«Українська література в загальноосвітній школі», №10, 2012

Передплатний індекс 22410

Зміст

Літературознавство і школа

Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Театр корифеїв і українська драматургія кінця XIX— початку XXI ст.»

Медвідь Н. Науково-практична конференція у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка..2

У статті автор повідомляє про результати Всеукраїнської науково-практичної конференції «Театр корифеїв і українська драматургія кінця XIX — початку XXI ст.», яка відбулася 24—25 травня 2012 р. у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка.

Новиков А. Феномен театру корифеїв у контексті світової культури..5

У статті розкривається суть феномену театру корифеїв у контексті європейської і світової культури, значна увага приділяється історії останнього об’єднання найвизначніших майстрів сцени в одну потужну трупу на початку XX ст.

Козлов А. Психотипи віків у драмі І. Карпенка-Карого «Розумний і дурень»..8

У статті досліджені особливості психіки батьків і дітей у п’єсі І. Карпенка-Карого «Розумний і дурень». Автор відмічає, що відносини між дітьми багато в чому залежать від виховання батьків. Психотипи батьків і дітей драматург розкрив з особливим знанням психіки представників різних соціальних класів.

Ковпік С. Перший рімейк Михайла Старицького..10

У статті проаналізовано з точки зору поетики перший рімейк М. Старицького «Чорноморці», першотекстом якого була п’єса Я. Кухаренка «Чорноморський побит». Порівняльний аналіз вказаних п’єс показав, що визначальні компоненти авторської нарації — назва, вказівки на жанр, реєстр дійових осіб, декорації до яв, ремарки зазнали помітних змін під час переробки.

Мороз Л. Ідейні акценти драматургії Олени Пчілки..13

Йдеться про традиційні (гідність, порядність) та нові для української драматургії соціальні проблеми, яких торкається Олена Пчілка: формування інтелігенції, незапитаність у державному управлінському апараті молодих освічених службовців, корупція, деякі тендерні питання. Відзначено появу ознак «нової драми».

Філатова Л. «Наталка Полтавка» І. Котляревського: музично-просвітницький аспект впливу театрального мистецтва на формування національної свідомості народу..15

У статті розглянуто значення «Наталки Полтавки» І. Котляревського у формуванні національної свідомості української народу в контексті музично-просвітницької діяльності театру.

Бикова Т. Світ Гуцульщини в драматургії Гната Хоткевича..18

У статті на матеріалі дослідження текстів гуцульських п’єс Г. Хоткевича розкрито художні особливості змалювання Гуцульщини у драматичних творах письменника, зосереджено увагу на показі життя простих гуцулів початку XX століття. Зроблено висновок про вагомий внесок драматичної спадщини і театральної діяльності митця в розвиток української драматургії початку XX століття.

Буднік А., Хижняк І. Методика використання мультимедійних засобів навчання під час вивчення кінодраматургії у старшій школі..21

У статті описано доцільність використання мультимедійних технологій. Особливу увагу приділено класифікації і особливостям використання мультимедійних матеріалів. Обґрунтовано, що ця форма презентації інформації якнайкраще підходить для фізіологічних характеристик сприймання дітей старшого шкільного віку.

Негодяєва С. Становлення національного театру: мистецька рефлексія Марка Кропивницького..27

Розвідка презентує домінанту творчості М. Кропивницького — становлення національного театру й драматургії, і є потужно перспективною в ракурсі проблем вивчення авторського концепту дійсності в українському та світовому контекстах від реалізму до модерну.

Гаджилова Г. Українська драматургія 60—70-х років XIX століття: концепт «Не судилось»..30

На основі аналізу п’єс маловідомих українських драматургів Кузьми Шаповала, Григ. Лядави, Стеценка, Ф. Заревича та М. Кропивницького у статті доводиться, що мотив недолі, «не судилось» є одним з провідних у драматургії 60— 70-х років XIX ст.

Зелененька І. Образ-символ землі як психоісторичний код (на матеріалі творів Івана Карпенка-Карого й Тараса Мельничука)..33

Стаття є спробою аналізу особливостей функціонування образу землі як символу, як психоісторичного коду в соціальних комедіях І. Карпенка-Карого й віршах поета-дисидента Т.Мельничука. На прикладі дослідження цього образу доведено, що основою асоціативного самовираження драматурга-реаліста І. Карпенка-Карого й поета-дисидента Т. Мельничука є національні образи-архетипи.

Грабівська Г. Іван Франко про український театр (на матеріалі польського часопису «Kurjer Lwowski»)..35

У статті зроблено спробу розглянути міркування І. Франка про становлення та розвиток українського театру на шпальтах польського часопису «Kurjer Lwowski». Використовуючи погляди письменника, визначено основні принципи успішної вистави. Коротко висвітлено головні події у культурному житті українців.

Троша Н. Олександр Довженко — драматург..37

У статті розглядається драматичний доробок Олександра Довженка, а саме: п’єса «Життя в цвіту» та драматична поема потомки запорожців, у яких порушуються загальнолюдські проблеми.

Сапсаєнко Л. Фольклорні традиції в історичній драматургії Бориса Грінченка..41

У статті йдеться про те, що народна пісня в історичній драматургії Б. Грінченка відіграє роль своєрідної ілюстрації до тих чи інших подій, допомагає розкрити внутрішній стан дійової особи. Аналізуються п’єси «Ясні зорі», «Степовий гість», «Серед бурі».

Шевцова Л. Проблема руйнації родини у драмі Василя Мови (Лиманського) «Старе гніздо й молоді птахи»..43

У статті розглядається одна з ключових проблем драми Василя Мови (Лиманського) «Старе гніздо й молоді птахи» — руйнація заможної козацької родини в результаті зародження в кубанських станицях нових капіталістичних відносин.

Кірєєва О. Жарт як жанровий різновид традиційної комедії початку XX століття (на матеріалі п’єси Є. Кротевича «Сентиментальний чорт»)..45

Статтю присвячено з’ясуванню і розкриттю сутності поняття «жарт», що ним називали свої п’єси драматурги початку XX ст., до яких належить і Є.М. Кротевич. На матеріалі його п’єси «Сентиментальний чорт» досліджується втілення характерних особливостей жарту як жанрового різновиду традиційної комедії порубіжного періоду.

Ліпінська О. Риси постмодернізму у драматургії Валерія Шевчука..48

У статті проаналізовано з точки зору поетики постмодернізму драматичні твори Валерія Шевчука, з’ясовано риси індивідуального стилю митця.

Маковій М. Драматургія І. Карпенка-Карого З погляду рецептивних інтересів молоді..50

Стаття присвячена перегляду уявлень про драматургію І. Карпенка-Карого, віднаходження в ній інтересів молодого глядача (читача).

Міщенко О. Роль заголовків у процесі вивчення драматичних творів..52

У статті акцентується увага на необхідності роботи над заголовком художнього твору в процесі його шкільної інтерпретації. Крізь призму заголовків драматичних творів кінця XIX - початку XX століття простежено основні тенденції драматургії того часу. Представлені методичні рекомендації учителям шкіл, ліцеїв, гімназій для роботи над заголовками драматичних творів.

Шкурдода Л. Еміграція як шлях героя до себе у драматургії Лесі Українки..54

У статті на основі драматичних творів Лесі Українки досліджуються особливості художнього потрактування проблеми еміграції як складного процесу пошуку себе через самопізнання, духовний зв’язок із родиною, рідною землею.