RU. В паре «эмоция
– логика» для большинства современных аудиторий предпочтение должно быть отдано
эмоции. Почему? Всякое логичное рассуждение, особенно любая дедукция, есть своего
рода мыслительное принуждение, некоторое интеллектуальное насилие над
аудиторией – ее загоняют логическими доводами в некоторую специально
подготовленную ловушку, подводя к выводу, которому нет альтернативы. Еще
Аристотель говорил: «Мышление есть страдание, ибо, коль вещь необходима - в
тягость нам она». Подавляющее большинство людей не любит, когда кто-либо
доказывает им «единственную» истину, не оставляя при этом места для сомнения в
ее правоте. «Не следует требовать от оратора точных доказательств, – указывал
Аристотель, – точно так же, как от математики не следует требовать
эмоционального обсуждения».
Разумеется,
логика должна присутствовать в аргументации, но логику нужно «скрывать» за
эмоциональной формой изложения, конкретными примерами, юмором и т.п. Цитируем по: Зубанова С. Г. Риторика :
учеб. пособ. [в 3-х ч.]. – Ч. 3. [Текст] / С. Г. Зубанова. – М., 2003.
– 52 с. – С. 34.
UA. У парі
«емоція – логіка» для більшості сучасних аудиторій перевага має бути віддана
емоції. Чому? Будь-яке логічне міркування, особливо будь-яка дедукція, є
своєрідним розумовим примусом, деяке інтелектуальне насильство над аудиторією –
її заганяють логічними доводами в певну спеціально підготовлену пастку,
підводячи до висновку, якому немає альтернативи. Ще Аристотель говорив:
«Мислення є страждання, бо коли річ потрібна – як тягар нам вона». Переважна
більшість людей не любить, коли хто-небудь доводить їм «єдину» істину, не
залишаючи при цьому місця для сумніву в її правоті. «Не слід вимагати від
оратора точних доказів, – указував Аристотель, – точно так само, як від
математики не слід вимагати емоційного обговорення».
Зрозуміло, логіка має бути в аргументації, але логіку
слід «приховувати» за емоційною формою викладу, конкретними прикладами, гумором
і т.п. Цитовано за: Зубанова С. Г. Риторика :
учеб. пособ. [в 3-х ч.]. – Ч. 3. [Текст] / С. Г. Зубанова. – М., 2003.
– 52 с. – С. 34.
