Українська література в загальноосвітній школі, №4, 2012

Передплатний індекс 22410

ЗМІСТ

Літературознавство і школа

Голобородько Я. Рефлексії та медитації біля «сейфу часу» (про збірку Людмили Тарнашинської)…2

... Час постає настільки мінливо абстрактною і привабливо розмитою величиною, що уявляти його можна в більш-менш конкретних формах. Таких, як скарбничка, куди, неначе у прірву, бездонно падають дні, місяці, роки. Або незрадливої тіні, що вірно переслідує свій об’єкт-суб’єкт і підступно віддана йому впродовж усіх його життєвих обертів і обертань. Або піщаної пустелі, де поволі губляться й поступово зникають обриси та контури всього, що туди тільки потрапляє. Або міражу, який чим далі, тим відчутніше перетворюється на без-варіантну й неуникнену реальність. Або...

Єременко О., Сафонова А. Трагедія землі — часу — людини: синівський гріх і материнська покута

(за романом «Єрусалим на горах» Р. Федоріва)…4

Автори статті намагаються осмислити письменницьку концепцію історичних подій, пов’язаних із більшовицьким терором на західноукраїнських землях; простежити еволюцію/деградацію духовного світу персонажів роману «Єрусалим на горах» у контексті жорстокого часу і невблаганних обставин.

Ключові слова: Україна, історія, маска, еволюція.

Подивовує та захоплює сила таланту Р. Федоріва, що особливо яскраво проявився у світлі багатопроблемного, часом суперечливого, глибоко філософського історичного роману «Єрусалим на горах», за який автор був удостоєний Державної премії імені Т. Шевченка.

Євтушенко С. Образ народного вчителя у творчості Б. Грінченка...6

У статті досліджені погляди Б. Грінченка на місце та значення народного вчителя в процесі формування української нації, а також проаналізовані особливості втілення образу вчителя в художніх творах письменника. Ключові слова: народний вчитель, типи вчителів, вчитель-ентузіаст.

Понад десять років Б. Грінченко віддав педагогічній діяльності (за винятком 1886—1887 років, коли працював земським статистиком Херсонської губернської управи). Він вчителював у с. Введенському Зміївського повіту (1882), у с. Тройчатому (1883), у с. Нижня Сироватка Сумського повіту (1884), в с. Олексіївка Слов’яно-сербського повіту в приватній школі Х. Д. Алчевської (з осені 1887 по вересень 1893 року). Десятирічна праця на педагогічній ниві дозволила майбутньому письменнику добре вивчити реалії життя та праці народного вчителя.

Фахові проблеми

Гінкевич О. Психолого-педагогічні передумови формування в учнів 5—6 класів аналітико-синтетичних умінь...9

У статті висвітлено психолого-педагогічні передумови формування аналітико-синтетичних умінь учнів під час вивчення української літератури, дано визначення поняття «вміння», подано їх класифікацію, виділено проблему їх формування, намічено напрям подальшого дослідження теми.

Мета статті — визначити психолого-педагогічні передумови формування в підлітків аналітико-синтетичних умінь.

Назаренко Л. Перші кроки в проектній діяльності зі створення мультфільму за літературною казкою...13

У статті автором вказано причини першорядності літературної компетентності, запропоновано можливі шляхи її формування засобами інформаційно-комунікаційних технологій, подано приклад проекту, розробленого старшокласниками, зі створення мультфільму для учнів 5 класу.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, літературна компетентність, мультфільм, казка.

Комунікабельні, творчі, інтелектуальні, всебічно розвинені — такими ми уявляємо своїх учнів. Але досвід підказує, що не завжди випускники здатні адаптуватись у нашому суспільстві. Обізнаність з предметів не гарантує успіху в житті. Усе це диктує потребу у створенні умов для набуття школярами набору компетенцій. Уважаємо, що реалізація компетентнісного підходу можлива, якщо в цьому руслі будуть працювати згуртовано вчителі й діти.

Готуємо майбутнього вчителя-словесника

Романишина Н. Теорія і методика вивчення автобіографічного оповідання...16

Запропоновані автором проблемні питання і завдання допоможуть студентам-філологам конкретизувати й уточнити визначення «автобіографічне оповідання», спонукатимуть до самостійного пошуку відсутньої в підручниках інформації, сприятимуть удосконаленню навичок практичної дослідницької роботи, вмінь робити узагальнення теоретичного характеру.

Ключові слова: автобіографічне оповідання, аналіз в аспекті жанру, автобіографічний матеріал, інтенційний, символічний автобіографізм.

Конкурс «Краса і сила мистецтва слова»

Номінація «Урок літератури — це витвір мистецтва»

Слотницька І. Відтворення історичних подій у повісті А. Чайковського «За сестрою». Особистісно зорієнтований урок у 7 класі...21

Мета: ознайомити семикласників з біографією Андрія Чайковського; з’ясувати історичну основу повісті; збагачувати словник учнів; розвивати логічне мислення, уміння грамотно висловлювати свої думки, робити ґрунтовні висновки; виховувати пізнавальний інтерес до творчості А.Чайковського, почуття любові до рідного краю, народу, гордості за свою Батьківщину.

Матеріали до уроків

Ситченко А. Вивчаємо оповідання С. Васильченка «Свекор». 6 клас…25

У статті пропонується варіант технологізованого вивчення епічного твору в 6-му класі.

