Братко В. Реалізація змістової культурологічної лінії на
уроках української літератури (5-й клас) [Текст] / В. Братко // Українська мова
і література в школі. – 2013. – №7. – 64 с. – С. 30–34.
У статті розглядається проблема
реалізації змістової культурологічної лінії на уроках української літератури в
5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів на прикладі вивчення ліричних
та епічних творів.
Ключові слова: змістова культурологічна лінія, українська література,
ліричний твір, сучасна проза, інтегративний підхід.
В статье рассматривается проблема реализации содержательной
культурологической линии на уроках украинской литературы в 5-6-х классах общеобразовательной школы на примере изучения лирических и эпических
произведений.
Ключевые слова:
культурологическая линия, украинская литература, лирическое
произведение,
современная литература, интегративный подход.
The article deals with the problem of realization
content culturological line on the lessons of Ukrainian literature in the
5-6-th forms of secondary school on the example of learning lyric works and
modern children literature.
Keywords: content culturological line, Ukrainian
literature, lyric works, modern literature, integrative approach.
Цитата, с. 33–34. Короткий огляд
творчості письменника, різнобічний підхід до аналізу оповідань, чітко продумані
вчителем-словесником форми й прийоми роботи на уроці літератури у 5-у класі
допоможуть учням збагнути наскрізну тему художнього твору – вічне протистояння
добра і зла, пізнавальну й виховну цінність оповідання.
Аналіз епічного твору має певну
послідовність: вступне слово про творчість письменника; творче прочитання твору
й засвоєння його змісту; вивчення системи образів; розгляд особливості мови;
пізнавально-виховне значення твору. Ядром активізації пізнавальної діяльності
учнів, засобом формування літературної, у т.ч. культурологічної, компетентності
на уроках літератури виступає художній текст, у якому закладена проблема
«людина і світ, що її оточує». Моральне, духовне, економічне благополуччя
людської цивілізації й, навіть, біологічне виживання буде залежати від того,
наскільки гармонійними будуть взаємні стосунки обох факторів – людини й
навколишнього середовища.
Осмислення змісту твору
відбувається за такими питаннями й завданнями:
1) Які почуття викликало у вас
оповідання «Лось»?
2) Які проблеми порушив автор в
оповіданні? Як їх розв'язує? Чим початок оповідання нагадує казку?
3) В яку біду потрапив лось? Як
боровся за життя?
4) Зачитайте опис лося. Чому лось
принюхувався до слідів на стежці? Чи боявся він людей?
5) Як автор оповідання змальовує
братів? Знайдіть у тексті способи вираження авторського ставлення до дітей.
6) Виразно прочитайте епізод про
постріл. Як діалог братів зі Шпичаком допомагає зрозуміти читачам характери
братів?
7) Хто з героїв оповідання уособлює
добро, а хто зло?
8) Яку роль у розвитку подій
відіграє природа? Як, на думку автора, людина повинна ставитись до природи?
9) Чи перемогло зло в оповіданні
«Лось»? Висловіть свою думку.
Аналіз тексту дає змогу учням
заглибитись у психологію вчинків головних героїв (двох братів та їхнього рідного
дядька Шпичака), висловити власні судження про них, про напружені події,
усвідомити цілісну картину життя та розуміння своєї належності до землі, на
якій народилися; про добро і зло, любов і милосердя, як шлях до перемоги добра.
На цьому етапі уроку рекомендуємо
проводити дослідницьку роботу, інсценування епізоду (діалог дітей зі Шпичаком)
оповідання з обговоренням, застосовувати виразне читання й обговорення образів
природи, спонукати учнів до роздумів. З ілюстраціями учнів, наперед
підготовлених до вивчення оповідання «Лось» Є. Гуцала, можна працювати або під
час читання оповідання, або під час його аналізу.
Підбиваючи підсумок уроків,
зазначимо, що, по-перше, герої оповідання Є. Гуцала наділені здатністю тонко
відчувати природу, сприймати її красу; по-друге, опис природи, порятунок лося
та його загибель, своєю чергою, допомагають розкрити вчинки братів, їхню
життєву позицію, з'ясувати головну думку художнього твору.
