Єременко Оксана. Дорогою повернення (Монографія Павла Зайцева «Життя Тараса Шевченка» в рецепції Юрія Бойка-Блохина) …7–11.

Для покликання: Єременко Оксана. Дорогою повернення (Монографія Павла Зайцева «Життя Тараса Шевченка» в рецепції Юрія Бойка-Блохина) [Текст] / Оксана Єременко // Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – №6. – 48 с. – С. 7–11.

Автор статті окреслює віхи життєтворчості еміграційних шевченкознавців Ю. Бойка-Блохина і П. Зайцева, які тривалий час жили і працювали в Мюнхені (Німеччина); з ‘ясовує, яким постає у критичній рецепції літературознавця Ю. Бойка-Блохина біографічне дослідження «Життя Тараса Шевченка» П. Зайцева.

Ключові слова: еміграційне шевченкознавство, науковець, політик, біографічний «дослід», шевченкознавчі праці.

Yeremenko Oksana. Coming Back(the reception of PavloZaitsev’smonograph «The Life of Taras Shevchenko» by YuriiBoiko-Blokhin)

Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko. The author outlines the main aspects of research carried out by Yu. Boiko and P. Zaitsev, expatriate TarasShevchenko experts, who lived and worked in Munich (Germany) for along time. The focus is laid on the critical reception of the biography research «The Life of Taras Shevchenko» written by P. Zaitsev by Yu. Boiko-Blokhin.

Keywords: expatriate Shevchenko Studies, a scholar, a politician, biography studies, works on Taras Shevchenko.

Цитата, с. 11. Літературознавець вбачає заслугу побратима по перу в тому, що він зумів «творчо-науково синтезувати» [2, 75] праці попередників, сумлінно зібрав і використав мемуари (спогади О. Афанасьєва-Чужбинського, А. Козачковського, М. Костомарова, П. Куліша, братів Лазаревських та інших), уміло поєднав ці свідчення, біографічний фактаж із власним сприйняттям/осмисленням доробку Т. Шевченка. Рецензент, який глибоко проникає у психологію творчості, фіксує найбільш суттєвіше: автор «біографічно коментує поезії, розкриває їх глибинний фактичний і психологічний зміст» [2, 75].

Однак чіпким поглядом прискіпливого критика помічено й певні хиби, властиві біографічному дослідженню, зокрема, він справедливо зазначає, що іноді автор «потрапляє в полон тої фразеології» [2, 75], яка домінує у спогадах, листах, творах. Так, наприклад, у розділах, де розповідається про взаємини поета і княжни В. Рєпніної, прозаїк вдався до розлогих цитацій із її повісті, але «не очистив усього цього від рясної романтичної луски, не відкинув те, що продиктовано тодішньою літературною манерою» [2, 75]. Рецензент переконує, що не варто безоглядно довірятися спогадам, а слід зважувати їх точність і правдивість. І тут Ю. Бойко-Блохин все ж має рацію. У монографії П. Зайцева читаємо: «У Переяславі протягом кількох днів народилася «Наймичка», також посланіє Шафарикові й повна прометейської революційности ода «Кавказ», у якій під враженням смерти друга, що йому «не за Україну, а за її ката довелось пролить кров добру, не чорну», вилив Шевченко всю свою ненависть до Росії, а гнобленим нею народам кинув клич «Борітеся – поборете!». Козачковський був свідком того, що Шевченко писав ці речі з надзвичайною легкістю – наче жартома: не тільки слухав при цьому розмови присутніх, а й сам брав у них участь» [5, 143]. Дійсно, важко припустити, що Т. Шевченко писав інвективу «Кавказ», не зосередившись, «не сконцентрувавшися цілковито на образах поеми, а слухаючи під час писання розмови і навіть беручи в них участь» [2, 75].

