У статті обкреслені організаційно-теоретичні підходи до науково-дослідної роботи учнів у контексті етнонаціональних, культурно-мовних цінностей народів Сходу в науковому суспільстві гімназистів Київської гімназії східних мов № 1.

Бібліографічний опис: Савченко М. П. Організація досліджень етнонаціональних, культурно-мовних цінностей народів сходу в науковому товаристві гімназистів. Обдаровані діти – скарб нації : матер. Міжнар. наук.-практ. онлайн-конф. (м. Київ, 8–11 груд. 2020 р.). Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2020. С. 326–332.

Розвиток культурно-мовних цінностей особистості розглядається як фактор збереження чистоти української мови як державної, культурної самобутності українського народу. Українська мова є визначальним чинником і головною ознакою ідентичності української нації, базовим системотвірним складником української громадянської нації. Перед педагогічною наукою постало завдання з розроблення концептуальних підходів до нового змісту, організаційних форм і методів розвитку культурно-мовних цінностей здобувачів освіти Лінгвокультурологічна проблематика розглядається у межах лінгвокраїнознавства, етнолінгвістики, психолінгвістики, лінгвістичної філософії, лінгвокультурології. Національно-культурна картина світу формується, насамперед, мовними чинниками.

Бібліографічний опис: Савченко М. Розвиток культурно-мовних цінностей особистості як стратегічного потенціалу комунікативної поведінки. Соціокомунікативний простір України: історія та сьогодення : зб. матеріалів Всеукраїнської наук.-практ. конф. до 125-річчя від дня народження М. T. Рильського. Київ, 20 - 21 лютого, 2020 р. Київ: Міленіум, 2020. С. 90–92.

Глобальнісвітові процеси, інтеграція України у європейський правовий, демократичний простір, українсько-польські взаємини сприяють процесам трансформації полікультурної освіти громадян, упровадженню принципів толерантності, міжнаціональної злагоди, взаєморозуміння народів (особистий, соціальний, державний рівні). У Київській гімназії східних мов №1 – Асоційованій школі ЮНЕСКО розроблена педагогічна система розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів, що охоплює розвиток комунікативної культури особистості; формування національної ідентичності, соціальних і гуманістичних моральних позицій особистості на основі етнонаціональних, культурно-історичних цінностей українського, інших народів, інтеграції знань про людину і суспільство, про національні, загальнолюдські, європейські цінності, полікультурні, правові, громадянські компетентності, здатності до відповідального вибору у системі міжособистісних, міжкультурних, суспільних відносин, у демократичних перетвореннях, у державотворчих процесах, у розвитку громадянського суспільства.

Бібліографічний опис: Савченко М. П. Українсько-польські взаємини у контексті розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей гімназистів. Україна–Польща: стратегічне партнерство в системі геополітичних координат : з6. наук. праць II міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ. 14-15 травня 2020 р. Київ: Міленіум, 2020. С. 161–162.

Переклади з літератур світу – важливийнацієтворчий чинник, адже важко недругам заперечити існування української мови (а заразом і нації), якою створено потужний пласт художньо довершених перекладів Максим Рильський – один із найвидатніших перекладачів XX століття, талановитий науковець, перекладацька діяльність якого мала значний вплив на розвиток української літератури. Рильський поєднував у собі не тільки талант поета, письменника, але й теоретика перекладу. Досі не втратили актуальності положення М. Рильського про специфіку художнього перекладу, про його роль у процесі міжнаціональної культурної взаємодії. Водночас діяльність Рильського як перекладача поетичних творів з європейських мов давала йому цінний матеріал для аналізу, теоретичних роздумів та практичних порад щодо складних проблем перекладацької праці.

Бібліографічний опис: Сегеда Ж. Максим Рильський як перекладач творів зарубіжної літератури у контексті гімназійної освіти. Соціокомунікативний простір України: історія та сьогодення : зб. матеріалів Всеукраїнської наук.-практ. конф. до 125-річчя від дня народження М. T. Рильського. Київ, 20-21 лютого, 2020 р. Київ: Міленіум, 2020. С. 61–63.

Сучаснаосвіта покликана виховувати високоморальну, мовну, громадянську особистість, якій властива гуманістична, громадянська, комунікативна культура та готовність до компетентної відповідальної участі в житті суспільства, у розвитку демократії в Україні. Трансформаційні процеси в Україні та процеси глобалізації якісно змінюють комунікативну парадигму, у якій формуються основні особистісні якості, ціннісно-смислові орієнтації та засвоюються особистістю загальнолюдські, етнонаціональні, культурно-мовні та морально-громадянські цінності. Вони у своїй єдності репрезентують культурну свідомість, де несуперечливо мають існувати й співіснувати і етнонаціональні пріоритети, і надбання інших культур, що відповідає вимогам демократичного, громадянського суспільства.

Бібліографічний опис: Савченко М. Музейна педагогіка як засіб розвитку культурно-мовних цінностей та комунікативної компетентності учнів гімназії. Музейна педагогіка в науковій освіті : зб. тез доповідей учасників ІІ Всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ, 26 листопада 2020 р. / за наук. ред. С. О. Довгого. Київ: Національний центр «Мала академія наук України», 2020. С. 86–91.

