Для посилання:

Липова Людмила. Впровадження моделі допрофільної підготовки учнів [Текст] / Людмила Липова, Поліна Замаскіна, Віктор Малишев // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. – 2011. – №1. – С. 90–95.

ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА РОБОТА

Людмила ЛИПОВА,

старший науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, канд. пед. наук

Поліна ЗАМАСКІНА,

директор гімназії № 290, м. Київ

Віктор МАЛИШЕВ,

професор Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», д-р техн. наук

Впровадження моделі допрофільної підготовки учнів

У статті представлено модель допрофільної підготовки учнів, яку успішно впроваджено в роботу гімназії № 290 міста Києва

Ключові слова: підготовка допрофільна, дидактичні умови, профорієнтація

На сучасному етапі важливим напрямом модернізації освіти в Україні є підготовка випускників шкіл до життя в умовах ринкової економіки. Одним з важливих шляхів реалізації цієї ідеї є профільне навчання, яке сприяє професійному самовизначенню особистості.

Процес профільного навчання передбачає допрофільну підготовку і безпосереднє профільне навчання. Обидва етапи однаково важливі: перший (до профільна підготовка) спрямований на вибір учнем подальшого напряму освіти, другий (профільне навчання) – на вибір професійної діяльності. Тобто якщо в старшій школі учнів підводять до самовизначення майбутньої професії, то в основній школі відбувається попереднє визначення напряму подальшої навчальної діяльності. Тому основною метою допрофільної підготовки є формування у школярів здатності робити свідомий вибір профілю навчання, який відповідає їх здібностям та інтересам.

У підлітковому віці учні мають ще недостатню базу знань з основних шкільних предметів, а тому без допомоги дорослих не можуть остаточно з'ясувати для себе, які з навчальних предметів їм більше подобаються. Бракує їм і знань про світ професій. У них ще не сформовано уявлення про свої психофізіологічні якості, відсутнє уміння адекватно оцінювати свої нахили та можливості й співвідносити їх з вимогами, які висуває професія. Розв'язанню цих проблем насамперед і має слугувати допрофільна підготовка.

У процесі педагогічного експерименту з'ясувалось, що для оптимального самовизначення учнів загальноосвітнього навчального закладу щодо профільного навчання, а згодом і професійного самовизначення, необхідно проводити відповідну роботу у чотири етапи:

I – підготовчий (пропедевтичний) етап (1-7-й кл.);

II – допрофільна підготовка (8-9-й кл.);

III – профільне навчання (10-11-й кл.);

IV – постпрофільний, етап соціалізації випускників (1-2 роки моніторингу професійного становлення випускників).

За результатами співбесід, анкетування учнів ми дійшли висновку, що інформаційне забезпечення впливає на процес профільного самовизначення учнів основної школи. За результатами анкетування на запитання «Яка з вищезазначених дидактичних умов найбільше вплинула на вибір профілю навчання?» відповіді розподілились таким чином: зміст навчання (переважно курси за вибором) – 26%, психологічний супровід – 24%, педагогічна підтримка – 20%, інформаційне забезпечення – 25% (решта учнів – 5% не дали відповіді). Одержані дані свідчать про те, що всі зазначені дидактичні умови учні визнають приблизно однаковими за їх вагомістю для профільного самовизначення.

Отже, визначені нами дидактичні умови організації допрофільної підготовки мають застосовуватись у комплексі. Лише у цьому випадку майже всі учні (95%) основної школи на етапі допрофільної підготовки визначаються з вибором подальшого профілю навчання.