Українська література в загальноосвітній школі, №3, 2012

Передплатний індекс 22410

ЗМІСТ

Портрети українських методистів

Тимошенко Ю., Киченко О., Корновенко Л. Лицар вітчизняної науки. Анатолію Градовському — 60! ...2

20 березня 2012 року відзначає 60-літній ювілей Анатолій Володимирович Градовський — добре знаний у наукових колах України професор, доктор педагогічних наук, викладач методики навчання української та світової літератур Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Науково-педагогічна і громадська діяльність Анатолія Володимировича тісно пов’язана зі стінами нашого університету, де він працює з 1983 року — більшу половину свого віку.

Літературознавство і школа

Іванишин П. Художній світ: трансформація мегаобразів Тараса Шевченка у поезії вісниківців...4

У статті автор досліджує трансформацію структур художнього світу Тараса Шевченка у поезії вісниківців. Герменевтично осмислюється також поняття художнього світу як літературознавчої категорії.

Ключові слова: художній світ, Шевченко, вісниківство, національне буття, національна екзистенція, герменевтика, сенс.

Повновартісне вивчення літературної традиції та герменевтичних ідей вісниківства важко провадити без врахування концептуального діалогу письменників-націоналістів міжвоєнної доби із творчістю Тараса Шевченка.

Взаємозв’язки літератур

Ткаченко Р. Постать вченого у романах В. Домонтовича «Доктор Серафікус» і В. Набокова «Пнін»: спільне і відмінне…10

Стаття є порівняльним аналізом центральних персонажів у романах В. Домонтовича «Доктор Серафікус» і В. Набокова «Пнін». В основу диференціації покладено концепцію людини, ґрунтовану на загальносвітових філософсько-естетичних уявленнях ХХ ст.

Ключові слова: науковець, історизм, маргінал, пам’ять.

Сучасний світ поляризують відцентрові й доцентрові сили сепаратизму і глобалізації. Незалежно від нашої морально-етичної оцінки тенденції сучасного життя справляють вплив на повсякдення, політику, мистецтво, визначають актуальність наукових досліджень. Вимоги життя спонукають вивчати культурні феномени під кутом зору тієї чи іншої системи цінностей. Вибір системи цінностей означає актуалізацію саме тих об’єктів дослідження чи їхніх фрагментів, що надаються до окреслення у певній системі координат.

Фахові проблеми

Бондаренко Ю. Концептуально-жанровий аналіз літературного твору в школі (на матеріалі комедії М. Куліша «Мина Мазайло»)...13

У статті запропонована методика опрацювання літературного твору на основі концептуально-жанрового аналізу. Автор розкриває основні етапи підготовки учнів до такої діяльності, окреслює необхідні компетентності, демонструє процес утворення системи уроків з вивчення конкретного твору, загальний алгоритм проведення, ілюструє свої роздуми методичним матеріалом, присвяченим аналізу сатиричної комедії М. Куліша «Мина Мазайло».

Ключові слова: концептуально-жанровий шлях аналізу, компетентності, системи уроків, етапи впровадження, методичний алгоритм, сюжетно-концептуальний аналіз, концептуально-образний аналіз, концептуально-мовний аналіз.

Жанрова природа художнього твору має постійно розглядатися на уроках літератури. Цьому питанню присвячені багато теоретичних рубрик в програмах для загальноосвітніх шкіл. Проте в методиці викладання предмета часто простежується недолік, коли зміст і форма твору осмислюються у певному відриві один від одного.

Назаренко Л. Методичні основи використання інформаційних технологій у навчанні літератури:

теоретичний і практичний аспекти…17

У статті представлено моделі алгоритмів побудови різних типів уроків української літератури з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (за концепцією В. Шуляра), подано рекомендації співробітництва вчителя літератури й учня-читача.

Ключові слова: урок з використанням інформаційних технологій, інформаційно-творча особистість, модель.

Методика вивчення української літератури з використанням нових інформаційних технологій (НІТ) являє собою симбіоз знань з предметних дисциплін і практичних умінь на основі мікропроцесорної техніки. Щоб кожний урок літератури став для старшокласників справжнім відкриттям, учителю-словеснику треба пам’ятати, що кожного разу він доторкається до струн серця й душі дитини, залучати учнів-читачів до творення навчального процесу. Найкращим майстром можемо вважати такого вчителя, який творить не лише розумну людину, а й розкриває сили й можливості дитини, дає відчути їй радість успіху через генерування нових ідей, пошук раціонального розв’язання проблем, розвиток культурного рівня.

Петровська Т. Методика розвитку образного мовлення молодших школярів у процесі читання…21

У статті розкрито методику розвитку образного мовлення молодших школярів на уроках читання. Особлива роль у цьому процесі відведена системі вивчення образотворчих засобів мови художнього твору, яка збагачує, активізує і розвиває мовлення дітей.

Ключові слова: образне мовлення, художній твір, художній образ, образні засоби, образний вислів, читання.

Одним із актуальних напрямів сучасної методики навчання читання є формування в молодших школярів уважного ставлення до слова, до його вживання, розвиток здатності сприймати й оцінювати образний аспект художнього тексту, а також уміло використовувати його у власному мовленні. Особливу роль у цьому процесі відіграє вивчення образотворчих засобів мови художнього твору, які виступають і як спосіб пізнання нового, і як форма осмислення навколишньої дійсності, і як модель побудови власного висловлювання.