Рецензент ніби «мандрує» текстом біографічного дослідження П. Зайцева, гострим зором фіксуючи його «плюси» і «мінуси». Думка критика точна, неупереджена, висловлена лаконічно і зрозуміло. Він високо поціновує титанічну працю колеги, справедливо зазначаючи, що біограф зумів відшукати й подати на розсуд читача цікаві та малознані факти, наприклад, про діяльність Кирило-Мефодіївського товариства, участь Т. Шевченка в Аральській експедиції. Але водночас він толерантно і виважено висловлює власні сумніви стосовно окремих положень рецензованої книги, в яких «хотілось би більшої повноти і презиції» [2, 76]. Це стосується передовсім зв’язків поета з українською петербурзькою громадою; потребували б «дальшої перевірки щирість відносин Шевченка з російськими петербурзькими колами того часу» [2, 76]. Тут же звучить лаконічна заувага про те, що «коректа не досить досконала» [2, 76].

Важливо, що Т. Шевченко постає із дослідження простою людиною, з усіма її чеснотами і вадами, адже авторові вдалося показати його любов до дітей, до тварин, дружбу з кріпаками, життєву непрактичність, тобто зобразити «живого Шевченка серед живого оточення» [2, 76]. П. Зайцев, на думку критика, «залишає…читача на півдорозі» [2, 77], не нав’язує власного розуміння темарію і проблематики шевченківського доробку. На перспективу читацького доосмислення залишає він читача, не спинившись «ні на еволюції філософських поглядів поета, ні на стильовому розвитку його творчости, ні на змінах у релігійних поглядах поета, ні на зростанні глибини його підходу до соціальної проблематики» [2, 77]. Так делікатно вдумливий критик вказує на перспективи подальших літературознавчих досліджень, залишаючи поле для майбутніх наукових дискусій. П. Зайцев змушує переосмислювати життєтворчість мистця, осягати глибинні пласти його художнього доробку, спираючись на дбайливо зібраний і систематизований ним благодатний матеріал.

Адже, як підкреслює Ю. Бойко-Блохин, «не можна і недоцільно одною книжкою обхопити неохопне» [2, 77]. Бо Шевченків Всесвіт незглибинний і досі непізнаний, вабливий не лише для українців, а й для світової спільноти. І нині, всупереч прикінцевим рядкам Шевченкової поезії, написаної в казематі, «Не вертаються три брати, / По світу блукають, / А три шляхи широкії / Терном заростають» [9, 16], – хочеться вірити, що вони – усі втрьох – ідуть дорогою повернення в Україну.

Література

1.Бойко-Блохин Ю. На порозі восьмого десятка років / Юрій Бойко-Блохин // Вибрані праці. Українознавство діаспори. – К. : «Медикон», 1992. – С. 6–10.

2. Бойко-Блохин Ю. Шевченко в новому світлі / Юрій Бойко-Блохин // Вибрані праці. Українознавство діаспори. – К. : «Медикон», 1992. – С. 74–77.

3. Блохин Д. Україна -Німеччина: торговельні, політичні, науково-культурні та релігійні зв’язки / Д. Блохин // Україністика в Європі. Німеччина і Україна. Зб. наук. праць за матеріалами IV Міжнародного наукового конгресу в Мюнхені (19–22 квітня 2013). – Т. VI. – Мюнхен –Тернопіль, 2013. – С. 593–690.

4. Глобенко М. Передмова/ М. Глобенко// Павло Зайцев. Життя Тараса Шевченка. – К. : АТ «Обереги», 1994. – 456 с.

5. Зайцев П. Життя Тараса Шевченка / Павло Зайцев. – К. : АТ «Обереги», 1994. – 456 с.

6. Іванущенко Г. Дослідник шевченкової правди / Г. М. Іванущенко. // Сумський історико-архівний журнал. – 2007. – № II–III. – С. 38–44.

7. Олійник О. До 90-річчя Ю. Бойко-Блохина / Оксана Олійник // Слово і Час. – 1999. – № 3. – С. 41–43.

8. Тетерина-Блохин Д. Нестор у ролі Юрія Переможця. Пам’яті Юрія Бойка-Блохина / Дарина Тетерин-Блохин // Березіль. – 2004. – № 12. – С. 148–160.

9. Шевченко Т. Повне зібр. тв.: у 12 т. / [редкол. М. Г. Жулинський (голова) та ін.] / Тарас Шевченко. – К. : Наукова думка, 2001. –.-- Т. 2 : Поезія 1847–1861. – 784 с.