Лілік О. Відродження середньовічної традиції
у збірці Т. Малярчук «Звірослов»: модель вивчення у ВНЗ [Текст] / О. Лілік //
Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – №1. – 48 с. – С. 45–48.
Автор статті робить спробу проаналізувати
збірку оповідань Тетяни Малярчук «Звірослов» у контексті розвитку української
літератури: від перекладної літератури часів Київської Русі до сюрреалістичної
прози ХХ століття і сучасних постмодерних творів. Досліджуючи художньо-стильові
особливості оповідань «Заєць» і «Метелик», автор проводить паралелі з
традиційними образами і символами народної міфології. На основі ґрунтовного
аналізу було розроблено модель вивчення оповідань зі збірки Тетяни Малярчук «Звірослов»
у ВНЗ.
Ключові слова: сюрреалізм, реалізм, образ,
оповідання, практичне заняття, збірка, запитання.
Автор статьи пытается проанализировать
сборник рассказов Татьяны Малярчук «Зверослов» в контексте развития украинской
литературы: от переводной литературы Киевской Руси до сюрреалистической прозы
ХХ века и современных постмодернистских произведений. Исследуя
художественно-стилевые особенности рассказов «Заяц» и «Бабочка», автор проводит
параллели с традиционными образами и символами народной мифологии. На основе
анализа была разработана модель изучения рассказов из сборника Татьяны Малярчук
«Зверослов» в вузах.
Ключевые слова: сюрреализм, реализм, образ,
рассказы, практическое занятие, сборник, вопрос.
The author tries to analyze a collection of
stories «Zviroslov» by Tatiana Malyarchuk in the context of Ukrainian
literature development: from translated literature of Kievan Rus to
surrealistic prose of the twentieth century and contemporary postmodern works.
While exploring the artistic and style features of narratives «Rabbit» and «Butterfly»
the author draws parallels with traditional images and symbols of folk
mythology. Based on a thorough analysis the learning model of the narratives
from the collection of stories «Zviroslov» by Tatiana Malyarchuk in high school
has been developed.
Keywords: surrealism, realism, image,
narrative, practical classes, a collection of stories, question.
Цитата, с. 45. Витоки сюрреалізму як
мистецького явища вбачають у дадаїзмі, який не знайшов вияву на українських
теренах. Дослідники зазначають, що сюрреалізм сформувався на межі модернізму й
авангардизму: він характеризувався деструктивністю, тяжів до децентралізації
художніх систем, водночас мав власну, лише частково запозичену в дадаїзму,
програму. Отже, у структурі сюрреалізму є досвід дадаїзму (анархічний бунт
проти цивілізації, нігілізм, заперечення культури та національної традиції,
прийоми «автоматичного письма», «правил випадковості») і традиції
модерністських течій (довготривалість течії, її універсальність, ґрунтовна
філософська основа) [5].
Сутність сюрреалізму (від французького слова
surrealite – мистецтво надприродного) полягає в чистому психічному автоматизмі,
за допомогою якого виражається усно, письмово чи будь-яким іншим способом
справжнє функціонування думки. Диктування думки відбувається поза межами
всякого контролю, що здійснюється розумом, поза будь-якою естетичною чи
моральною зацікавленістю. Філософський термін «сюрреалізм» базується на вірі в
вищу реальність деяких асоціативних форм, які до нього ігнорувались, у
всевладдя сновидінь, у безкорисну гру думки. Він прагне докорінно зруйнувати
всі інші психічні механізми і посісти їх місце у розв’язанні кардинальних
питань життя. Ці ідеї були офіційно задекларовані 1924 року «Першим Маніфестом
сюрреалізму».
В основі концепції сюрреалістів лежить
продумана система філософських поглядів, без розуміння якої неможливе
усвідомлення специфіки сюрреалізму, а отже, і правильне прочитання творів.
По-перше, це інтуїтивізм А. Бергсона, що надавав перевагу інтуїції як єдиному
засобу пізнання істини: час, рух і матерія утворюють першооснову світу, де все
випадкове. Лише мистецтво є сферою інтуїтивного «прозріння», його треба
сприймати несвідомо, покладаючись на інстинкт.
По-друге, концепція сюрреалізму спирається
на ідеї В.Дільтея про»потік свідомості» і можливості фантазії. Тому ставлять
під сумнів об’єктивні критерії пізнання істини, надається велике значення
фантазії як засобу зарахування випадкового до семантично значущого, істотного.
Література (с. 48)
1. Білецький О. Перекладна література
візантійсько-болгарського походження // Білецький О. Зібрання праць. – У 5 т. –
Т.1. – К.: Наукова думка, 1965. – С.128-187.
2. Бровко О. Буквар нашого
часу: новелістичний конструкт постмодерної епіки / Олена Бровко // Наукові
записки ТНПУ. Літературознавство. Вип.31. – С. 223-231.
3. Гура А.В. Символика
животных в славянской народной традиции. – М.: Издательство Индрик, 1997.
4. Жила С.О. Проблеми взаємин літератури й
кіно: мистецтвознавчі й методичні аспекти // Мозаїка мистецтв на уроках
української літератури. – К., 2010. – С. 341-355.
5. Ковальова О.Ю. Бінарні колізії модернізму
та авангардизму в українській літературі першої половини ХХ ст. (творчість Лесі
Українки, М.Семенка, Б.-І. Антонича): Автореф. дис... канд. філол. наук:
10.01.01 / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2006. – 20 с.
6. Літературознавча енциклопедія: у 2 т. /
[авт.-уклад. Ю.Ковалів]. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – Т. 1. – 608 с.
7. Малярчук Т. Звірослов. – Харків:
Фоліо, 2009. – 281 с.
10. Трофименко Т. «Звірослов»
Тані Малярчук або сучасний «Бестіарій» / Тетяна Трофименко [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://books.netagency.com.ua/digest/
2009/11/24/132349.гтпІ.
Чижевський Д. Екскурс І. Перекладна і
позичена література // Чижевський Д. Історія української літератури. – К.:
Видавничий центр «Академія», 2003. – С. 59–87.
| 
Головна 
