Чеховська Людмила. Ідея патріотизму в художньому творі та її відкриття за допомогою герменевтичного аналізу (Василь Голобородько «Ми йдемо») …20–26.

Для покликання: Чеховська Людмила. Ідея патріотизму в художньому творі та її відкриття за допомогою герменевтичного аналізу (Василь Голобородько «Ми йдемо») [Текст] / Людмила Чеховська // Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – №6. – 48 с. – С. 20–26.

Цитата, с. 20. Особливої уваги на уроках української літератури потребує методика вивчення суспільно заанґажованої поезії патріотичного характеру. Аналіз таких творів зазвичай зводиться до спрощеного, плакатного, поверхового прочитання, низької культури інтерпретації на рівні «сліпого дидактизму» (Б. Космовська) через те, що основна думка – на поверхні, тому зазвичай і домінує переказування змісту, моралізаторство, повчання.

Культура інтерпретації такого типу поетичних творів полягає в умінні вчителя допомогти учням відійти від спрощеного коментаря, від «мітингово-метафоричного дискурсу» (О. Забужко), який не народжує думку, а виражає уже готову, яку треба тільки повторити, і шукати художність, оригінальну деталь, інтертекстуальність.

Аналіз поезії В. Голобородька «Ми йдемо» здійснюється у 7 класі, коли учні мають невеликий життєвий досвід, недостатню базу знань, щоб коментувати вірш, написаний верлібром. Вони можуть перебувати у полоні стереотипів, за якими їх навчали в попередніх класах, коли застосовувалися методичні прийоми переказування, відповідей на запитання, сухого перерахунку кількості художніх засобів, просто гарної декламації без коментарів та ін. Сама форма верлібрового вірша може відчужувати своєю складністю, незвичністю. Тому поезія такого типу потребує від учителя реалізації «золотого правила» (за Я. А. Коменським) наочності: чим більше знання спирається на почуття, тим більше воно достовірне, забезпечує внутрішнє органічне зростання особистості. Тому для посилення емоційного, візуального, комунікативного і творчого компонентів застосуємо прийом входження у лабораторію верлібриста за допомогою порівняння візуальної та вербальної образної картинки (комп’ютерний варіант). Використаємо опис вільного вірша, здійснений поетом П. Мовчаном, і «накладемо» його на дібрану картинку пейзажу:

«Погляньмо уважніше на гори, і ми справді побачимо, як одна вершина внутрішньо гармонує з іншою, хоч, на перший погляд, вони ніби зовсім не схожі. Цю гармонію витворює віками могутній природотворчий ритм, його багатоманітність. Так ритмізується дуб із липою, клен із в’язом, граб із ясенем, утворюючи ціло-купний багатоголосий масив – ліс.

Білий і вільний вірш – це ті самі природні масиви… Такий вірш, якщо він написаний справді талановито, сприймається цілісним».

Після перегляду і коментаря робимо висновки про особливості вірша, написаного верлібром, які маємо врахувати:

– це своєрідний ритм сучасності і одночасно повернення до фольклору;

– засіб особливого вираження темпів сучасного життя і специфічне бачення світу;

– це промова людини повсякденною мовою, звернена до незвичайного співрозмовника, передусім природи;

–         найскладніша поетична форма, вона відразу виявляє поверховість думки й почуття;

– верлібр – суворий суддя таланту автора.

Аналіз поезії здійснюємо через заглиблення у смислові пласти мови, пошук і визначення ключових слів, словосполучень, речень, щоб договорити, домислити висловлене автором.