Привалова С., Кудрявська М. Вивчення драматичних творів В. Винниченка у профільних класах
загальноосвітньої школи …13–15.
Для покликання: Привалова С. Вивчення драматичних творів В. Винниченка у профільних класах загальноосвітньої школи [Текст] / С. Привалова, М. Кудрявська //
Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – №2. – 48 с. – С. 13–15.
У статті з’ясовано сутність поняття «драма», обґрунтовано методику вивчення драматичних творів В. Винниченка у профільних класах загальноосвітньої школи.
Ключові слова: драма, драматичний твір, вивчення драматичних творів В. Винниченка, профільні класи, мистецькі діалоги й монологи, дійова особа, інсценізація, мовні й сценічні засоби драми.
Привалова С., Кудрявская М. Изучение драматических произведений В. Винниченко в профильных классах общеобразовательной школы
В статье выяснено суть понятия «драма», обоснована методика изучения драматических произведений В. Винниченко в профильных классах общеобразовательной школы.
Ключевые слова: драма, драматическое произведение, изучения драматических произведений, профильные классы, В. Винниченко художественные диалоги и монологи, действующее лицо, инсценировка, языковые и сценические средства драмы.
Privalkva S., Kudryavskaya M. Study V. Vynnychenko
dramatic work in specialized froms of sekondary school
The paper found with the definition of «drama « The
technique of studying drama V. Vynnychenko in profile classes of secondary
school.
Keywords: drama, dramas, studying drama, V. Vynnychenko,
specialized classes, art dialogues and monologues, character, staging, language
and scenic resources of the drama.
Цитата, с. 13. Зміст літературної освіти, форми й методи навчання та виховання в школі повинні базуватися на засадах
сформованості національної самосвідомості патріотичних почуттів учнів. На життєву самореалізацію вихованців значною мірою впливають художні твори, зокрема драматичні, адже їх автори через вирішення певного конфлікту дають відповідь на питання сенсу людського буття, що впливає на формування світогляду читачів.
Недоліком шкільного вивчення літератури є те, що в процесі засвоєння художнього твору не завжди враховуються його родові й жанрові особливості, зокрема це стосується драматичних творів, які зазвичай аналізуються за прикладом епічних або ліричних. Якщо концепти сюжету, конфлікту, структури твору, системи образів, мовних засобів, тобто різних літературознавчих категорій певною мірою висвітлювалися в методичній літературі, то методичні концепти жанрової специфіки драматичних творів не були предметом спеціального дослідження. Оволодіння жанровою специфікою літератури ґрунтується на особистісному підході до виучуваного матеріалу, до сприйняття конкретного драматичного твору залежно від життєвого та сенсорного досвіду кожного учня, його загального розвитку, інтелектуального рівня, читацьких інтересів і головне – від уміння самостійно мислити.
Вітчизняні вчені О. Бандура, Н. Волошина, С. Жила, Н. Падалка, М. Ткачук, Г. Токманьта ін. наголошують на необхідності вивчення у школі жанрових і родових особливостей драматичного твору. Відсутність належного психологічного підґрунтя вивчення драматичних творів є суттєвою проблемою, що потребує вирішення, зумовлює необхідність урахування таких факторів: особливості вікової та педагогічної психології учнів старшого віку; психологічні особливості сприймання учнями старших класів драматичних творів; вплив уяви старшокласників на розуміння змісту драматичного твору; властивості емоційної чутливості юнацтва.
Проблема формування в учнів умінь аналізувати
художні твори, зокрема драматичні, досить актуальна, проте вона ще не стала предметом широких наукових досліджень і висвітлена у фаховій літературі недостатньо. Назріла потреба визначити й розробити такі
шляхи, засоби й форми роботи з драматичним твором, які б сприяли формуванню в школярів умінь аналізувати драматичний твір у єдності форми і змісту, з урахуванням його жанрової специфіки.
Цитата,
с. 15. Специфіка драматичного роду літератури полягає у відображенні життя через висловлювання та дію образів-персонажів. Словесний образ автора тут не має таких широких можливостей безпосереднього впливу на читача, як в епосі. У драмі нема авторської
мови, якщо не брати до уваги ремарок, які відіграють допоміжну роль. Немає описів – портрети, пейзажі, інтер’єри, якщо вони і є, то знову-таки – в ремарках і
розраховані здебільшого не на читача п’єси, а на режисера вистави. Через це читання драматичного твору вимагає значно більшого напруження фантазії, уявлення, ніж читання твору епічного, і це ускладнює його сприйняття учнями. Особливостями драми є й те, що «кожна дійова особа характеризується насамперед своїми висловлюваннями та вчинками», репліки персонажів потребують сценічно-ігрового доповнення, таким чином підтверджуючи «нерозривний зв’язок п’єси з театром». Такий прийом читацької інтерпретації, як читання за ролями, краще запроваджувати після аналізу драматичного твору, коли учні усвідомлять характер кожного персонажа, його місце в розгортанні теми п’єси. Тоді вони читатимуть так, щоб відбити в інтонації характер дійової особи.
Ознайомлення з будь-яким драматичним твором має свою специфіку. Загальноосвітня профільна школа повинна виховувати не тільки кваліфікованих читачів, які б усвідомлювали художню і драматичну цінність твору, а й кваліфікованих глядачів, котрі уміють оцінити власні думки й почуття в процесі сприйняття спектаклю, образи.
Розвиваючи здібності учнів до образних і понятійних узагальнень, активізуючи використання системи знань та понять, важливо зберегти елемент насолоди. Вона, поза сумнівом, пов’язана з інтересом до художнього світу автора, з вихованням естетичного сприйняття, є основою художньо-естетичної активності, позитивної мотивації у навчанні.
Література
1. Архів Володимира Винниченка // Літ. Україна – 1997. – 6 лютого. – 54.
2. Винниченко В. К. Вибрані п’єси / Упоряд.: М. Г. Жулинський, В. А. Бурбела; Авт. вступ. ст. М. Г. Жулинський. – К.: Мистецтво, 1991. – 605 с.
3.Винниченко Володимир. Вибрані твори / Упоряд. текстів, предм. та прим. О. М. Савченко. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2005. – 352 с.
4.Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін. – К.: ВЦ «Академія», 1997. – 752 с.
5.Наукові основи методики літератури: навчально-методичний посібник/ за ред. Н. Й. Волошиної. – К.: Ленвіт, 2002. – 344 с.
6.Токмань Г. Л. Методика викладання літератури в старшій школі: екзистенціально-діалогічна концепція. – К.: Міленіум, 2002. – 318 с.
7.Українська література 10-11 класи: Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям (профіль – українська філологія) /за загальною ред. Р. В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011. – 152 с.
| 
Головна 
