавального розвитку відбувається найактивніше саме в шкільному віці.

Отже, з позицій фундаменталізації знань визначення понять на вищому рівні має стати природним підсумком вивчення властивостей певного об'єкта, закономірним висновком із процесу засвоєння багатоманітних внутрішніх зв'язків і цілісності системи, в яку входить певне поняття, і подальшої його генералізації.

Резюмуючи, треба зазначити, що засвоєння знань та вмінь учнів на рівні компетентностей може відбуватись і за умови мінімальної участі вчителя. А от без активної участі самих учнів процес засвоєння фундаментальних знань на рівні сучасних вимог неможливий. Тому потрібно стимулювати учнів до пізнавальної діяльності, створювати мотиви свідомого ставлення до навчання. Лише за таких умов можлива самореалізація учнів у житті, їхня адаптація в соціумі.

Посилання

1. Равен Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация / Пер. с англ. — М., «Когито-Центр», 2002.

² Зеленина Е.Б. Одаренный ребенок: как его воспитывать и обучать? / Е.Б. Зеленина // Народное образование. — 2010. — № 8.

³ Овчинникова О.Н. Старшие подростки: мотивационная готовность к учебе и познанию. В поиске оптимальных условий / О.Н. Овчинникова, Т.М. Чурекова // Народное образование. — 2010. — № 2.

⁴ Там само.

⁵ Зеленина Е.Б. Одаренный ребенок: как его воспитывать и обучать? / Е.Б. Зеленина // Народное образование. — 2010. — № 8.

⁶ Блинова Е.Р. Мотивация учебно-познавательной деятельности школьников с помощью контекстной задачи / Е.Р. Блинова // Народное образование. — 2010. — № 6.