Шуляр Василь. Особливості вивчення теоретико-літературних понять у 5–7 класах (за творчістю Миколи Вороного, 6 кл.) …14–17.

Для покликання: Шуляр Василь. Особливості вивчення теоретико-літературних понять у 5–7 класах (за творчістю Миколи Вороного, 6 кл.) [Текст] / Василь Шуляр // Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – №10. – 48 с. – С. 14–17.

Далі буде.

Автор статті запропонував варіанти методичних моделей для вивчення літературознавчих понять з учнями за творчістю Миколи Вороного (6 кл.).

Ключові слова: ліро-епос, ліричний герой, ліричний персонаж, ноосферно-екологічний урок літератури, ліро-епічна поема.

Автор статьи предложил варианты методических моделей для изучения литературоведческих понятий учащимися по творчеству Николая Вороного (6 класс).

Ключевые слова: лиро-эпос, лирический герой, лирический персонаж, ноосферно-экологический урок литературы, лиро-эпическая поэма.

The author proposed a technological model of literary theory the concepts of poems Mykola Vorony (6 cl.).

Keywords: lyric-epic, lyrical hero, lyrical character, noosphere-ecological lesson of literature, lyric-epic poem.

Цитата, с. 15. У ліричному творі співпраця двохвекторна: між автором-письменником і учнем-читачем. Завдання першого – створити ліричний текст, передати почуття, враження, емоції від описуваної події чи стану (людини, природи тощо), а для другого важливо відчути, пережити, зрозуміти мінливі стани твору в цілому та ліричних героїв зокрема. Під час аналізу, інтерпретування та виконавської діяльності – висловити своє ставлення до побаченого «внутрішнім зором»; поділитися враженнями від пережитого; визначитися із власною точкою зору щодо автора тексту, ліричного твору, ліричного героя (-їв); розуміти, визначати та засобами виразності передавати «настроєвий малюнок» поезії, настрій ліричного героя, автора; демонструвати через власне читання своє ставлення до описаного, передавати настрій тощо.

Складним під час вивчення ліричних творів є розуміння та відмежовування відношень між автором, ліричним героєм і ліричним персонажем. У реалізації означеного другого вектора важливо усвідомити поняття «образ автора», «ліричний герой» і «ліричний персонаж». Дефініції до поданих понять представлено нами у додатку. Вивчене дає підстави стверджувати, що вченими та науковцями ці поняття по-різному потрактовуються, хоча багато є спільного. Кожен відбере для себе той термінологічний апарат, який буде прийнятним для розуміння основного: відношення в ліричному творі автора, ліричного героя і персонажа. Межі відношень між ними в організації ліричного твору поетом не завжди є стійкими. Ліричного персонажа набагато легше відмежувати від автора, а ось межа між автором і ліричним героєм недостатньо визначена.

Література

1. Авраменко О. М. Українська література: підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. М. Авраменко. – К. : Грамота, 2014. – 264 с.

2. Коваленко Л. Т. Українська література: підруч. для загальноосвіт. навч. заклад. 6 клас / Л. Т. Коваленко. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2014. – 240 с.

3. Шацький І. В. Проблеми розуміння категорії «ліричний герой» в літературознавстві / І. В. Шацький // Диалог культур: литературоведческий аспект, 2011. – С. 201–204.

4. Шуляр В. І. Валеологічні стратегії сучасного уроку літератури в умовах природовідповідної (ноосферної) освіти: наук.-методичн. посіб. / В. І. Шуляр. – Миколаїв : ОІППО, 2012. – 152 с.

5. Шуляр В. І. Сучасний урок української літератури: теорія, методика, технологія: монографія / В. І. Шуляр. –Миколаїв : Іліон, 2012. – 876 с.

6. Шуляр В. І. Теоретичні і практичні аспекти валеологізації сучасного уроку літератури за ноосферною парадигмою /В. І. Шуляр // Джерело педагогічних інновацій. До 150-річчя від дня народження В. І. Вернадського: науково-методичний журнал. – Випуск № 2 (6). – Харкі в: Харківська академія неперервної освіти, 2014. – 212 с. – С. 74–94.