Коврігіна Лілія. Роль родинного оточення, самоосвіти та суперечностей доби в становленні творчої особистості Зінаїди Тулуб …40–44.

Для покликання: Коврігіна Лілія. Роль родинного оточення, самоосвіти та суперечностей доби в становленні творчої особистості Зінаїди Тулуб [Текст] / Лілія Коврігіна // Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – №9. – 48 с. – С. 40–44.

У статті прослідковано і по-новому осмислено основні етапи життєвого та творчого шляху Зінаїди Тулуб. Авторка статті,спираючись на архівні матеріали та спогади сучасників, враховуючи суперечності епохи, з’ясовує роль родини, культурного оточення та самоосвіти у творчому становленні історичної романістки.

Ключові слова: історичний роман, історична правда, авторський вимисел.

В статье прослежены и по-новому осмыслены основные этапы жизненного и творческого пути Зинаиды Тулуб. Автор статьи, опираясь на архивные материалы и воспоминания современников, учитывая противоречия эпохи, выясняет роль семьи, культурного окружения и самообразования в творческом становлении исторической романистки.

Ключевые слова: исторический роман, историческая правда, авторский вымысел.

The main stages of Zinaida Tulub’s life and creative work is described in a new way in this article. Taking into consideration archive materials and epoch’s contradiction. The author of the family, cultural entourage and selfeducation in the formation of ZinaidaTulub’s creative work as a historical novelist.

Keywords: historical novel, historical truth, author’s conjecture.

Цитата, с. 44. Історія видання роману була непростою. Відповідного підписаної контрактації Зінаїда Тулуб понесла рукопис до Держлітвидаву, але його там зустріли досить прохолодно, поставившись до вже немолодої авторки як до дивачки. Тому вона вимушена була звернутися до інших видавництв. Пощастило у видавництві ЛКСМУ «Молодий більшовик». Перший том «Людоловів» отримав схвальний відгук молодого редактора, який до того ж особисто заручився підтримкою фахового історика М. Кириченка з Інституту історії ВУАМЛІНу. Побачити твір мали вже в жовтні 1933 року, але в цей час набирала обертів сталінська репресивна машина, багатьох співробітників видавництва було заарештовано. Про це відомий літературознавець Г. Костюк розповідає у своїх спогадах: «…Історія з друком першого тому «Людоловів» виглядає так: після розгрому керівництва і редакторату «Молодого більшовика» наприкінці 1933 року <…> нове керівництво і новий редактор, якийсь Трофімов, <…> очевидячки вирішили,що й роман «Людолови», якого я старанно посував до закінчення, є також якась моя націоналістична диверсія.<…> Перестраховуючись, щоб бува самому не бути звинуваченим в націоналізмі, нове керівництво вирішило розсипати гранки вже готового до друку роману, який пролежав без руху 13 місяців» [9, с.79]. Зінаїда Тулуб звернулася до М. Горького з проханням прорецензувати роман і допомогти в його виданні. Авторитетне слово «пролетарського» письменника допомогло. Взимку 1934–1935 рр. роман був надрукований водночас і в Москві, і в Харкові в російському й українському варіантах. Щоправда, московське видання виявилося дуже скороченим варіантом тексту. Посилаючись на Г. Костюка, зауважимо, що в авторський текст було внесено численні редакторські правки, на думку останнього, зовсім непотрібні і зумовлені острахом перед міфічним «українським буржуазним націоналізмом». Сама Зінаїда Тулуб вважала, що увесь сенс цього редагування полягав у тому, що з тексту було вилучено слова «народ», «батьківщина», «патріотизм» тощо, визнані комуністичною владою віджилими і такими, що приналежні до буржуазної ідеології.

(Далі буде)

Література

1. Автобиография Зинаиды Павловны Тулуб / ЗинаидаТулуб // Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка. – Ф. 150. – Од. зб. 2.

2. Башкирова Г.О. Лист до Є.П.Кирилюка та спогади про З.П.Тулуб // Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка. – Ф.150. – Од. зб. 310.

3. Василенко В.«Я прошу пожаліти мою старість...» (До110-ї річниці з дня народження письменниці Зінаїди Тулуб) [Електронний ресурс] / В’ячеслав Василенко / З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ №2/4 – Служба безпеки України. – Режим доступу до архіву: www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/.../articl?

4. Гинзбург Е.С. Крутой маршрут: Хроника времен культа личности / Е.С. Гинзбург. – М. : Советский писатель, 1990. – 608 с.

5. Гуменна Д.Дар Евдотеї. Іспит пам’яті: В 2-х кн. / Докія Гуменна. – Балтимор–Торонто: Українське видавництво «Смолоскип» ім. В. Симоненка,1990. Кн.2. Жар і крига. – 346 с.

6. Жулинський М.Зінаїда Тулуб: шлях крізь пекло: / Микола Жулинський / День. – 2012. – 18 травня.

7. Заявление Первому Секретарю ЦК КПСС товарищу Н.С.Хрущеву / Тулуб Зинаида Павловна // Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури ім. Т.Г .Шевченка. – Ф.150. – Од. зб. 6. – 7 с.

8. Козинський Л. Історичні, літературні та національно-культурні аспекти у структурі художнього тексту роману «Людолови» Зінаїди Тулуб на тлі доби: [Електронний ресурс] / Козинський Л. / Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvmgu_fil/2010_1/kozynsky.pdf

9. Костюк Г. Хресний шлях Зінаїди Тулуб. (До 95-річчя віддня народження письменниці) / Передрук: Григорій Костюк. Зустрічі і прощання. Канада. Едмонтон, 1987 // Дивослово. –1995. – №7. – С. 9–11.

10. Листи Зінаїди Тулуб до Максима Горького / Архів О. М. Горького. – ФКГ – нп / а 23-57/2 – № 31856 (маш.копії). – Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. – Ф. № 150. – Од. зб. № 360.

11. Сиротюк М.Зінаїда Тулуб: Літературно-критичний нарис / Микола Сиротюк. – К.: Радянський письменник, 1968, – 220 с.

12. Тулуб З.Моя жизнь (Воспоминания) / ЗинаидаТулуб // Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка. – Ф.150. – Од.зб. 86. – 395 с.