Для посилання:

Липова Л. А. Диференціація навчання в основній школі засобами підручника [Текст] / Л. А. Липова , П. І. Замаскіна // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць / [ред. кол., головн. ред. В. М. Мадзігон; наук. ред. О. М. Топузов]. – К. : Пед. думка, 2011. – Вип. 11. – 800 с. – С. 56–60.

Диференціація навчання в основній школі засобами підручника

Л. А. Липова, канд. пед. наук,

П. І. Замаскіна,

Інститут педагогіки НАПН України

Постановка проблеми. Диференціація навчання – це врахування індивідуально-психологічних особливостей особистості в формі групування учнів і різної побудови процесу навчання у виділених групах [2]. Вона виступає як засіб виявлення індивідуальних освітніх траєкторій кожного учня. Іноді диференціація розглядається і як засіб створення інтелектуальної еліти суспільства, що підсилює його стратифікацію, полегшує соціалізацію випускників, їх адаптацію до умов життя і вибору професії. У дидактиці диференційоване навчання розглядається з акцентом на специфіку процесу навчання в умовах диференціації, а індивідуалізація – як крайній випадок диференціації [1; 5]. Диференціація навчання дає можливість учневі успішніше засвоїти зміст освіти, необхідний для його самореалізації в житті, робить життя учня більш комфортним, адаптуючи його до умов соціуму, дає змогу учневі самовизначитись у своїх інтересах і схильностях, напрямі майбутньої професійної діяльності [3].

У практиці навчання існують різні форми диференціації: класи з поглибленим вивченням деяких предметів, профільні класи тощо, різні форми навчальної діяльності учнів на заняттях залежно від складу, структури, характеру навчальної інформації (постановка експерименту, висунення гіпотез і їх перевірка, виконання конструкторських і проективних робіт тощо) [4]. Останніми роками значно зросла кількість варіативних джерел інформації, крім підручника, якими може користуватись учень відповідно до його інтересів, мотивів набуття майбутньої професії (додаткова література, посібники, Інтернет тощо). Водночас у ланцюгу передачі інформації «учитель – навчальний матеріал – учень» під поняттям «навчальний матеріал» зазвичай розуміють інформацію підручника як навчальної книги, адже підручник пишеться для учня [6].

Метою нашої статті стало з’ясування питання реалізації функцій підручника, у тому числі головної – керування пізнавальною діяльністю учнів за рахунок диференціації форм і видів діяльності школярів на уроці.

Висновки. Отже, для формування самостійності у здобутті знань необхідно, передусім, навчити дитину вчитися. Цього можна досягти, привчаючи учня до самостійної роботи за підручником з урахуванням диференційованого підходу, тобто, виконання завдань на відповідному рівні навчальних можливостей дитини. Водночас диференціація навчання засобами підручника викликає постановку нових проблем: забезпечення діагностичними матеріалами, необхідність допомоги психологів, зокрема в розвитку мотивації до навчання, належної розробки апарату орієнтування, удосконалення змісту підручника в аксіологічному напрямі, його практичної спрямованості для полегшення вибору профілю навчання.

Література

1. Володько В. М. Індивідуалізація і диференціація навчання і виховання [Текст] / В. М. Володько // Гуманітарні науки. – 2001. – № 1. – С. 54–65.

2. Журавлёв И. К. О некоторых дидактических требованиях к конструированию школьного учебника [Текст] / И. К. Журавлёв // Проблемы школьного учебника. – М., 1983. – Вып. 12.

3. Осмоловская И. М. Дифференциация процесса обучения в современной школе: Учеб. пособие [Текст] / И. М. Осмоловская. – М. : Изд-во Моск. психолого-социального ин-та; Воронеж : Изд-во НПО «МОДЭК», 2004. – 176 с. (Серия «Библиотека педагога-практика»).

4. Сікорський П. І. Теоретико-методологічні основи диференційованого навчання [Текст] / П. І. Сікорський. – Львів : Каменяр, 1998. – 196 с.

5. Унт И. Индивидуализация и дифференциация обучения [Текст] / И. Унт. – М. : Просвещение,1990. – 173 с.

6. Ямшинина С. Н. Для кого пишут учебники? [Текст] / С. Н. Ямшинина // Народное образование. – 2010. – № 1. – С. 209–213.

У статті розглядається питання диференціації навчання шляхом використання підручника. Висвітлюються провідні компоненти варіативної структури підручників трьох основних типів, їх функції в аспекті диференціації та індивідуалізації навчання.

Ключові слова: диференціація навчання, структура і функції підручника, керування пізнавальною діяльністю засобами підручника.

В статье рассматриваются вопросы дифференциации обучения путём использования учебника. Освещаются ведущие компоненты вариативной структуры учебников трёх основных типов, их функции в аспекте дифференциации и индивидуализации обучения.

Ключевые слова: дифференциация обучения, структура и функции учебника, руководство познавательной деятельностью посредством учебника.

The issues of differentiation of education by means of using the textbook is examined in the article. The leading components of variant structure of textbooks of three basic types are dealt with, their functions in the aspect of differentiation and individualization of education.

Keywords: differentiation of education, structure and functions of the textbook, management of cognitive work by means of the textbook.