Фонарюк Т. «… І перед нею помолюся». Урок за поемою Т. Шевченка «Наймичка» …37–38.
Для покликання: Фонарюк Т. «… І перед нею помолюся». Урок за поемою Т. Шевченка «Наймичка» [Текст] / Т. Фонарюк // Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – №4. – 48 с. – С. 37–38.
Цитата, с. 37. Тема. Тема жіночої долі у творчості Т. Шевченка. Поема «Наймичка». Образ знедоленої жінки, розкриття її трагічної долі, материнських почуттів.
Мета: продовжити знайомство учнів із поетичним світом Т. Г. Шевченка; розкрити образ жінки-матері, її трагічної долі у поемі «Наймичка»; формувати вміння ідейно-художнього аналізу поетичного твору, характеристики образів; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; виховувати шанобливе ставлення до жінки в усіх її іпостасях (жінки-матері, жінки-коханої).
Тип уроку: урок формування та вдосконалення навичок і вмінь.
Обладнання: портрет Т. Шевченка, ілюстрації до твору, аудіозапис, слайди до уроку.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Впізнай за ілюстрацією назву твору Т. Шевченка.
1. «Мені тринадцятий минало». Тарас і Оксана. Художник В. Касіян. Акварель. 1951.
2. «Сон». Художник Б. Смирнов. Туш. 1914.
3. «Тополя». І на диво серед поля тополею стала. Художник М. Мікешин. Сепія. 1863.
4. «Русалка». І незчулась, як зуспіли дніпрові дівчата. Художник П. Носко. Олівець, білило. 1927.
5. «Причинна». Ото ж тая дівчинонька, що сонна блудила... Художник О. Сластьон. Туш. 1929.
6. «Плач Ярославни». Художник В. Касіян. Туш, перо, акварель. 1944.
7. «Гайдамаки». Їй Ярема розказував, як жить вони будуть. Художник О. Сластьон. Туш. 1885.
8. «Назар Стодоля». Стеха й Галя. Художник М. Ткаченко. Акварель. 1911.
9. «Відьма». Художник Л. Капітан. Акварель. 1955.
10. «Неофіти». Встала мати... і тихо, мовчки за возами марою чорною пішла. Художник П. Носко. Олівець. 1927.
11. «Катерина». Бере шага, аж труситься, тяжко його брати. Художник О. Сластьон. Туш, білило. 1885.
12. «Мар’яна-черниця». Розійдемось, моє серце, поки не світає. Художник І. Їжакевич, Олія. 1938.
Цитата, с. 38. Визначення композиції та сюжетних елементів поеми.
Композиційно поема поділяється на пролог і вісім частин. У перших чотирьох розповідається про молоду наймичку, решта – про її старість і смерть.
Поемі властива так звана «видима» композиція. Кожний розділ твору – немовби окремий кадр, що рухає дію, сприяє розгортанню сюжету.
Композиція поеми письменника нагадує побудову драматичного твору. У ній чітко виділяються сцени, картини, епізоди.
Експозиція – розділ І. Дії тут поки ще немає. Автор знайомить нас із старими заможними хуторянами – дідом та бабою. У них своє горе – невтішна самотня старість. Уже «смерть з косою за плечима», а вони бездітні.
Зав’язка – розділ II. Трохимові та Насті поталанило – вони знайшли підкинуту біля свого перелазу дитину і всиновили її.
Розвиток дій – у наступних розділах розгортаються різні сюжетні перипетії. За часовими вимірами дія у творі довготривала.
Кульмінація – винесена на кінець твору, перед смертю Ганна відкриває синові Маркові сокровенну таємницю свого життя.
Розв’язки як окремого компонента сюжетобудови немає.
|