Для посилання:

Логвіненко Н. М. Розвиток пізнавального інтересу до літератури під час вивчення фантастичної прози на факультативних заняттях [Текст] / Н. М. Логвіненко // Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки НАПН України за 2011 рік: наукове видання. – К., Ін-т педагогіки, 2012. – 376 с., с. 159–161.

Розвиток пізнавального інтересу до літератури під час вивчення фантастичної прози на факультативних заняттях

Н. М. Логвіненко, канд. пед. наук

Джерелом розвитку пізнавального інтересу до літератури стало змістове наповнення факультативного курсу «Українська фантастична проза». Під час укладання програми було враховано твердження вчених про те, що для збудження інтересу, предмет має бути частково новим, частково знайомим учням, оскільки нові факти й відомості не є єдиними й постійними стимулами пізнавального інтересу. До факультативу =с. 159= дібрано цікаві, захопливі, гостросюжетні твори фантастики, що мають незаперечну художню вартість. Звернення до них зумовлене не тільки необхідністю безпосереднього зацікавлення учнів, а й можливістю пов’язати твори, що вивчаються, з історією розвитку всієї української літератури, залучити широкі літературні асоціації («Нащадки скіфів» В. Владка, «Скіфська одіссея» Л. Костенко, «Скіфи» О. Блока), провести думку про широкий і багатогранний розвиток мистецтва, вічний його рух, сучасне звучання літературного твору. Експериментальне навчання довело, що літературні паралелі допомагають учням відчути, що література, як і життя, – це вічний рух, літературний герой не йде в історію разом зі своїм часом, це – жива думка. Справжній літературний твір людьми іншого покоління осмислюється по-новому. Знайомство з новими, невідомими до того іменами письменників (Т. Завітайло, Н. Тисовська, Д. Бузько, М. Дашкієв та ін.), різними епохами і світами (епоха скіфів, космічні світи, зоряні системи та ін.), новими творами вже знайомих українських письменників (Ю. Яновський, «Майстер корабля»; В. Винниченко, «Сонячна машина»; М. Трублаїні, «Глибинний шлях» та ін.), різноманітність образів-персонажів, багатогранність життєвих колізій, можливість відчути атмосферу різних позаземних епох і цивілізацій надали широкі можливості для постановки й обговорення важливих морально-етичних, наукових, філософських проблем, які хвилюють старшокласників.

Крім змісту, джерелом розвитку пізнавального інтересу до літератури став процес навчання, методичні форми його організації (інформаційно-вступні, консультативно-підготовчі заняття). Пошуково-дослідницький процес навчання забезпечувався заняттями поглибленого аналізу тексту з раціональним поєднанням фронтальних, групових й індивідуальних форм роботи. Тематика практичних занять, семінарів, конференцій спонукала слухачів бути активними, розвивати свої вміння й навички, на підставі виучуваних літературних творів робити висновки та узагальнення, усвідомлювати закономірності та логічну зумовленість розв’язання певної проблеми; виконувати різні види самостійної роботи. Експериментальне навчання =с. 160= виявляло високий рівень пізнавально-читацької діяльності старшокласників. На заняттях творчо-підсумкового типу (літературні вікторини, наукові конференції учнів, випуск літературних газет, альманахів та ін.), що є особливою формою роботи факультативу, найповніше розкривалася художня обдарованість учнів. =с. 161=