Літературна майстерність Є.
Гуцала розкривається ==с. 33, далі с.34== у дивовижних описах природи, її краси
й таємниць, прозорій чіткості задекларованих істин. Разом із героями письменника – сільськими хлопчиками й дівчатками –
вчимося любити і берегти все живе: дерево й квітку, тварину й пташку. Вивчення
творчого доробку письменника на уроках української літератури в основній школі
сприяє розвитку особистості на духовно-моральному ґрунті загальнолюдських
цінностей; надає змогу вільно розуміти мову й образи рідної природи, формує в
учнів літературну компетентність.
З огляду на викладене вище можемо
зробити такі висновки:
1) уроки літератури в
культурологічному контексті дають змогу вчителю-словеснику працювати творчо,
широко використовувати різні форми й методи роботи, нетрадиційні форми або
етапи уроку залежно від змісту матеріалу, рівня знань і вмінь учнів;
2) узагальнюючи й аналізуючи досвід
реалізації культурологічного матеріалу, зазначимо, що така важлива педагогічна
умова, як добір фактичного матеріалу, має поєднувати в собі науково-теоретичну
значущість та естетичну виразність;
3) під час відбору навчального
матеріалу для роботи з учнями використовуються факти й події з історії,
мистецтва, які є найважливішими та типовими для історії епохи і будуть
зрозумілі учням; є яскравими й емоційно насиченими, здатними впливати на
свідомість і почуття дітей; слугують формуванню в учнів уміння спостерігати
навколишню дійсність; сприяють пробудженню в них інтересу до рідних місць,
зміцнюють почуття любові до своєї країни й громадянського обов'язку перед нею;
4) уроки літератури в
культурологічному контексті вимагають знання вчителем-словесником
індивідуальних особливостей учнів, їхніх інтересів, діалогічного методу
навчання;
реалізація культурологічного
аспекту на уроках української літератури загальноосвітніх навчальних закладів
виступає як один із шляхів удосконалення змісту навчання і сприяє формуванню
літературної компетентності учнів 5-х класів.
Література
1.Бахтин
М.М. Проблемы поэтики Достоевского / М.М. Бахтин. – М.: Сов. Россия, 1979. – 320 с.
2.Більченко Євгенія. Педагогіка як
форма буття культури: перспективи діалогу педагогічної та культурологічної
парадигми / Є. Більченко // Шлях освіти. – 2006. – № 3. – С. 2-5.
3.Більченко Євгенія. Проблема
тексту культури в змісті освіти / Є. Більченко // Шлях освіти. – 2007. – № 3. –
С. 8-12.
4.Боровик М.Г. Системно-культурологические основы изучения
гуманитарных предметов в школе: автореф. дисс. канд.
пед наук. – СПб., 1997. – 19 с.
5.Гуцало Євген. У гаї сонце
зацвіло: Оповідання та повісті / Упоряд. та вступ. слово Лесі Ворониної. – К.:
Знання, 2008. – 239 с. – (Скарби української літератури).
6. Державний
стандарт базової і повної середньої освіти. – [Електронний ресурс] /
[Затверджено постано-
вою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392] – Режим
доступу: http://www.mon.gov.ua
/images/files/loshkilna-serednya/serednya/derzhstandart/post_derzhstan.dok
7.Доманский В.А. Литература и культура:
Культурологический поход к
изучению словесности в школе: Учебное пособие / В.А. Доманский. – М.: Флинта: Наука, 2002. – 368 с.
8.Загвязинский
В.И. Теория обучения: Современная интерпретация: учебное пособие для студ.
высш. учебн. заведений /
В.И. Загвязинский. –
М.: Академия, 2004.
– 192 с.
9. Паламарчук В.Ф. Першооснови педагогічної інноватики /
В.Ф. Паламарчук. – Т. 2. – К.: Освіта України, 2005. – 504 с.
10.Філософський словник. – К.: Голов. ред. УРЕ, 1986. – 800 с.
Шевченко Т. Зібрання творів: У 6 т. (вид., автентичне 1-6 томам «Повного зібрання творів у дванадцяти томах»). – К.: Наукова думка, 2003.
| 
Головна 