Ключові слова: довідка про письменника, рекомендації алгоритмічного типу, настанова, орієнтовна основа розумових дій, первинне читання, алгоритм пообразного аналізу твору, таблиця характеристики персонажа, підсумкова робота.

Творчість Степана Васильовича Панасенка (Васильченка) нешироко представлена у навчальних програмах з української літератури в загальноосвітній школі, тому шестикласникам доцільно повідомити більше відомостей про нього.

Гончаренко О. Формування літературно-аналітичних умінь учнів. Матеріали до аналізу повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма». 9 клас…28

У практичному матеріалі запропоновані ключові моменти літературного подієвого аналізу повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма». Окремі методи та прийоми аналізу твору, інтелектуальні та творчі завдання спрямовані на розвиток літературно-аналітичних читацьких умінь дев’ятикласників...

Факультатив

Логвіненко Н. Новий період розвитку української фантастичної прози (1960—1990 рр.)…32

У статті розглядаються особливості розвитку української фантастики від 1960-х років, аналізується вміст інформації з зазначеної проблеми в підручниках з української літератури для 11 класу, методи і форми опрацювання теми на факультативах.

Ключові слова: гуманістичне звучання літератури, цензурні утиски, психологізація, філософський рівень, «чисті» фантасти, висока літературна майстерність.

Готуючись до розмови про новий період розвитку української фантастичної прози, відлік якого критики починають із 1960 року, запропонуймо старшокласникам — учасникам факультативних занять проаналізувати підручники з української літератури для 11 класу щодо вмісту інформації з зазначеної проблеми. Повідомлення вислухаємо перед лекцією вчителя.

Підсумовуючи відповіді, зазначимо, що як предмет дослідження українська фантастична проза в навчальних книгах [6], [7], [8] не розглядається і не аналізується. Лише в підручнику авторів Г. Семенюка, М. Ткачука, О. Ковальчука у розділі «Розвиток української літератури середини 50—80-х років» відведено невеличкий абзац, у якому акцентується увага на тому, що попри всі обмеження, які «позначалися на естетичній повноті української літератури, вона освоювала нові художні жанри, різні форми, стилі, мала, зокрема, самобутню пригодницьку, детективну (романи Ростислава Самбука), науково-фантастичну (твори Олеся Бердника) прозу [8, с.302]».

Дебют

Коробко М. «Лісова пісня»: міф чи реальність?...............35

У статті запропоновано фрагмент вивчення драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» для учнів 10-их класів. Ключові слова: драма-феєрія, міфопоетика, міф, міфічні образи, казка.

Звідки мистецтво та культура взагалі черпають наснагу для власного існування? Звичайно ж, із міфології свого народу. Тому не дивно, що її ще називають колискою мистецтв. Багато українських та зарубіжних письменників послугувалися цими джерелами для написання власних творів. Не винятком стала і Леся Українка, яка в основу свого твору поклала давні вірування і уявлення українського народу. Саме так з’явилася на світ її драма-феєрія «Лісова пісня».

Теоретичний практикум

Васьківська Г. Міф як першоджерело пізнання світу і людини...39

У статті йдеться про два основні способи формування світогляду людини (картини світу) — міфологічний і філософський. Картина світу у першому випадку формується на основі готового світогляду, тобто приймається людиною або цілком, або складається з певних його елементів. Коли світогляд людини будується на основі її власної розумової діяльності — має місце філософське підґрунтя формування картини світу.

Ключові слова: людина, міф, культура, суспільство, світогляд.

Матеріальна культура втілює ступінь практичного оволодіння людиною силами і речами природи, духовна — внутрішнього багатства свідомості, ступінь розвиненості самої людини. Духовна культура не може бути відокремленою (ізольованою) частиною культури. Ідеї, теорії, образи, фантазії тощо можуть існувати і передаватися тільки у матеріальній формі. Передача інформації потребує матеріалізації у вигляді картин, книг, нот тощо. Духовне і матеріальне в культурі виражаються одне через інше й існують за умови переходу одного в інше саме у процесі людської життєдіяльності.

Як матеріальна, так і духовна культура слугують самовиявленню, самореалізації особистості. Усі форми духовного самовираження пов’язані одна з одною й утворюють особливу мову, з допомогою якої передаються ідеї і почуття. Кожна форма володіє відносною самостійністю і не перекладається повністю мовою інших форм. Те, що можна сказати поезією чи музикою, неможливо адекватно передати малюнком чи скульптурою.

Позакласні заходи

Свиридюк І. Літературний вечір «Ні, я жива, я буду вічно жити!»...42

Сценарій

З редакційної пошти...47

Викладачі кафедри методики філологічних дисциплін Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та її завідувач, Куцевол Ольга Миколаївна, радо приєднуємось до привітань, що надійшли на адресу Вашого видання у зв’язку з 85-річним ювілеєм Інституту педагогіки НАПН України. Зичимо й надалі залишатися правофланговими української методичної науки.

* * *

Часопис світла науки і добра

Щомісяця разом зі своїми студентами-філологами чекаємо дня, коли завітає в гості надійний друг і порадник — часопис «Українська література в загальноосвітній школі», в якому кожен із нас знаходить щось корисне, пізнавальне, цікаве....

З глибокою вдячністю і повагою — Оксана Єременко, к.філол.н., доцент Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка