Голуб Н. Ситуаційний метод на уроках української мови в
школі [Текст] / Н. Голуб // Українська мова і література в школі. – 2013. – №7.
– 64 с. – С. 18–23.
Автор статті розкриває суть ситуаційного методу, визначає переваги й
особливості його, розробляє алгоритм застосування на уроках української мови,
пропонує зразки ситуацій для розв'язання на уроках української мови важливих
завдань шкільної мовної освіти.
Ключові слова: ситуаційний метод, ситуація, аналіз, прийоми,
ситуаційний матеріал, алгоритм дії методу.
Автор статьи раскрывает суть ситуационного метода,
определяет преимущества и особенности его, разрабатывает алгоритм применения на
уроках украинского языка, предлагает образцы ситуаций для решения на уроках
украинского языка важных задач школьного языкового образования.
Ключевые слова: ситуационный
метод, ситуация, анализ, приемы, ситуационный материал, алгоритм действия
метода.
The author reveals the essence of situational
method identifies the advantages and features it develops an algorithm applying
the lessons of the Ukrainian language, provides examples of situations in the
classroom to solve important problems of the Ukrainian language school language
education.
Keywords: situational method, situation analysis,
techniques, situational material, the algorithm of the method.
Цитата, с. 19. Одним із головних завдань учителя-словесника є
формування в учнів комунікативної компетентності як предметної і ключової.
Предметна комунікативна компетентність формується у штучно створених учителем умовах на уроці української мови. Однак уміння й
навички, сформовані на уроці, будуть цінними для учнів тоді, коли у них буде
потреба за межами уроку й школи. На таке функціональне поле знань, умінь і
навичок орієнтують ключові компетентності. Суспільний запит розширює межі
застосування їх, передбачає вихід на ситуації, у яких здобуті знання,
сформовані вміння й навички сприятимуть розв'язанню важливих життєвих проблем
засобами мови.
Розгляд особливостей методу варто
почати з узгодження позицій щодо номінування його. У науковій літературі існує
кілька варіантів назв методу, а саме: «ситуативний метод», «ситуаційний метод»,
«кейс-стаді», «кейс-метод», «метод моделювання ситуацій», «метод конкретних
ситуацій», «ситуаційне навчання», «комунікативно-ситуативні завдання»,
«ситуативна вправа», «ситуаційна вправа», «ситуаційне завдання». На запитання,
чим зумовлена така кількість назв і чи є між ними суттєва різниця, не дає
відповіді жоден посібник чи підручник.
Водночас термінологічне
розмаїття породжує проблеми: по-перше, ускладнює визначення місця методу у класифікації, по-друге, утруднює і без того непростий процес фахової
підготовки вчителя-словесника, по-третє, породжує методичну недбалість. Адже
якщо, наприклад, говоримо про «ситуаційний метод», маємо на увазі окрему
дидактичну категорію (метод), у структурі якої наявні прийоми, що формують його
і визначають дієвість. «Ситуаційна вправа», за логікою, має називати різновид
іншого методу – методу вправ. На жаль, такий вид вправи не представлений
належно в сучасних класифікаціях. Назва «метод моделювання ситуацій» означає,
що завдання учнів – лише змоделювати ситуацію. Однак досвід упровадження методу
в навчальний процес свідчить, що «моделювання» – це лише один із прийомів.
Немає потреби і в доповненні назви методу словом «конкретних» («метод конкретних ситуацій»), адже конкретність ситуації – один із принципів
формування її. Досить поширене в публікаціях сплутування понять «вправа» і
«завдання» проявилося й у цій царині: «ситуаційна вправа» і «ситуаційне
завдання» почасти не розмежовуються, а вживаються паралельно як тотожні. У
практиці навчання української мови, на жаль, рано говорити про ситуаційну
методику чи технологію, адже під неї необхідно підтасувати навчальний процес.
Ні методика, ні технологія на уроках української мови в школі досі не апробовані
й не впроваджені.
Література
1. Абакумова Н.Н. Компетентностный подход в
образовании: организация и диагностика / Н.Н. Абакумова, И.Ю. Малкова. — Томск: Томский государственный
университет, 2007. — 368 с.
2. Блог учителя української мови Горбанець Сніжани
Валентинівни [Електронний ресурс] / Режим доступу:
http://gorbanez.blogspot.com/2012/12/blog-post_17.html
3. Бордовская Н.В. Педагогика: учеб. пособ. / Н.В.
Бордовская, А.А. Реан. — СПб.: Питер, 2008. — 304 с.
4. Волкова А.И. Психология общения / А.И. Волкова.
— Ростов н/Д: Феникс, 2007. — 446 с.
5. Галаєвська Л.В. Ситуативні завдання у формуванні
культури спілкування на уроках української мови в старшій школі / Л.В. Галаєвська // Українська мова
і література в школі. — № 6. — 2011. — С. 22-27.
6. Горянина В.А. Психология общения : учеб. пособие
для студ. высш. учеб. заведений / В.А. Горянина. — 4-е изд., стер. — М.: Академия, 2007. — 416 с.
7. Кларин М.В. Инновации в мировой педагогике:
обучение на основе исследования, игры и дискуссии. (Анализ зарубежного опыта) / М.В. Кларин. — Рига:
Эксперимент, 1995. — 176 с.
8. Лещенко Г. Система ситуативних завдань до уроків
розвитку зв’язного мовлення (5 клас) [Електронний ресурс] / Режим доступу:
http://www.ukr-in-school.edu-ua.net/id/191
9. Межличностная коммуникация: теория и жизнь /
О.И. Матьяш, В.М. Погольша, Н.В. Казаринова, С. Биби, Ж.В. Зарицкая / под науч. ред. О.И. Матьяш. — СПб.:
Речь, 2011. — 560 с.
10. Найповніший тлумачний словник української мови
[Електронний ресурс] — Режим доступу :http://eslovnyk.com
11. Олешков М.Ю. Дидактическая коммуникативная
ситуация: проблема моделирования / М.Ю. Олешков // Мир образования — образование в мире. — 2008. — №
1. — С. 182-194.
12. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: учебник
для студ. пед. вузов: В 2 кн. / И.П. Подласый. — М.: ВЛАДОС, 2000. — Кн. 1 : Общие основы. Процесс
обучения. — 576 с.
13. Ситуаційна методика навчання: теорія і практика
/ Упорядн. О. Сидоренко, В. Чуба. — К.: Центр інновацій та розвитку, 2001. — 256 с.
14. Сурмін Ю.П. Метод аналізу ситуацій (case study)
та його навчальні можливості / Ю.П. Сурмін // Глобалізація і Болонський процес: проблеми і
технології: моногр. — К.: МАУП, 2005. — С. 173-195.
15. Щукин А.Н. Лингводидактический
энциклопедический словарь: / А.Н. Щукин. — М.: Астрель: АСТ, Хранитель, 2008. — 746 с.
|