Для посилання:

Русалкіна Л. М. Засоби риторики як основа особистісного зростання учнів [Текст] / Л. М. Русалкіна, С. В. Косянчук] // Українська мова і література в школі. – 2009. – №8. – С. 28–31.

Педагогічний досвід

ЗАСОБИ РИТОРИКИ ЯК ОСНОВА ОСОБИСТІСНОГО ЗРОСТАННЯ УЧНІВ

Любов РУСАЛКІНА,

учитель вищої категорії Херсонського ліцею журналістики, бізнесу та правознавства Херсонської міської ради, член Національної спілки журналістів України,

Сергій КОСЯНЧУК,

науковий співробітник лабораторії навчання української мови

Інституту педагогіки АПН України

– То як ви кажете? Ри-то-ри-ка? Та немає цього у шкільній програмі! – молода співробітниця однієї з херсонських фірм, копіюючи для нас вкладки з журналів, ніяк не могла збагнути, для чого дітей «навантажують» ще ось таким додатковим предметом.

Дівчина не лукавила. Бо то було майже вісім років тому, коли, справді, серед учнів загальноосвітніх шкіл навіть слово риторика не було так широко вживане.

Утім, для учнів ліцею журналістики бізнесу та правознавства Херсонської міськради це не було дивиною. Тут уже майже 14 років за програмами профільного навчання з основ журналістики започатковано курс теорії і практики класичних законів мистецтва мислення та ораторської майстерності.

Довідка: Херсонський ліцей журналістики, бізнесу та правознавства – одна з помітних навчальних «планет» у сузір’ї інноваційних регіональних закладів освіти. У 1993 році (а це був не кращий період для вітчизняної освіти) педагогічний колектив середньої школи № 29 із спеціалізацією математика і фізика на чолі з кандидатом педагогічних наук В.В. Бобровим (світла йому пам’ять) започаткував інноваційний підхід до навчання і виховання учнівської молоді – створив перший в області ліцей із профільного навчання. Провідна його мета – реалізація спеціальної та допрофесійної підготовки ліцеїстів через вивчення низки спецкурсів і профільних предметів понад державний стандарт.

Які засадничі педагогічні та менеджерські рішення спонукали, керівництво першого на Херсонщині профільного навчального закладу посилити й так доволі напружені освітянські програми?

Реформа освіти, яка зробила тільки перші кроки, ставить за мету – формування людини не за єдиним зразком. Її завдання складніше і глобальніше: створити таку педагогічну систему, за якою кожна окрема дитина отримала б невичерпні можливості для повної самореалізації закладених у ній покликань, здібностей і неповторного таланту. Суб’єктом успішного функціонування такої особистісно зорієнтованої педагогічної системи мають стати: нова людина, нова молодь, нове суспільство.

Нова людина повинна вміти (а головне – хотіти!) працювати, творити добробут, мир і красу, аналізувати свої вчинки не абстрактно, а конкретно, зважаючи на інших людей, а також розуміти кожного, сприймати його таким, яким він є. Одне слово, мусить бути передусім розумним дипломатом, а не грізним воїном, безкомпромісним і невблаганним борцем.