Українська література в загальноосвітній школі №1, 2012

Передплатний індекс 22410

ЗМІСТ

Життя і доля видатних методистів

Бондаренко Л. «У серці її усмішка цвіла». Сценарій вечора, присвячений вшануванню пам’яті професора Н.Й. Волошиної...2

У статті пропонується сценарій вечора, присвяченого вшануванню пам’яті професора Ніли Волошиної.

Ключові слова: сценарій, методика викладання української літератури.

6 грудня 2011 року на факультеті філології та журналістики Херсонського державного університету відбувся вечір, присвячений вшануванню пам’яті професора Н.Й. Волошиної. Захід був підготовлений і проведений студентами-магістрантами згідно з робочою програмою дисципліни «Методика викладання української літератури у вищих навчальних закладах». Оскільки він тривав 1 год. 20 хв., а обсяг статті обмежений, частину матеріалу подаємо описово.

Конкурс «Краса і сила мистецтва слова»

Hебеленчук І. Емоційний діалог як засіб розкриття внутрішнього світу героя у новелі М. Коцюбинського «INTERMEZZO»...6

У статті розкрито внутрішній світ героя, його стан, настрої, переживання за допомогою емоційного діалогу. Показано значення художніх образів, деталей для розуміння емоційно-психологічного стану героя, особливості часопростору. На конкретних прикладах проілюстровано особливості роботи над новелою.

Ключові слова: психологізм, поезія в прозі, імпресіонізм, психологічна новела, персоніфікація, емоційний стан, гармонія.

Метою статті є розкриття внутрішнього світу героя засобами емоційного діалогу, який спрямований на виявлення стану, настроїв, переживань, визначення символічного значення образів, зорових і слухових елементів, що передають відчуття спокою, відпочинку, умиротворення, гармонійної єдності з природою.

Попович H. Леся Українка. Неоромантизм як основа естетичної позиції поетеси. Вірші «CONTRA SPEM SPERO!», «І все-таки до тебе думка лине...», «І ти колись боролась, мов Ізраїль...». . . .11

Мета: допомогти учням зрозуміти ідейно-філософську, естетичну позицію поетеси, глибину думки й красу її поезії; розвивати навички ідейно-художнього аналізу поезій, висловлення власних суджень про них, характеристики ліричних героїв; виховувати почуття оптимізму, стійкості у подоланні життєвих труднощів, активну громадянську позицію.

Словник термінів до уроку

Анафора (грецьк. anaphora, букв. — піднесення) — єдинопочаток; одна з риторичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.

Гіпербола (грецьк. hyperbole — перебільшення) — різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії задля особливого увиразнення художнього зображення чи виявлення емоційно-естетичного ставлення до нього.

Градація (лат. gradation — поступове підвищення, посилення) — стилістична фігура, котра полягає в поступовому нагнітанні засобів художньої виразності задля підвищення чи пониження їхньої смислової значимості. Виразність градації посилюється поєднанням її з анафорою.

Громадянська лірика — умовна назва ліричних творів, в яких актуалізуються соціальні та національні мотиви. Громадянська лірика сприяє формуванню національної свідомості та гідності.

Неоромантизм — стильова хвиля модернізму, що виникла в українській літературі на початку ХХ століття, пойменована Лесею Українкою новоромантизмом. Визначальною рисою неоромантизму є спроба подолати розрив між ідеалом і дійсністю, завдяки могутній силі волі зробити сподіване дійсним.

Нерівноскладовий вірш — вільний речитативний (астрофічний) вірш народних голосінь, дум і поодиноких старовинних обрядових (колядок, весільних), історичних та баладних пісень.

Плач (голосіння або тужіння) — фольклорні твори, які супроводжують похоронний обряд. Походять з доісторичних часів, коли смерть сприймали як наслідок ворожого наслання, діяння демонічної сили. Характерні мотиви голосіння: прохання пробудитися, озватися, не гніватися.

Примітка. Слова розглядаються в ході уроку.

Фахові проблеми

Беценко Т. Філологічний аналіз художнього тексту (на прикладі поезії В.Стуса «На колимськім морозі калина»)...14

У статті узагальнюється досвід виконання аналізу художнього тексту. Обґрунтовується доцільність використання філологічного аналізу як комплексного підходу, що забезпечує різнорівневе осмислення складників текстової організації художнього твору. Подається зразок такого аналізу.

Ключові слова: філологічний аналіз, художній текст.

Досвід роботи переконує, що проблема аналізу художнього тексту не втрачає актуальності. Це підтверджують і публікації, які останнім часом з’явилися у фаховій періодиці (див. розвідки Н. Гаврик, О. Хорошковської, О. Петрук, В. Уліщенко, О. Вашуленко, Л. Кожедуб та ін.). Їх аналіз свідчить, що учені, педагоги-практики переконані у тому, що організація роботи учнів на уроці мови і літератури повинна бути пов’язана з текстовою діяльністю (відповідно до навчальної ситуації). Бажано практикувати інтегровані заняття, поєднуючи уроки мови та літератури, у ході яких передбачена різнорівнева робота саме з художнім текстом.

Шуляр В. Сучасний урок літератури і проблеми художньої рецепції свідомості/пам’яті в методиці середньої школи...19

Автором статті запропоновано можливий варіант моделі сучасного уроку вивчення, аналізу та інтерпретування художнього твору, який сприятиме розвиткові історичної свідомості/пам’яті у структурі духовності сучасної дитини-читача.