Конкурс «Краса і сила мистецтва слова»

Номінація «Науковці — вчителям»

Беценко Т. Актуальні питання філологічного аналізу художнього тексту...24

У статті розглядаються мета і завдання філологічного аналізу художнього тексту як особливого різновиду навчальних вправ; обґрунтовуються його переваги порівняно з іншими видами текстового аналізу; окреслюються проблемні моменти, що можуть виникати у процесі роботи з текстом; подаються рекомендації для ефективного виконання зазначеного різновиду науково-навчальної діяльності.

Ключові слова: текст, філологічний аналіз тексту, текстова діяльність, алгоритм філологічного аналізу тексту.

Аналіз слугує основним методом вивчення літературних творів у школі. Аналізувати літературний твір — значить ділити його на складники, умовно відокремлювати якусь із частин від інших елементів і розглядати її більш докладно для того, щоб краще зрозуміти весь твір у цілому. Аналіз передбачає спостереження над головними рисами і властивостями не лише окремих частин, але й цілого художнього тексту.

... Цілісний, завершений філологічний аналіз художнього тексту дає змогу зрозуміти і сприйняти останній як живий самостійний організм, як матеріально реалізований естетичний феномен — у плані словесно-образному, ідейно-тематичному, соціокультурному тощо. Це можливість пізнати цінність першоджерела і дати йому інтелектуально-емоційну логічну оцінку з позиції критика, аналітика.

Номінація «Урок літератури — це витвір мистецтва»

Нікітченко Л. Образ солов’я як утілення творчої особистості (за твором Костянтини Малицької «Соловей»). 5 клас...30

Мета: вчити виразно читати художній опис «Соловей», знаходити відмінності між художнім і науковим описом солов’я, розуміти жанрові особливості, пояснювати власне розуміння образу солов’я; розвивати вміння користуватися додатковими відомостями з енциклопедій і словників; виховувати любов до прекрасного, почуття добра, милосердя, творчу уяву.

Конончук Н. Ейдетика у навчанні літератури. Конспект уроку за твором Івана Малковича «Свічечка букви Ї». 8 клас...33

Сучасна молодь не читає. Книжка потребує часу, тоді як візуальна культура засобами телебачення або Інтернету миттєво задовольняє смаки. Потреба у читанні зведена до мінімуму, а тим більше у читанні, яке приносить естетичну насолоду, примушує думати. Темп життя сучасної людини не дозволяє їй сконцентруватися на прочитаному, створювати уявні, емоційні образи.

Здавалося б, що школа має забезпечити діалог учня із книгою. Урок літератури має унікальну можливість розвивати навички вдумливого читання, аналізу художнього тексту, інтерпретації художнього твору.

Болюк О. «Слово о полку Ігоревім» — шедевр давньоруської літератури. 9 клас...37

Мета: дослідити поетику поеми шляхом аналізу образної системи твору; розглянути питання авторства; осягнути значення давньоруського шедевра для прийдешніх поколінь; задуматися про вічні людські цінності, використовуючи проблемний та асоціативний шляхи аналізу; розвивати критичне й аналітичне мислення учнів.

«Учитель року — 2012»

Барановська В. Урок за твором Лесі Українки «Давня казка». 8 клас...39

Мета: показати учням розуміння Лесею Українкою ролі митця в суспільстві, служіння музі й народові; розкрити високі моральні риси народного співця; розвивати асоціативне мислення, вміння висловлювати свою думку, опираючись на аргументи; виховувати чесність, незламність; сприяти формуванню ідеалів справедливості.

Готуємося до тестування

Бондаренко Л. Тестові завдання за нововведеними до програми ЗНО поетичними творами...42

У статті запропоновано систему тестових завдань за нововведеними до програми ЗНО творами Г. Сковороди, Олександра Олеся, М. Вороного, П. Тичини, М. Рильського, Б.-І. Антонича, Є. Маланюка, В. Стуса, Л. Костенко .

Ключові слова: тести, тестові завдання з вибором правильної відповіді, тестові завдання на встановлення відповідності, тестові завдання на встановлення послідовності .

До конспекту вчителя

Сокол Т. Творчість Остапа Вишні періоду заслання (1933—1944 рр.)...45

У статті схарактеризовано творчість Остапа Вишні 1933—1943 років, представлено уривки з його «Автобіографії», написаної в камері слідчого ізолятора, зі щоденника «Чиб’ю. 1934», аналізується епістолярна спадщина письменника того часу й нариси російською мовою, створені письменником для табірної газети «Северный горняк».

Ключові слова: заслання, життєдіяльність, епістолярій, щоденник.

Творчість письменника-гумориста Остапа Вишні широко відома в Україні та за кордоном. Але період 1933—1943 рр., коли Остап Вишня відбував покарання в Ухтпечорських таборах, досліджений найменше.

Мета статті — системно дослідити матеріали, що стосуються трагічної «десятирічки» Остапа Вишні, проаналізувати творчість письменника 1933—1943 рр., дослідити грані творчості Остапа Вишні періоду трагічної «десятирічки» шляхом аналізу його епістолярної спадщини, щоденникових записів та історико-краєзнавчих нарисів.