Небеленчук Ірина. Вивчаємо мемуарну літературу про місто Єлисаветград. Організація навчально-дослідницької діяльності учнів …30–32.

Для покликання: Небеленчук Ірина. Вивчаємо мемуарну літературу про місто Єлисаветград. Організація навчально-дослідницької діяльності учнів [Текст] / Ірина Небеленчук // Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – №9. – 48 с. – С. 30–32.

У статті подано огляд окремих книг мемуарної літератури, що висвітлюють спогади відомих людей про місто Єлисаветград.

Ключові слова: спогади, «пантеон Слави», дослідницька діяльність, архітектурні будівлі, містечкове життя, театр, мемуари.

Цитата, с. 30. Про Єлисаветград– сучасний Кіровоград – є значна низка мемуарної літератури. Проте найбільше спогадів про наше місто написано на зламі ХІХ – ХХ століть. Так, історик Леонід Вернський зазначав, що «феномен Єлисаветграда полягає, мабуть, утому, що жодне повітове місто Російської імперії на рубежі XIX– XX століть не дало світові стільки видатних особистостей».Треба сказати, що Л. Вернський ніколи не бував у Єлисаветграді, проте зацікавився його історією, коли писав спогади про свого діда Ігоря Тамма. І. Тамм – відомий фізик, конструктор, засновник теорій: розсіювання світла в твердих тілах (1930), розсіювання світла електронами (1930), фотоефекту в металах (1931), ядерних сил (1934) – лауреат Нобелівської та Державної премій, Золотої медалі імені М.В. Ломоносова. З кінця ХІХ століття родина Таммів переїхала до Єлисаветграда, де майбутній учений жив п’ятнадцять років. Тут він закінчив Єлисаветградську чоловічу гімназію, яка була найпотужнішим закладом того часу. Наголосимо, що випускниками цієї гімназії були видатний український письменник і політичний діяч В. Винниченко, поет А. Тарковський, конструктор реактивної техніки Г. Лангемак (відомі зенітні установки «Катюші»), талановитий оперний співак і актор В. Канделакі, український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР Ю. Мейтус, відомий математик,засновникКазанськоїалгебраїчноїшколи,член-корес-пондент АН СРСР М. Чеботарьов, вчений-біолог, фізіолог, академік ВАСГНІЛ Б.Завадовський,польський прозаїк і публіцист М. Хороманський російсько-єврейський письменник і публіцист А. Шполянський (Дон-Амінадо), польський письменник Я. Івашкевич,відомий фізик, філософ, історик Б. Гессен, видатний хімік М. Гомберг, генетик і зоолог-селекціонер Ф. Нікітін, хімік Д. Талмуд. Саме вони становили так званий «Єлисаветградський пантеон Слави».Славне місто Єлисавети найбільш повно і з любов’ю згадують Я. Івашкевич, Дон-Амінадо, Н. Ширмарна, Ф. Нікітіна, Г. Поляновський, О. Семененко, а також перший міський голова О. Пашутін. Серед сучасних дослідників Єлисаветградщини можемо назвати Ю. Матівоса, С. Шевченка,А. Авдєєва, В. Бондаря, К. Шляхового, Ю. Тютюшкіна,П. Босого, В. Громового, В. Боськата інших.

Цитата, с. 32. Різні джерела засвідчують про те, що життя в містечку було незвичайним, оригінальним і цікавим. Також воно вирізнялося духовною насиченістю, чарівністю, благочинністю, багатогранністю. У цьому аспекті Єлисаветград мало чим був схожий на інші провінційні містечка: багаті архітектурні споруди (будинки у центральній частині міста зводилися за планом барона Османа, який згодом стане головним архітектором Парижа), італійська опера, видатні композитори, талановиті виконавці, український театр, художники і поети, інженери й архітектори, педагоги й громадські діячі,хіміки й фізики складали гордість краю, його велич, «пантеон Слави», відкриваючи місто всьому світу.

Це і може бути предметом подальших досліджень. Така робота сприятиме розширенню учнівського кругозору, дасть змогу поглибити знання про рідний край, його історико-культурне життя. Дослідження можуть бути спрямовані не лише на вивчення художніх творів письменників-земляків, а й творів тих митців бо відомих людей, які перебували на Єлисаветградщині і залишили спогади про наш край і зокрема місто. Тому радимо учням читати твори як мемуарної літератури, так і художні, порівняти описи Єлисаветграда у різних ворах, а саме: «Записки лектора» Г. Поляновського, «Історичний нарис Єлисаветграда» О. Пашутіна,«Спогади» Н. Ширмана, «Книга моїх спогадів» Я. Івашкевича, «Мальва» і «Пройдисвіт» М. Горького, «Третя рота» й «Махно» В. Сосюри, «Подорож з капелою Стеценка» і «Щодениковізаписки» П. Тичини,«Болотяна лукроза, ІІ» В. Домонтовича та ін. Заслуговують на увагу спогади про Єлисаветград Лесі Українки, М. Лєскова, В. Короленка, І. Тургенєва, Б. Грінченка, О. Толстого, С. Руданського, О. Гончара, Є. Долматовського, котрі в різні часи та в силу різних обставин перебували на Єлисаветградщині.

Список використаних джерел

1. Дон-Аминадо. Поезд на третьем пути. – [Електронний ресурс] / Дон-Аминадо. – Режим доступу: http://royallib.ru/book/donaminado/poezd_na_tretem_puti.html

2. Громовий В. Єлисаветградська гімназія / В. Громовий. – Кіровоград : Видавництво «Українська гімназія», 1997. – 190 с.

3. Івашкевич Ярослав. Гімназія / Переклад з польської затвором «Книга моїх спогадів». – [Електронний ресурс] / Ярослав Івашкевич. – Режим доступу: http://www.region.in.ua/elisavet/book/gi14_u.html

4. Поляновський Г. «Наші ходіння в народ» (За книгою «Записки лектора»). – [Електронний ресурс] / Г. Поляновський. – Режим доступу: http://www.region.in.ua/elisavet/book/gi18_u.html