Чумак Тетяна. Вивчення новелістики Олеся Гончара в світлі духовних орієнтирів письменника …34–37.

Для покликання:Чумак Тетяна. Вивчення новелістики Олеся Гончара в світлі духовних орієнтирів письменника [Текст] / Тетяна Чумак // Українська література в загальноосвітній школі. – 2015. – №4. – 48 с. 34–37.

Цитата, с. 34. Література в школі має формувати не просто освічену людину, а особистість, здатну жити в оновленому суспільстві за законами добра, справедливості, гуманізму, тому проблема нової моделі гуманітарної освіти, зокрема літературної, є особливо актуальною. Ми виходимо з того, що літературний твір тільки тоді може мати виховний вплив, коли він буде осмислений читачем, коли почуття й переживання героя стануть переживаннями учнів. Аналіз художнього твору має сприяти опануванню старшокласниками духовних орієнтирів творчості письменників, а відтак критеріїв моральної та естетичної оцінки подій, явищ і людських взаємин. Саме під час такого аналізу здійснюється формування духовного світу школяра.

Завдяки осмисленню учнями духовних орієнтирів творчості письменників здійснюється вплив на виховання духовної особистості старшокласника. Цей процес відбувається успішно, якщо моделюються навчальні ситуації, які сприяють усвідомленню ціннісних орієнтацій творчості письменника й формуванню духовності школярів, забезпечується емоційний фон уроків літератури.

Важливу роль у формуванні та розвитку духовної особистості відіграє введення учнів у коло живих і багатоаспектних соціальних явищ, складних міжосо-бистісних стосунків і зв’язків, осмислення ними діалектики душі людини. Ці процеси допомагають школярам глибше зрозуміти, оцінити і сприйняти себе через інших, суспільно значуще зробити особистісно значущим, тобто своїм власним орієнтиром.

Духовний світ автора значною мірою розкривається перед учнями під час знайомства з його життєписом. Письменник – це унікальна особистість. Щоб учні переконалися в неповторності духовних орієнтирівавтора, необхідно на уроці показати особливості його мислення, почуттів, життєвого вибору, спілкування, фактів долі. Адже кожен талановитий митець є виразником духовних ідеалів нації, голосом і совістю своєї епохи.

У кожного письменника власна життєва доля, своєрідність творчого стилю, глибоко індивідуальні світоглядні, моральні та естетичні критерії сприйняття навколишнього світу та оцінки людських взаємин, своєрозуміння істини, добра і краси, що, власне, і є духовними орієнтирами. Саме на цьому зосереджується увага учнів під час вивчення життєпису письменника.

Для глибшого та більш конкретного розуміння духовних орієнтирів творчості письменників ми вважаємо за доцільне умовно поділити їх на моральні, світоглядні та естетичні. До моральних належать, наприклад, людяність, гуманізм, доброта, шляхетність,чесність, скромність, почуття справедливості, емпатії, повага до праці, до батьків, до жінки, до матері, до людей, старших за віком. Світоглядні орієнтири – цепатріотизм, волелюбність, мужність, нескореність, героїзм, національна самосвідомість. Як естетичні орієнтири розглядаємо здатність відчувати й розуміти прекрасне в природі, людині, її взаєминах; захоплюватися шедеврами світового мистецтва; високий естетичний смак, розуміння краси рідної мови, людських вчинків. Безперечно, цей поділ досить умовний. Наприклад, вірність у коханні можна зарахувати до моральних орієнтирів, а вірність батьківщині, ідеалам боротьби за свободу – до моральних і світоглядних. А почуття відповідальності, власної гідності чи совісті – це і моральна, і водночас світоглядна категорія.

Наш підхід до організації аналізу художніх творів враховує також те, що кожен учень, кожен читач має власне бачення художнього твору, яке залежить від життєвого досвіду, розвитку емоційної сфери, своєрідності духовного світу реципієнта. Тобто процес сприймання літературного твору має суто особистісний характер. Унаслідок цього література здатна не лише знайомити читача з певними духовними цінностями, а й культивувати їх у людській душі. Тільки за цієї умови можливий перехід досвіду письменника в особистий досвід читача.