Ключові слова: історична пам’ять; урок вивчення, аналізу та інтерпретування художнього твору.

Мета статті — розроблення моделі сучасного уроку вивчення, аналізу та інтерпретування художнього твору, який сприятиме розвиткові історичної свідомості/пам’яті у структурі духовності сучасної дитини-читача. Завданнями є: виявити особливості методики уроку літератури з вивчення, аналізу та інтерпретування художніх творів такого типу; запропонувати читацькі стратегії щодо осмислення творів із домінантою «історична свідомість/пам’ять».

Сучасний урок літератури: методика і досвід

Ситченко А. Система уроків за повістю Ярослава Стельмаха «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера» (фрагмент). 6 клас…22

Етапний характер вивчення літературного твору в основній і старшій школі зумовлює передусім виклад відомостей про письменника та його твір. Шестикласникам доречно розкрити цікаві грані особистості митця й переповісти яскраві уривки з його життя.

Якобчук І. «Хто сказав, що жити з головою і серцем легко?» Урок за повістю А. Дімарова «Блакитна дитина»…25

Тема. Морально-етична проблематика повісті А.Дімарова «Блакитна дитина», особливості композиції твору.

Мета: визначити особливості побудови повісті А.Дімарова «Блакитна дитина»; формувати вміння коментувати морально-етичні проблеми, порушені в творі; розвивати навички виразного читання та переказу, аналітичне і творче мислення; виховувати моральні якості та загальнолюдські почуття (любов, доброту, чуйність).

Позакласне читання

Трусова В. Вивчаємо казку Василя Симоненка «Подорож у країну Навпаки». 5 клас…28

Мета: продовжувати вчити школярів аналізувати художній твір; розвивати здібності учнів до словесної творчості, творчої мовленнєвої діяльності, критичне мислення, естетичні почуття; виховувати любов і повагу до рідних і близьких людей.

Літературознавство і школа

Голобородько Я. Сергій Жадан: критична маса естетичних альтернатив...31

Це, безперечно, гарна ознака, і це, беззаперечно, цивілізована ознака, що коли, прикладом, одним видихом чи на одному диханні називаєш: «Депеш Мод», «Anarchy in the UKR», «Гімн демократичної молоді», а пам’ять, неначе добрий старий комп’ютер, що давно тобі служить і тому не змінюєш його ставший антикварним монітор (разом із старомодним системним блоком і архаїчної форми клавіатурою), викидає тобі файл, у назві якого позначено — «Сергій Жадан. Тексти початку двадцять першого століття». Це, безумовно, означає, що література після її фактичного витіснення на марґінеси (або й за марґінеси) соціумного буття знову стає асоціативною, персоніфікованою, затребованою. Вона знову стає викликом соціуму й кличе його до себе...

Багрій-Миськов М. Сюрреалістичні елементи в сюжетно-композиційній структурі творів Ігоря Костецького...35

У статті розкриваються особливості становлення сюрреалізму в творчості Ігоря Костецького, виокремлюються специфічні стилістичні ознаки та вплив сюрреалістичних тенденцій, який простежується на всіх рівнях тексту, досліджуються основні закономірності сюрреалістичного стилю в новелістиці митця, вплив світової концепції сюрреалізму на формування індивідуально-неповторного стилю письменника.

Ключові слова: сюрреалізм, стиль, митець, абсурдизм, новаторство.

Дебют

Гордієнко О. Феномен творчості у рубаях Дмитра Павличка...38

У статті розглядається поняття «рубаї», його основні особливості і яким чином реалізується сутність творчості, її філософське бачення поетом у нетрадиційній для української літератури формі. Ключові слова: суфізм, рубаї, бейт, творчість, митець.

Мета нашої роботи спрямована на ознайомлення з основними рисами чотиривіршів східної літератури, їх впровадження на суто українському національному ґрунті та дослідженні феномену творчості у філософських медитаціях Дмитра Павличка.

Готуємо майбутнього вчителя

Романишина H. Засадничі принципи організації процесу вивчення «автобіографічного оповідання» у вищому навчальному закладі...41

Автор вмотивовує необхідність уточнення змісту й обсягу генологічної модифікації «автобіографічне оповідання»; звертає увагу на пов’язані з його осмисленням труднощі та протиріччя; розмірковує, як організувати роботу на рівні фахової підготовки студентів-гуманітаріїв в цілому, щоб їх звернення до автобіографічних творів мало не епізодичний, а системний характер.

Ключові слова: автобіографічне оповідання, системне вивчення, концептуальні основи аналізу, відповідність сучасним методологічним настановам.

Українська мова в школі: пошуки, знахідки

Стефурак P., Іванишин H., Бабій І. Навчальний потенціал тестових завдань із лексикології в загальноосвітній школі…45

Мета статті — розкриття навчального потенціалу різнотипних тестових конструкцій. Досягнення мети зумовлене розв’язанням низки завдань:

— проаналізувати дидактичні принципи тестування;

— описати види навчальних тестових завдань із лексикології та фразеології української мови (подати їх зразки та ключі);

— умотивувати доцільність використання навчальних тестових завдань на уроках, присвячених основним питанням лексики і фразеології рідної мови в загальноосвітніх закладах.