Для посилання:

Липова Людмила. Впровадження моделі допрофільної підготовки учнів [Текст] / Людмила Липова, Людмила Шконда, Юлія Іванова // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. – 2011. – №2. – С. 85–89.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

Людмила ЛИПОВА, старший науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, канд. пед. наук,

Людмила ШКОНДА, начальник відділу освіти Путівльської райдержадміністрації Сумської області,

Юлія ІВАНОВА, методист-психолог методичного кабінету відділу освіти Путивльської райдержадміністрації Сумської області

Допрофільна підготовка учнів в основній школі

Допрофільна підготовка і профільне навчання — дві складові одного процесу: самовизначення особистості у виборі подальшого напряму в освіті і професійній діяльності. Головним завданням допрофільної підготовки є визначення природних нахилів і здібностей дитини.

Ключові слова: підготовка допрофільна, курси елективні, критерії відбору змісту навчання, критерії готовності до вибору профілю навчання

У Концепції профільного навчання в старшій школі зазначається потреба попереднього здійснення допрофільної підготовки (Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. — № 24, грудень 2003., К. : Педагогічна преса. — 2003. — С. 3—15). Необхідність неперервної системної діяльності щодо професійного самовизначення учнів уже не викликає сумніву ані у вчених, ані у вчителів-практиків.

Допрофільна підготовка — система психологічної, педагогічної, інформаційної та організаційної підтримки учнів основної школи, яка сприяє їх самовизначенню

На етапі допрофільної підготовки має відбутися первинний розумний вибір учня своєї подальшої системи освіти, який належить до категорії разових відповідальних рішень. Цей етап має допомогти підлітку зорієнтуватися у світі професій. На нашу думку, система допрофільної підготовки віддиференційовує й визначає свої цілі, завдання, основні принципи, зміст, умови та етапи її організації, особливості застосування нових технологій навчання, критерії готовності до вибору профілю навчання.

Згідно із зазначеними критеріями проводилось опитування учнів 8 і 9-х класів щодо вибору профілю навчання. На констатувальному етапі педагогічного експерименту було виявлено 40% восьмикласників і 50% дев'ятикласників, які остаточно визначились з вибором профілю навчання. На формувальному етапі завдяки застосуванню нашої методики таких учнів виявилось відповідно на початку навчального року 60% восьмикласників і 70% дев'ятикласників, а наприкінці навчального року — відповідно 80% восьмикласників і 90% дев'ятикласників. Із дев'ятикласників 10% коливались між двома, рідше трьома профілями. Отже, ми вважаємо, що цілеспрямована системна діяльність педагогічного колективу школи за нашою методикою спільно із закладами додаткової освіти зумовила підвищення ефективності допрофільної підготовки, полегшила учням процес профільного і професійного самовизначення.