Видатнемісце в українському китаєзнавстві ньому належить Івану Корнійовичу Чирку (1922–2003) – українському письменникові-перекладачеві китайської літератури, педагогові, одному з організаторів навчання китайської мови в закладах загальної середньої та вищої освіти в Україні. На різних особистих життєвих етапах Китай, китайська мова відіграли визначальну роль у життєствердженні І. К. Чирка.

Бібліографічний опис: Савченко М. Іван Чирко – український письменник-перекладач китайської літератури, педагог. Новації і традиції перекладу: українські студії в європейському вимірі (присвячено року Європи в Україні). Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 12-13 лист. 2020 р. Київ: НУБіП України, 2020. С. 25–27.

На етапі інтеграції України у світове співтовариство та здійснення освітніх реформ, зростає роль іноземних мов, у тому числі арабської мови, у розвитку міжнародних культурно-освітніх відносин, міжкультурної комунікації народів. Розширення міжнародного співробітництва України з іншими державами світу робить актуальною роль перекладу як особливого виду міжкультурної комунікації, виду мовного посередництва мета якого максимально наблизити двомовну комунікацію до одномовної.

Бібліографічнийопис: Саліх С. А. Носій арабської мови як метод вирішення лінгвокультурних, соціокультурних та міжкультурних проблем комунікації. Новації і традиції перекладу: українські студії в європейському вимірі(присвячено року Європи в Україні). Матеріали Міжнародноїнауково-практичної конференції, м. Київ, 12-13 лист. 2020 р. Київ: НУБіП України, 2020. С. 27–29.

Наскрізні змістовні лінії є спільними для всіх предметів освітнього процесу, через що сприяють формуванню ціннісних та світоглядних орієнтирів сучасного здобувача освіти, на основі яких в майбутньому визначатиметься життєва позиція й ставлення до суспільних норм в цілому. Зміст освіти, спрямований на інтеграцію до світових та європейських стандартів, вимагає впровадження нових засобів інтегрування освітніх програм з ключовими компетентностями. Наскрізні змістовні лінії вибудовують «освітні маячки» навчального матеріалу в різних джерелах інформації, завдання яких формується на реальному змісті. Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо  різноманітних способів діяльності і думок.

Схарактеризовано дачне селище Святошин (передмістя Києва), яке виникло у другій половині XIX – на початку XX століття. Виокремлено роль заміських дач киян у формуванні та розвитку соціокультурного простору дачного селища, вплив процесів модернізації на стан повсякденного життя заміської околиці Києва; розпізнано й описано збережені пам’ятки архітектури у регіоні; виокремлено роль сприятливого природного середовища на розвиток інфраструктури селища, на транспортне сполучення з Києвом, іншими населеними пунктами України; збір та систематизація інформації на основі вивчення місцевості, фондів музею історії Святошинського району міста Києва, місцевих краєзнавчих та історичних досліджень; розвиток пізнавальних інтересів учнів, ключових та предметних компетентностей учнів на засадах змісту святошинознавства; національно-патріотичне виховання здобувачів освіти; розвиток культурно-мовних та морально-громадянських цінностей, ціннісно-смислових орієнтацій та критичного мислення учнів.

З метою реалізації змісту Законів України «Про світу», «Про загальну середню освіту», «Про інноваційну діяльність», Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, Програм «Освіта столиці. 2011-2015 роки», «Київ. Освіта столиці. 2015-2018 роки», «Освіта Києва. 2019-2023 роки», Комплексної програми «Стратегічні напрямки інноваційного розвитку Київської гімназії східних мов №1 на 2012-2017 роки», завдань всеукраїнського рівня дослідно-експериментальної роботи за темою: «Реалізація інноваційної моделі розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів» (2012-2019 роки), закордонного мовного стажування учнів Київської гімназії східних мов №1 організовується діяльність тимчасової чартерної мовної школи у країні проходження іншомовного стажування на базі закордонних освітніх центрів, закладів вищої та загальної середньої освіти.

Бібліотечний урокспрямовано на ознайомлення здобувачів освіти з поняттями академічної грамотності та етики. Акцентується на важливості дотримання академічної доброчесності в навчанні, на потребі визначити роль та необхідність уникнення плагіату. Як результат, закріплюватимуться знання про такі поняття та категорії: відповідальність, чесність, плагіат, академічна доброчесність, інтелектуальна власність, оригінальність тексту, громадянські права та обов’язки, кодекс честі у навчанні; розвиток морально-громадянських цінностей учнів; формування особистої відповідальності здобувачів освіти.

Бібліографічний опис: Тельчарова B. B. Академічна доброчесність школярів (бібліотечний урок). Науково-методичний вісник Ніжинського обласного педагогічного ліцеюЧернігівської обласної ради. Ніжин: ПП Лисенко, 2020. Вип. 2 (18). С. 83–89.